Хоча ЄС заборонив більшу частину експорту російської нафти, мало що було зроблено щодо торгівлі природним газом. У цій колонці ми аргументуємо необхідність газотредерам розкривати інформацію із детальним зазначенням частки газу, закуповуваної ними у російських постачальників. Такий захід дозволить вирішити проблему дефіциту інформації для споживачів і дасть можливість громадянам і бізнесу, які підтримують Україну, відмовитися від російського газу. Додатковою перевагою є те, що подібний захід прискорить перехід на чисту енергію в Європі.
Вперше ця стаття опублікована на VoxEU та є частиною дискусії Vox щодо економічних наслідків війни.
У червні 2022 року ЄС запровадив часткове ембарго на морський експорт російської нафти. Єврокомісія також оголосила про зобов’язання скоротити імпорт російського газу на дві третини протягом року. Російську нафту можна легко замінити нафтою інших постачальників, проте російський природний газ європейським країнам замінити важче через негнучкість інфраструктури з доставки природного газу, зокрема обмежену пропускну спроможність терміналів зрідженого природного газу (ЗПГ) у Європі.
Росії також набагато важче знайти заміну наявним покупцям газу, що робить відмову від нього європейських країн особливо ефективною для зменшення експортних надходжень Росії. Небажання європейських лідерів впроваджувати таку політику зумовлене занепокоєнням щодо можливих політичних наслідків для них, якщо ця заборона призведе до ще вищих цін на природний газ і нижчого зростання ВВП (Feliciano et al. 2022). Зокрема, політики стурбовані тим, що додавання ще одного джерела інфляції може бути непопулярним серед їхніх виборців. Натомість м’якші тарифні заходи менше вплинуть на споживачів ЄС, проте їхня ефективність є незрозумілою (Vaitilingam 2022, Garciano 2022).
Європейська комісія запропонувала всім держав-членам добровільно поставити собі за мету скорочення споживання газу на 15% до весни 2023 року. Європейські домогосподарства звільнені від запропонованих заходів попри те, що значна частина має бажання сприяти зусиллям, спрямованим на припинення російського вторгнення в Україну (Eurobarometer 2022). Недавнє опитування в Німеччині показало, що 70% німців підтримують Україну, незважаючи на високі ціни на енергоносії (Reuters 2022). Тому ми пропонуємо запровадити обов’язкове розкриття роздрібними продавцями газу та електроенергії інформації щодо частки газу, який вони закуповують у російських постачальників.
Це дозволить вирішити проблему дефіциту інформації для споживачів та дасть громадянам можливість діяти на власний розсуд. Відповідно втратять вагу політичні причини, які досі стримували рішучі дії, оскільки лише споживачі з відповідними уподобаннями й ті, хто в змозі понести потенційні витрати, будуть діяти. Одночасно з тим, як споживачі відмовлятимуться від газу походженням з Росії, доходи комунальних підприємств відображатимуть їхні стратегії залучення ресурсів. Зі свого боку, ринок заохочуватиме деякі комунальні підприємства отримувати газ з інших джерел.
ЄС уже має досвід впровадження заходів подібних до тих, які необхідні для розрахунку частки російського газу, успішно запровадивши сертифікати «зеленої» електроенергії понад десять років тому. Ці методології дієві, прозорі та здатні впоратися з випадками, коли енергія продається через посередника або на спотовому ринку.
В ідеалі, задля максимальної ефективності та справедливості політику розкриття інформації слід запровадити на рівні ЄС. Однак будь-які дії на рівні ЄС матимуть тривалу затримку в реалізації, оскільки Європейській Комісії потрібно буде розробити та подати відповідну пропозицію для ухвалення Парламентом та затвердження Радою, а державам-членам – імплементувати її в національне законодавство у разі необхідності. Тим часом слід розглядати інші підходи, як-от добровільне звітування.
Важливо визнати, що в короткостроковій перспективі енергетична інфраструктура ЄС зможе підтримувати лише визначений рівень альтернативних джерел надходження газу, що обмежує ефективність запропонованого рішення для тих країн, які найбільше залежать від імпорту російського газу. Наприклад, Іспанія, яка імпортує 10% свого газу з Росії (повністю як ЗПГ), має шість терміналів для імпорту ЗПГ і може замінити російський газ на ЗПГ придбаний деінде. Водночас Німеччині, яка не має ЗПГ-терміналів, доведеться покладатися на газогони до сусідніх країн та їхні термінали. В разі недостатнього постачання пріоритет, імовірно, надаватиметься домогосподарствам перед промисловими споживачами, що призведе до зниження економічної активності (до 6%) у найбільш постраждалих економіках (Flanagan et al. 2022).
Запровадження режиму розкриття інформації сприятиме інвестиціям у додаткову інфраструктуру природного газу для забезпечення вищого рівня диверсифікації поставок. Це також може означати, що ціна на природний газ виросте для споживачів, які вирішили не купувати його у Росії. Такі цінові сигнали для споживачів, які солідарні з нами, спонукають їх економити енергію або переходити на альтернативні джерела енергії, коли це можливо. Наприклад, відновлювану електроенергію можна використовувати для опалення замість природного газу. Це приведе до додаткових інвестицій в інфраструктуру відновлюваної енергетики з боку пропозиції та в нове обладнання з боку попиту (Arezki and Paduano 2022, Darvas and Wolff 2022).
Висновки
Запропонована вимога щодо розкриття інформації про джерела надходження газу в Європі зіграє позитивну роль у зменшенні експортних надходжень Росії, а отже – обмежить її агресію в Україні. Ця політика відповідає екологічним амбіціям ЄС і, як очікується, призведе до суттєвих супутніх екологічних вигод (Chepeliev et al. 2022). Такі вигоди є особливо важливими в часи, коли витрати на «зелений перехід» виросли, а політичні дискусії в Європі зміщуються в бік відкладення багатьох «зелених» заходів.
Список літератури
Arezki, R and S Paduano (2022), “The energy balancing act between security and transition”, VoxEU.org, 01 July.
Darvas, Z and G Wolff (2022), “How to reconcile increased green public investment needs with fiscal consolidation”, VoxEU.org, 07 March.
Chepeliev, M, T Hertel and D Van der Mensbrugghe (2022), “Cutting Russia’s fossil fuel exports: Short-term pain for long-term gain”, VoxEU.org, 09 March.
European Commission (2022), “Questions and Answers on the EU ”Save Gas for a Safe Winter” Plan”, ec.europa.eu, 20 July.
Eurobarometer (2022), “EU’s response to the war in Ukraine”, europa.eu, May.
Feliciano, M, E Ilzetzki and B N Zhu (2022), “Effects of an embargo on Russian gas”, VoxEU.org, 24 May.
Flanagan, M, A Kammer, A Pescatori and M Stuermer (2022), “How a Russian Natural Gas Cutoff Could Weigh on Europe’s Economies”, IMF blog, 19 July.
Garicano, L (2022), “How tariffs can stop Putin’s war”, CEPR’s Paris Symposium, June.
Reuters (2022), “70% of Germans back Ukraine despite high energy prices, survey shows”, reuters.com, 15 July.
Vaitilingam, R (2022), “Energy sanctions: Views of leading economists”, VoxEU.org, 21 May.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
