Beta

Чи зробив росіян щасливішими російсько-український конфлікт?

Photo: depositphotos / zim90
28 Вересня 2020
FacebookTwitterTelegram
0

Однак конфлікт має дві сторони та по-різному впливає на них, адже втрати однієї країни можуть обернутися вигодами для іншої. 

Російсько-український конфлікт сильно вплинув на економіку обох країн. Національна валюта України девальвувала на 50% до долара США у 2014 році та ще на 37% у 2015 році. ВВП на душу населення знизився на 1,1% у 2014 році та на 9,5% у 2015 році (рис. 1). Росія також пережила негативний економічний шок, результатом якого стало негативне економічне зростання (а саме -1% у 2014 році та -3% у 2015 році) вперше після фінансової кризи 2008 року. Крім того, девальвація російського рубля досягла майже 50%, а інфляція 2015 року виросла до 15,5%. Хоча така несприятлива динаміка завдячує не лише конфлікту, останній, безумовно, зіграв значну роль.

Водночас дві конфліктуючі країни продемонстрували протилежні тенденції оцінки росіянами та українцями своє щастя. Згідно з Рейтингом країн світу за рівнем щастя населення (World Happiness Report), за час конфлікту Україна втратила 44 позиції в загальному рейтингу щастя в країні (з 87-го місця у 2010-2012 рр. до 132-го місця у 2014-2016 рр.), тоді як Росія піднялася з 68-го місця до 49-го за той самий період [1, 2].

Як пояснити такі суперечливі тенденції? Чи означає це, що війна з Україною зробила росіян щасливішими? У своєму дослідженні М.Осійчук та О.Шепотило [3] намагалися знайти відповіді на ці питання, оцінюючи поточний вплив війни на добробут населення по обидва боки кордону.

Рисунок 1: Зростання ВВП на душу населення в Росії та Україні в 2010-2016 рр.

Джерело: Показники світового розвитку, Світовий банк. Щорічні темпи приросту ВВП на душу населення в постійних цінах у місцевій валюті. Зведені показники базуються на постійних доларах США 2010 року. ВВП на душу населення є валовим внутрішнім продуктом поділеним на середньорічну кількість населення.

 

Говорячи про добробут, слово, яке часто використовують як синонім щастя та задоволеності життям, важливо розуміти, що це багатовимірна концепція. На загальну задоволеність життям людей впливає багато аспектів, таких як їхнє здоров’я, зайнятість або матеріальні ресурси [4]. Важливо також враховувати, які саме компоненти є найбільш важливими для населення певної країни. Опитування [5] показали, що здоров’я та фінансове благополуччя є найбільш цінними складовими загального добробуту як для росіян, так і для українців.

Аналізуючи ці компоненти, представлені на рисунку 2, автори виявили, що російсько-українська гібридна війна торкнулася людей обох країн. Якщо для росіян негативний ефект спостерігався лише протягом першого року конфлікту, то для українців він був присутній усі три роки починаючи з 2014. Конфлікт значно погіршив фінансовий добробут людей. Його вплив обернено пропорційний віддаленості від зони конфлікту (тобто, ті, хто мешкав ближче до зони конфлікту, постраждали більше). На ранніх стадіях конфлікт в обох країнах негативно вплинув на психічне здоров’я. Однак у Росії цей ефект є суттєвим лише в регіоні, що межує із зоною конфлікту, тоді як в Україні він є значним у регіонах, більш віддалених від зони конфлікту. Дослідження також вказують на зростання кількості хронічних захворювань в Україні у довгій перспективі. 

Рисунок 2. Складові добробуту в Росії та Україні в 2012-2016 рр.

Вплив конфлікту на фінансовий добробут в Україні

Щоб дослідити вплив конфлікту на фінансовий добробут, автори проаналізували три компоненти: здатність зводити кінці з кінцями (яку люди оцінювали відповідями «так» / «ні»), реальний дохід (у доларах США на домогосподарство) та очікування щодо свого майбутнього фінансового стану. Дослідження показує, що від початку конфлікту на 25 відсоткових пунктів більше людей в Україні не могли покрити витратм на проживання та придбати продукти. Можливість зводити кінці з кінцями в Україні була найнижчою у 2014 році (кількість людей у тяжкій фінансовій ситуації зросла на 35 відсоткових пунктів). Ситуація значно покращилася до 2016 року (збільшення лише на 4 відсоткові пункти порівняно з 2013 роком). На цей ефект суттєво не впливала віддаленість від зони конфлікту, що означає, що вплив конфлікту на здатність зводити кінці з кінцями залежить від загальної макроекономічної ситуації та має незначні регіональні коливання. Підсумовуючи, можна сказати, що негативний вплив конфлікту на здатність зводити кінці з кінцями здебільшого викликаний різкими коливаннями поточного доходу.

Під час конфлікту загальний реальний дохід знизився в усіх регіонах, але в регіонах ближчих до Донбасу його зниження було сильнішим. Поблизу зони конфлікту він зменшився більш ніж на 60%, тоді як на відстані 700 кілометрів зниження становило лише 33%. До 2016 року ситуація з реальним доходом покращилася порівняно з 2014 роком, але лише в тих районах, що знаходяться на відстані 300 чи більше кілометрів від зони конфлікту.

Вплив конфлікту на очікування щодо фінансового благополуччя (financial well-being або FWB) виявився набагато сильнішим для всього населення. У 2014 році на 70 процентних пунктів більше осіб повідомили про негативні очікування щодо свого майбутнього фінансового стану. Очікування сягнули дна у 2015 році, але в 2016 році люди все ще негативно оцінювали майбутнє FWB. Втім очікування значно покращились для тих, хто жив далі від зони конфлікту. Наприклад, люди, які мешкають за 700 кілометрів від Донецька, з імовірністю більшою на 37% оцінюватимуть своє майбутнє фінансове благополуччя позитивно.

Серед найбільш постраждалих груп населення опинилися люди з середньою освітою. Це може бути пов’язано з тим, що вони мають спеціалізовані навички, які нелегко застосувати на іншому місці роботи чи в іншій професії, що робить цю групу менш мобільною, ніж групу людей з вищим рівнем освіти. Найменше у фінансовому плані постраждали вікові групи від 26 до 45 років – можливо, завдяки їхній більшій мобільності та гнучкості, що допомагає адаптуватися до негативних наслідків конфлікту.

Молодшому населенню (16-25 років) виявилося складніше зводити кінці з кінцями. За припущенням авторів, причиною цього є більша волатильність доходу цієї групи за відсутності буферу у вигляді державних пенсій. Відносно старші люди працездатного віку також дуже постраждали. Майже всі вікові групи мали песимістичні очікування щодо свого фінансового майбутнього. Група від 26 до 45 років найбільш оптимістично оцінила своє майбутнє фінансове становище.

Хоча конфлікт схожим чином впливав на здатність зводити кінці з кінцями як у чоловіків так і у жінок, жінки відчувають сильніший негативний вплив конфлікту на оцінювання щодо майбутнього. Але чим далі від зони конфлікту, тим швидше спадає негативний ефект.

Вплив конфлікту на фінансовий добробут у Росії

За час конфлікту фінансовий добробут російського населення погіршився, але не настільки серйозно, як в Україні. Від початку конфлікту очікування щодо FWB в Росії знизилися на 20-21 процентні пункти на відміну від 54-60 пунктів в Україні. Подібно до української вибірки, очікування щодо FWB населення регіонів, розташованих ближче до Донецька, знизилися загалом значніше. Однак, конфлікт не вплинув на реальний дохід чи здатність зводити кінці з кінцями.

Через великі розміри Росії та заперечення російським урядом їхньої безпосередньої участі у конфлікті не дивно, що вплив на добробут російського населення був менш сильним. Однак населення Ростовської області Росії, яка межує як з Донецькою, так і з Луганською областями, зазнало помітного погіршення власного добробуту. У період тяжких боїв повідомлялося про враження артилерійськими снарядами деяких сіл Ростовської області і загибель принаймні однієї людини. Ба більше, цивільне населення Ростовської області було свідком інтенсивного переміщення військ та техніки. Нарешті, міграційні потоки та переміщення людей через кордон між Росією та «Донецькою та Луганською Народними Республіками» значно виросли під час конфлікту. Тому є вагомі підстави вважати, що конфлікт мав сильніший вплив на населення Ростовської області, ніж на населення решти території Росії. Від початку конфлікту жителі Ростова на 16% ймовірніше мали негативні сподівання щодо FWB та з на 9% більшою ймовірністю були незадоволені поточним FWB. Цікаво, що під час конфлікту в населення Ростова спостерігалося збільшення на 7,2% загального реального доходу порівняно з населенням інших регіонів Росії. Можливо, завдяки збільшенню державних витрат, спрямованих до регіону внаслідок збільшення військових видатків, та покращення інфраструктури, необхідної для розміщення військових частин та техніки, зосереджених на кордоні з Україною.

Вплив конфлікту на здоров’я в Росії та Україні

Для вимірювання впливу конфлікту на здоров’я автори досліджували компоненти фізичного здоров’я (хронічні захворювання) та психічного здоров’я (симптоми стресу). Вплив конфлікту на ці компоненти залежить від різних механізмів, часу та тривалості. Вплив на фізичне здоров’я може проявитися пізніше, але мати при цьому більш тривалі та важчі наслідки, що призводять до інвалідності та хронічних захворювань [5]. Вплив на психічне здоров’я, навпаки, є більш потужним у короткостроковій перспективі, але чим довше триває конфлікт, тим більша ймовірність того, що люди пристосуються до нової ситуації [6].

Вплив конфлікту на здоров’я пропонує досить неоднозначну та повну нюансів картину. В обох країнах спостерігається негативний вплив на психічне здоров’я на ранніх стадіях конфлікту. Однак у Росії цей ефект є значним лише в регіоні, який межує із зоною конфлікту, тоді як в Україні населення (переважно чоловіки), яке живе далі від конфлікту, більше повідомляло про відчуття стресу. Найбільше посилення симптомів стресу спостерігалося в 2014 році – періоді найтяжчих боїв та невизначеності. До 2016 року, із закінченням фази важких боїв, їхній вплив на віддалені райони істотно зменшився. Автори припускають, що це може бути пов’язано з негативною кореляцією між часткою етнічних росіян у населенні та віддаленістю від Донбасу. Так, великою часткою населення, що мешкає поблизу зони конфлікту, могло вітати відокремлення Криму та зростання російського впливу, тоді як жителі більш віддалених регіонів були категорично проти цього. По-друге, причиною може бути те, що населення західних областей України брало більш активну участь у протестних рухах і мало більш негативне ставлення до російської участі в конфлікті внаслідок меншої частки етнічних росіян серед населення. Крім того, в Західній Україні була більша ймовірність призову на військову службу, що спричинило широкі протести жителів західних регіонів у 2014 та 2015 роках.

Погіршення фізичного здоров’я спостерігалося лише на третьому році конфлікту в Україні, і цей ефект був сильнішим у цивільного населення, яке мешкало ближче до зони конфлікту. Можливо, ця закономірність вказує на те, що вплив конфлікту на фізичне здоров’я відбувається з більшим відставанням, тоді як на психічне здоров’я вплив відбувається раніше і процес відновлення проходить швидше, адже люди пристосовуються до мінливого середовища. Старше покоління (56-65 років) відчуло сильніший вплив конфлікту на фізичне здоров’я, особливо на хронічні захворювання.

Висновок

Дослідження виявило, що російсько-український конфлікт впливає на обидві сторони, але його ефект для України є тяжчим, оскільки активні бої відбувалися на її території, тоді як російський уряд заперечував свою пряму участь. Конфлікт має великий негативний вплив на добробут цивільних осіб, який сильніше відчувається тими, хто мешкає ближче до зони конфлікту. Конфлікт впливає на різні аспекти добробуту з різним ступенем тяжкості, строків та тривалості. Він одразу впливає на психічне здоров’я та здатність зводити кінці з кінцями. Проте існують також триваліші і потенційно тяжчі наслідки для фізичного здоров’я та очікуваннь щодо майбутнього, що важливо з точки зору довгострокового розвитку. Тому управління очікуваннями та зменшення невизначеності за допомогою своєчасної, прозорої та надійної інформації має бути пріоритетним для уряду під час конфлікту. Відкладена негативна реакція фізичного здоров’я населення на конфлікт підкреслює необхідність розроблення урядом програми профілактичних заходів, яка допоможе вирішити ці проблеми на ранніх стадіях та запобігти довгостроковому впливу конфлікту на здоров’я.

Посилання

  1. Helliwell, J.F., Layard, R. and Sachs, J., 2013. World Happiness Report 2013.
  2. Helliwell, J.F., Huang, H. and Wang, S., 2017. The Social Foundations of World Happiness. World Happiness Report 2017.
  3. Osiichuk, M. and Shepotylo, O., 2020. Conflict and well-being of civilians: The case of the Russian-Ukrainian hybrid war. Economic Systems, 44(1), p.100736.
  4. Kahneman, D. and Krueger, A.B., 2006. Developments in the measurement of subjective well-being. The Journal of Economic Perspectives, 20(1), pp.3-24.
  5. Ukrainian Household Budget Survey (UHBS) and the Russian Longitudinal Monitoring Survey (RLMS),
  6. Alderman et al., 2006; Palmer et al., 2016
  7. Shemyakina and Plagnol, 2013; Miller and Rasmussen, 2010
Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний