Брехня Кремля про українських захисників та захисниць

У цій статті розбираємо найпоширеніші міфи російських та проросійських медіа та політиків про війну на сході України, захисників та захисниць України. 

Міф 1. На Сході України громадянська війна, або «іх там нєт»

Найпоширеніший наратив російської пропаганди про війну на сході України — це громадянська, а не російсько-українська війна. Утім, як би представники РФ не намагалися заперечити свою причетність до війни, доказів присутності російських військ на Донбасі безліч.

По-перше, факт присутності росіян на Донбасі визнавали представники ОБСЄ. У жовтні 2018 року Александр Гуґ, на той момент ще представник СММ ОБСЄ в Україні, в інтерв’ю виданню «Foreign Policy» зазначав, що місія ОБСЄ фіксувала на Донбасі людей із ранговими знаками Російської Федерації. Крім того, представники СММ ОБСЄ говорили з полоненими, які заявляли, що є військовослужбовцями Збройних сил Росії.

Пізніше, у січні 2020 року, на сайті місії США в ОБСЄ зазначили, що ОБСЄ фіксувала перекидання військової техніки з російської території в Україну.

По-друге, неодноразово на присутності російських військ на Сході України наголошували розслідувачі з Bellingcat. Наприклад, у 2014-2015 рр. тисячі російських військовослужбовців брали участь у бойових діях на сході України і були нагороджені медалями за свою діяльність у ході цих операцій. Ці дані показують, що в конфлікті проти України брали участь від 3 до 10 тисяч російських військових. А в артилерійському обстрілі Маріуполя 24 січня 2015 року брали участь 9 російських командирів та офіцерів. Тоді загинуло 29 цивільних і понад 90 було поранено.

Крім того, у 2017 році полонений на Сході російський військовий Віктор Агєєв розповідав про свою службу на Донбасі. У першому після затримання інтерв’ю телеканалу «1+1» він сказав, що в березні того року підписав контракт в Ростовській області, й назвав номер своєї військової частини — 65246. Це ж підтверджувала і його мати.

Не заперечують присутність Росії на Донбасі і депутати Держдуми РФ. Дмитро Саблін, член президіуму Генеральної ради партії «Єдина Росія», заявив, що зараз на Донбасі «проходить експеримент з возз’єднання території з Росією», а вже на наступних виборах на території ОРДЛО будуть російські мажоритарні округи.

Також про присутність Росії на Донбасі неодноразово говорили і самі представники «ДНР» та «ЛНР». Про це розповідає представник України в ТКГ Денис Казанський. Наприклад, один із представників «ДНР» Олександр Ходаковський визнав, що Росія контролює ситуацію в «республіках» та розповідав про «російських кураторів».

«Не помічають» російських військових на сході України й деякі українські політики. Наприклад, ось що казав депутат від партії ОПЗЖ із її традиційною проросійською риторикою Нестор Шуфрич ще два роки тому в ефірі «Свободи Слова з Савіком Шустером»:

Мандат СММ ОБСЄ включає, серед іншого, збір інформації та звітування про ситуацію. Розслідувати походження фактів не є їхньою метою, на чому місія наголошує у звітах. Розслідувачі Bellingcat неодноразово наводили докази причетності офіцерів Збройних сил Росії до подій на Донбасі. Також у 2015 році на Мюнхенській конференції Петро Порошенко демонстрував російські паспорти та військові квитки вояків, які воювали в Україні.

Тож правда тут одна: війна на сході України — не громадянська, а Росія — країна-агресор.

Міф 2. 14 жовтня — свято фашизму та нацизму в Україні

Звісно ж, російська пропаганда не оминула й вибір дати для святкування Дня захисника та захисниці України. 14 жовтня 2014 року президент Петро Порошенко підписав указ про встановлення нового свята — Дня захисника України, яке щороку відзначатимуть 14 жовтня. У серпні 2021 року Володимир Зеленський підписав Закон про перейменування свята на День захисників та захисниць України. В Україні обрали саме цю дату, бо вона збігається з Днем українського козацтва. Для козаків свято Покрови було надзвичайно важливим. Водночас 14 жовтня святкують і  День створення Української повстанської армії — саме від УПА і ОУН в Росії «пригорає» найбільше. 

Російські ЗМІ не втомлюються писати про нацизм і фашизм в Україні. У їхньому розумінні ледве не всі, хто захищають Україну, — фашисти або нацисти. Описуючи святкування 14 жовтня в Україні, російські пропагандисти нагадують про «жахливі злочини ОУН», «співпрацю ОУН-УПА з гітлерівцями», а ще пишуть про встановлення в Україні «необандерівської диктатури». 

Нічого спільного з реальністю це не має. ОУН-УПА боролися з усіма, хто претендував на українські території. Для українських націоналістів важливо було відновити незалежність та суверенітет України. Про боротьбу УПА з німецькими окупантами та їхніми союзниками свідчать численні документи німецького, радянського, польського і власне упівського походження. Діяльність УПА і німецька, і радянська сторони оцінювали як антинімецьке повстання.

Примітним методом цієї маніпуляції є вибірковість. У цьому випадку зміщується акцент із прирурочення свята до Дня покрови та Дня козацтва на нібито приурочення свята саме до дати заснування ОУН-УПА, яку російська пропаганда ототожнює з нацизмом та фашизмом.

Росія постійно використовує маніпуляції щодо діяльності ультраправих організацій в Україні як доказ нацизму. Насправді в Україні, як і в багатьох розвинених країнах, а також у Росії, є представники крайніх правих, однак ці організації нечисленні й навіть близько не мають такої підтримки в суспільстві та органах управління, як це намагаються змалювати прокремлівські медіа.

Напередодні Дня захисників та захисниць України про «нацизм» в Україні нагадав і Дмитро Медведєв у статті на «Коммерсантъ». Всі 5 пунктів його статті, зокрема і про «нациків», були маніпулятивними. Їх ми детально розбирали тут.

Про фашизм і нацизм в Україні часом згадують у соцмережах, зокрема, у групах прихильників влади часів Януковича у Facebook. В одній із таких груп ми зафіксували фейк про те, що дітей в Україні вчать фашизму. Політики, зокрема з уже згаданої ОПЗЖ, також поширюють маніпуляції на цю тему. Ось таку маніпуляцію виголошував Вадим Рабінович ще два роки тому в ефірі нині підсанкційного телеканалу «112 Україна»: 

Розгляд резолюції про боротьбу з героїзацією нацизму відбувався переважно з ініціативи Росії. У 2019 році під час обговорення проекту резолюції у Третьому комітеті проти проголосували лише дві держави — США та Україна. Україна не підтримує цю резолюцію вже не вперше: наприклад, так було в 2017 та 2018 роках. Але найважливіше, що Україна не підтримує резолюцію не тому, що не засуджує фашизм. Свою позицію Україна пояснює відмовою Росії засуджувати сталінізм разом із нацизмом, а також ігноруванням Росією внеску інших держав у боротьбу з нацизмом.

Отже, 14 жовтня — День захисників та захисниць України, який відзначають на Свято Покрови, День козацтва та День створення Української повстанської армії. Нацизм та фашизм із цим святом не пов’язані.

Міф 3. Українці порушують Мінські домовленості і стріляють із забороненої зброї

Окупанти постійно порушують перемир’я, обстрілюючи українські позиції, періодично — із забороненого Мінськими домовленостями озброєння. 27 липня 2020 року розпочалося перемир’я на Донбасі. З того часу СММ ОБСЄ зафіксувала щонайменше 63 тисячі порушення режиму припинення вогню.

При цьому проросійські медіа наголошують, що це саме українська сторона «не виконує Мінських домовленостей». Однак Україна та Росія по-різному тлумачать їхню  імплементацію. Україна наполягає на тому, щоб відновлення контролю над державним кордоном і виведення іноземних військ з Донбасу відбулося до проведення місцевих виборів. Росія вважає, що ці пункти мають реалізовуватися після виборів, і що Україна має домовлятися з «ДНР» та «ЛНР», які повністю контролюються з Москви. У російському сценарії «мирне врегулювання» призведе до фальсифікації виборів і перемоги на них проросійських сил, які продовжать дестабілізувати внутрішню політику України.

Звісно, Мінські домовленості недосконалі, але вони були ухвалені під час кровопролитних боїв української армії з російськими військами біля Дебальцевого.  Виконання Мінська в інтерпретації Росії стане фактично політичною окупацією Росією цілої України.

Про те, що Україна відмовляється виконувати Мінські домовленості, давно говорять проросійські політики в Україні. Ось що ще у 2018 році озвучував Євгеній Мураєв, депутат VII та VIII скликання ВРУ, а нині — очільник політсили «НАШІ» та номінальний власник телеканалу «НАШ», на якому ми неодноразово фіксували російську дезінформацію. Цю тезу він озвучив на нині підсанкційному телеканалі «NewsOne».

Мураєв має рацію щодо змісту Мінських угод, однак насправді досі повністю не виконується навіть перший пункт — припинення вогню. За даними спостерігачів ОБСЄ, переважна частина обстрілів іде з неконтрольованої території. Відповідно, немає сенсу говорити про подальший прогрес у виконанні угод, коли не забезпечено базові умови для цього, і не Україна стримує цей процес. Крім того, прийнятий Закон України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО» гарантує, зокрема, амністію особам-учасникам подій на території Луганської та Донецької областей (ст. 3). Однак, положення закону набирають чинності тільки після проведення місцевих виборів за українським законодавством на території ОРДЛО (ст. 10).

Отже, українці не порушують Мінські домовленості, на відміну від окупантів.

Міф 4. Українські військові на сході України жорстоко вбивають дітей

Росія неодноразово використовує реальні або фейкові людські трагедії, щоб вкотре демонізувати українську армію. Для пропагандистів бажано, щоб трагедія відбулась із найменш захищеними верствами населення — дітьми, матерями чи людьми похилого віку. Вперше фейк такого типу з’явився у липні 2014 року — нібито «українські карателі» розіп’яли хлопчика у Слов’янську. І попри те, що ця історія була повністю вигаданою, в ефірі російського телебачення її дуже активно поширювали.

Ще один приклад схожого фейку — цьогорічна історія в непідконтрольному Україні Олександрівському на Донеччині. 

2 квітня там від вибуху загинув п’ятирічний хлопчик. Першими новину підхопили ресурси проросійських бойовиків і одразу заявили: причина вибуху — обстріл українського безпілотника. Російські ЗМІ посилались на слова бойовиків та писали про український безпілотник як про доведений факт.

У ситуацію швидко втрутилися і російські чиновники. Дмитро Пєсков сказав, що повністю довіряє інформації бойовиків. Слідчий Комітет РФ звинуватив Україну в трагедії, а спікер Держдуми запропонував виключити Україну з Ради Європи.

Україна заперечила свою причетність та надіслала ОБСЄ ноту про наміри бойовиків фальсифікувати події. Згодом Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ надала інформацію про цей випадок у доповіді від 6 квітня. Кажуть, дитина дійсно померла від вибухової травми та численних осколкових поранень. Однак причетність українських військових до цього випадку в ОБСЄ не підтвердили.

Як би Росія не намагалась демонізувати українських військових, немає жодного підтвердження, що українські військові вбивають дітей.

Міф 5.  Українські військовослужбовці померли під час випробувань американської вакцини проти COVID-19

Російська пропаганда препарату «Спутнік V» зустрічається абсолютно скрізь. Навіть якщо це стосується вакцинації українських військових. Аби підкреслити ефективність російського вакцинного кандидата та дискредитувати дії українського уряду в протидії COVID-19, російські та проросійські медіа безпідставно критикують вакцини інших виробників і відверто «рекламують» «Спутнік V». Один із прикладів необґрунтованої критики вакцин від COVID-19 розглядаємо нижче. 

Першоджерелом «новини» про смерть українських військових під час випробувань вакцини став представник пресслужби народної міліції «ЛНР». У 2014-2018 рр. Міністерство інформаційної політики неодноразово фіксувало фейки, дезінформацію та пропаганду, яку в український інформпростір запускали саме ватажки так званих «ЛНР» та «ДНР». Коли з’явився цей фейк (липень 2020 року), в Україні не було масової вакцинації, не проводились і випробування будь-яких вакцин.

Команда проєкту VoxCheck вітає українських захисників та захисниць. Нагадуємо, що війна Росії проти України (а не громадянська війна, як вважають російські пропагандисти) триває вже понад 7 років. Водночас гібридну інформаційну війну Росія почала ще до окупації Донбасу та Криму, і з року в рік кремлівська пропаганда повторює старі та створює нові дезінформаційні наративи. Кожен українець може бути захисником інформаційного простору для себе, своєї родини та друзів, уважно фільтруючи та перевіряючи інформацію та довіряючи лише незалежним та офіційним джерелам.