7 років Арсен Аваков очолює МВС України, за що його вже називають «вічним міністром». Втім довіри це міністру не додало – лише 12% українців довіряють Авакову.
З нагоди річниці Аваков дав два інтерв’ю – Наталії Мосейчук та Дмитру Гордону – які вийшли 1 та 2 березня. Перше інтерв’ю тривало 40 хвилин, друге – 2 години. Незважаючи на таку тривалість виступів, у словах Авакова, як і раніше, складно виділити висловлювання, які можна перевірити відповідно до методології фактчеку.
Міністр часто дає особисті оцінки подіям, розповідає про зустрічі, поїздки, засідання РНБО – все те, чого немає у відкритих джерелах, які ми використовуємо для фактчекінгу. Наприклад, саме у такому стилі він описував події про звільнення Віталія Марківа в обох інтерв’ю, тому ця тема і не увійшла до цієї статті VoxCheck.
Попри це ми змогли виділити кілька фактологічних заяв міністра на інші теми, яким можна дати оцінку. Не кожне з виділених висловлювань отримало вердикт, відтак частину висновків ми залишаємо на розсуд читачів.
Справа Стерненка
Після першого інтерв’ю Авакова чимало ЗМІ (наприклад, Українська правда, Радіо Свобода і Liga.net) звернули увагу на слова міністра: «Если говорим о том же Стерненко, не хочу, чтобы мы посвящали ему много времени, но скажу несколько слов. В чем же его героизм?»
У цьому випадку VoxCheck не може давати вердикт цитаті – це особиста оцінка Авакова. Втім нагадаємо кілька фактів з історії активізму Стерненка:
- січень 2014 – Стерненко приєднується до Євромайдану в Одесі;
- лютий 2014 – бере участь у протистоянні на вул. Грушевського в Києві;
- 22 березня 2014 – очолює обласний центр «Правого сектору» в Одесі; на цій посаді веде боротьбу з проросійськими силами; організовує «смітникову люстрацію» та закриття наркоточок в Одесі;
- 18 листопада 2017 – бере участь в акції проти забудови частини Міського саду Одеси
- квітень 2018 р. – створює в Одесі громадську організацію «Небайдужі», яка з-поміж іншого, здійснює громадський контроль за національною безпекою та резонансними судовими процесами.
До того ж, учасники протестів на Банковій (через винесення вироку Стерненку) не заявляють, що Стерненко – герой. Частина протестуючих взагалі виходила Банкову не стільки проти вироку Стерненку, скільки проти корумпованості влади та непрозорої судової системи.
Говорячи про ці протести на Банковій, приводом до яких став вирок Стерненку, Аваков дещо применшив значущість подій:
Перебільшення
«В пятницу бытовое событие… Не бытовой, а рядовой протест – пожалуй, рядовой правильное слово – привел к неожиданно резкому напряжению».
Арсен Аваков, 01/03/2021 (01:56-02:08)
У цьому випадку Аваков применшує вагу проблем, які призвели до протестів на Банковій. «Рядовий», як його називає міністр, протест відбувся через зовсім не рядові, а системні проблеми – політичні переслідування активістів та корумпованість судової системи.
До слова, перший протест був одразу після вироку – у вівторок 23 лютого – і саме тоді відбулися сутички активістів з поліцією. Ще один протест був у суботу – 27 лютого.
Справа про вбивство Павла Шеремета
Павла Шеремета підірвали в авто в середмісті Києва 16 липня 2016 року. Після цього виходили численні журналістські розслідування – наприклад, фільм «Вбивство Павла» від агенції Слідство.Інфо, який розкривав маршрути ймовірних організаторів вбивства. А згодом і матеріали про те, що справу Павла Шеремета нібито хочуть «повісити» на кількох ветеранів АТО.
За понад 5 років після вбивства, 12 грудня 2019 року, МВС зібрало екстрений брифінг з результатами розслідування цієї справи. Перед тим поліція затримала за підозрою в організації вбивства музиканта та ветерана АТО Андрія Антоненка, медика-добровольця Юлію Кузьменко та військову медсестру Яну Дугарь. На брифінгу виступив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, керівник Нацполіції Ігор Клименко, начальник кримінальної поліції Євген Коваль, тодішній Генпрокурор Руслан Рябошапка і навіть Президент України Володимир Зеленський. Саме тоді президент сказав, що «ймовірних вбивць сьогодні затримали» і що українці отримали «дуже багато відповідей».
Неправда
«Уже никто не помнит первоисточников, уже никто не помнит текущие аргументы следствия (у справі про вбивство Павла Шеремета – ред.). Я когда-то, наверное это уже полгода назад было, попросил своих сотрудников: «Сделайте-ка мне табличку». В это табличке все ключевые аргументы обвинения и все ключевые контраргументы, там их было 18. Когда говорят: “Нет, рост не тот, потому что экспертизы нет”. А экспертиза есть и рост тот – и этот вопрос там описан. Потом говорят, что, вы знаете, там эта женщина была, в этот момент ребенка встречала в аэропорту. Это была тоже неправда. Потом говорят: “А этот мужчина был в бане у другого человека”. А на следующий день этот человек приходит и говорит: “Извините, – под камеру говорит. – Я ошибся, он был у меня в другой день”. И таких вещей накопилось огромное количество. И реальных, мягко говоря, нестыковок фактически не существует».
Арсен Аваков, 01/03/2021 (10:53-11:41)
Насправді нестиковки існують.
Щодо зросту. Так, експертиза відео дійсно виявила зріст підозрюваного – 170 см. При цьому експерт допустив трьохвідсоткову похибку – через нечітке зображення, постійний рух підозрюваного, кепку на голові, а також відсутність інформації про висоту підошви взуття. Відтак, за експертизою, зріст людини на відео може коливатися від 164,9 до 175,1 см. Водночас адвокати Антоненка, посилаючись на документ, який є у їхньому розпорядженні, повідомили, що ріст їхнього підзахисного – 180 см. Однак нові експертизи так і не проводились.
Аргумент про лазню також стосується Антоненка. Його знайомий Олексій Єрмілов заявив про алібі Антоненка – мовляв, той був з ним у лазні в Ворзелі. Та згодом він повідомив, що помилився у датах. Потім в інтерв’ю Антоненко заявляв, що спочатку він відмовлявся від показів, адже йому принаймні треба було пригадати, що відбувалося три з половиною роки тому.
Щодо зустрічі в аеропорту. У ніч перед убивством журналіста підозрювана у цій справі Кузьменко зустрічала свого сина та батьків в аеропорту «Бориспіль», розповідав захисник Кузьменко Владислав Добош на брифінгу. Нацполіція наразі заперечує це алібі.
Крім того, Інтернет-видання «Бабель» у ході власного розслідування виявило багато суперечностей та прогалин у решті матеріалів справи Шеремета. Про це – у «Детальніше».
На брифінгу Національної поліції у грудні 2019 року подружжя Інну і Владислава Грищенків називали підозрюваними у справі. Слідство вважало, що вони могли підкласти вибухівку під машину Шеремета, але експерти спростували цю версію.Під питанням також зв’язки між фігурантами справи. Зокрема Яна Дугарь взагалі не знала нікого з решти обвинувачуваних. Більше того, є дані, які підтверджують, що в день убивства її не було в Києві. Дугарь перебувала в госпіталі в Донецькій області, що підтверджує один із пацієнтів, у лікарняній карті якого стоїть її підпис. У 2019 році слідство провело три експертизи, які дають підстави стверджувати, що цей підпис дійсно належить Яні Дугарь і був поставлений не раніше того дня, коли вбили Шеремета.
Підставою для висунення підозри Петру Кіяну стала його телефонна розмова з Владиславом Грищенком. Яка, однак, не стосувалася вбивства Шеремета.
Деякі докази є відверто сумнівними. Наприклад підозру Андрію Антоненку та Юлії Кузьменко слідство виводить з того факту, що в ніч напередодні вбивства вони не користувалися інтернетом. Провину Кузьменко також доводять тим, що за добу до вбивства вона була неподалік від міста злочину – в парку ім. Шевченка – тоді як підірвали авто на розі вулиць Івана Франка та Богдана Хмельницького
(це 850 м – 1 км від парку або приблизно 10 хвилин пішки за найкоротшим маршрутом, проте ми не знаємо де саме в парку, тому відстань може бути і більшою).
Поліція: реформа, зарплати та довіра
Про реформу поліції Аваков говорив у інтерв’ю для Гордона. Хоча міністр і вважає, що «реформа» – слово погане і вже майже лайливе, все ж сутність змін, які відбулись у МВС та поліції, він коментує коректно. Правий Аваков був і щодо рівня довіри до поліції – як і озвучив міністр у інтерв’ю вона справді сягає близько 40% (точніше, 36,8% згідно з останнім опитуванням Центру Разумкова) і вища, ніж рівень довіри до будь-якої партії.
А от порівнюючи зарплати поліцейських та фахівців новоствореного Бюро економічної безпеки, Аваков зманіпулював.
Маніпуляція
«Знаете, когда лютую? Когда вижу, что зарплата полицейского, там, 8 или 10 тыс. грн, а зарплата очередного, так сказать, антикоррупционного органа – там сейчас создали БЭБ (Бюро экономической безопасности – ред.) или как он там называется, бюро економічної безпеки. Я за то, чтобы такой орган был, чтобы мы экономику всю отдали, мы давно свою экономику грохнули в полиции. А там сразу зарплата 100 тыс. Ребята, а если там 100 тыс., а здесь 8 или 10 – как вообще это работает?»
Арсен Аваков, 01/03/2021 (30:03-30:32)
Станом на кінець 2020 року середня заробітна плата поліцейського становила 12 тис. грн.
Бюро економічної безпеки ще не створили, відповідний законопроект ще на підписі у президента. У проекті закону зазначено, що заробітна плата працівників бюро визначається КМУ і для осіб: «які мають спеціальні звання, не може бути менше ніж 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року». У розрахунках 2021 року це 43780 грн. Тобто, про конкретні розміри зарплати – зокрема про суми 100 тис. грн – поки не йдеться.
За логікою законопроекту, якщо мінімальна заробітна плата фахівців Бюро буде близько 43,7 тис. грн, то 100 тис. грн можуть сягати зарплати на керівних посадах. Відтак, порівнювати зарплати рядових поліцейських та (ймовірно) фахівців на керівних посадах – некоректно.
Більше про новостворене Бюро VoxCheck писав тут.
Замість висновку. Аваков – чорт чи янгол?
Наприкінці першого інтерв’ю, Наталія Мосейчук запитала ставлення Авакова до його прізвиська «чорт». На що міністр відповів: «А я вам скажу, а может Аваков ангел, что терпит это все, в том числе такое обращение?»
Тут VoxCheck також не може давати вердикт чи оцінку цитаті. Але нагадаємо, що невдоволення українців міністром стосується кількох моментів. Арсен Аваков фігурує в корупційних скандалах. Підозри викликає його роль у справі Сергія Стерненка та інших громадських активістів. Окрім того, голову МВС звинувачують у халатному ставленні до злочинів поліцейських. Детальніше про нерозкриті резонансні справи відомства Авакова писали Слідство.Інфо.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
