Чи переживуть вони війну неушкодженими? Дослідження психічного здоров’я студентів київських вишів у листопаді 2023 року

Війна чинить різноманітний вплив на людей, призводячи до негативних наслідків для психічного здоров’я. Цей вплив є особливо помітним серед молоді, зокрема студентів, які несуть подвійний тягар стресу. Окрім того, що молодим людям доводиться триматися в умовах постійної загрози ракетних ударів, очікується, що вони мають наполегливо здобувати освіту. Такі подвійні вимоги ставлять їх у вельми складне становище, оскільки вони намагаються впоратися з негараздами війни й водночас закласти основи своєї майбутньої кар’єри та колективного людського капіталу України. У межах цього дослідження вивчається психічне здоров’я студентів Києва протягом листопада 2023 року. Головна мета – визначити, на кого з молодих людей війна впливає більше.

Попередні дослідження про вплив збройних конфліктів на психічне благополуччя встановили, що війна має багатогранні наслідки для людей. Війна зазвичай пов’язана зі зміною повсякденного способу життя, перерозподілом ресурсів, руйнуванням соціальних зв’язків та загрозливими для життя ситуаціями, що зі свого боку породжує цілий спектр проблем психічного здоров’я. Тож тим, хто безпосередньо стикається з війною, зазвичай властивий підвищений рівень тривожності, депресії, стресу та симптомів, пов’язаних із травмою. Понад те, ці наслідки зазвичай виявляються більш серйозними для осіб, які вже були схильні до тривожності та депресії або мали навіть незначні проблеми з психічним здоров’ям.

Нещодавні дослідження, сфокусовані на наслідках першої фази російського вторгнення в Україну, підтверджують ці висновки й показують, що мешканці зон бойових дій частіше демонструють вищий рівень депресії, тривожності чи стресу, аніж решта населення України. Ба більше, дослідження виявили, що ці наслідки неможливо нейтралізувати навіть у разі переїзду до інших країн. Насправді особи, які вирішили залишитися в Україні, демонстрували помітно нижчий рівень тривожності, депресії, стресу та симптомів, пов’язаних із травматичними подіями порівняно з тими, що виїхали за кордон. Втім, цей аналіз не враховував потенційну схильність осіб із підвищеною психологічною чутливістю чи травмою емігрувати з країни під час військових конфліктів.

Крім того, вчені припускають, що війна чинить додатковий негативний вплив на молодих людей, змушуючи їх переходити на онлайн-навчання на відміну від традиційного офлайн навчання. Дослідження показують, що дистанційне навчання виявляється менш ефективним для студентів порівняно з очним навчанням. Психологічні проблеми виникають через те, що молоді часто складно адаптуватися та ефективно спілкуватися в соціальному середовищі, тоді як навчання онлайн перешкоджає розвитку довірливих міжособистісних стосунків із однолітками та викладачами.

Наше дослідження аналізує поточний стан психічного здоров’я студентів київських ЗВО з урахуванням безпосереднього впливу війни через новини та непрямого впливу, пов’язаного з переходом на онлайн-навчання. Наш аналіз є унікальним, оскільки він заснований на даних онлайн-опитування, проведеного авторами в листопаді 2023 року. Стратегія вибірки ґрунтувалася на добровільній участі, зацікавлені студенти могли долучитися. Ми визнаємо, що наша вибірка може містити селективне упередження, оскільки учасники можуть краще усвідомлювати власні проблеми психічного здоров’я ніж ті, хто не брав участі в опитуванні. Загалом учасниками опитування стали 184 студенти. До вибірки увійшли респонденти віком від 18 до 25 років (середнє значення – 18,6 років). 70,3%  учасників становили жінки та 29,7% – чоловіки. Крім того, половина респондентів були студентами Київської школи економіки, що відображає приналежність авторів до цього університету та їхній полегшений доступ до досліджуваної популяції.

Ментальне здоров’я оцінюється за рівнем тривожності та відчуття безпеки. Учасники оцінювали власний рівень тривожності та відчуття безпеки за шкалою від 1 до 10 (вищі значення означають підвищену тривожність або більше відчуття безпеки). Потім ми порівняли (за допомогою t-тесту Стьюдента) середні значення тривожності та відчуття безпеки в різних групах студентів. Наші висновки представлені на рисунку 1 щодо тривожності та на рисунку 2 щодо відчуття безпеки. Результати t-тесту для порівняльного аналізу узагальнено у Додатку 1.

Загалом респонденти вказали середній рівень як тривожності (5,4 з 10), так і відчуття безпеки (6,4 з 10). Наш аналіз не виявив жодних помітних розходжень у рівнях тривожності у студентів, які наразі перебувають за кордоном, і тих, хто вирішив залишитися в Україні. Обидві групи учасників зазначили подібний рівень тривожності, оцінивши його у 5 із 10. Всупереч більшості досліджень, наші результати показують, що респонденти за кордоном не виявляють підвищеного рівня тривожності, що потенційно відображає легкість, із якою молодь пристосовується до нового середовища, розглядаючи такий досвід як позитивний, а не як згубний. Втім, особи, які проживають за кордоном, повідомляють про більше відчуття безпеки порівняно з респондентами всередині країни (6,3 проти 5,6).

Подібний патерн постає й у випадку внутрішнього переміщення. Студенти, які змінили свою громаду після початку війни, повідомили лише про трохи вищий рівень тривожності (5,6) порівняно з тими, хто залишився у своїй рідній громаді (4,9). Зміна громади не вплинула на рівень безпеки серед молодих людей, що знову-таки можна пояснити високою адаптивністю молоді до нового середовища.

Постійний вплив новин про війну значно підвищує тривожність у студентів, однак не дуже впливає на відчуття безпеки. Хоча подання війни в новинах підвищує обізнаність про потенційні небезпеки, це, здається, безпосередньо не впливає на відчуття безпеки у молоді. Натомість молоді люди, які щодня розмірковують про війну, зазвичай демонструють підвищений рівень тривожності (6,5 проти 5,0) та знижене відчуття безпеки (5,9 проти 6,6) порівняно з тими, хто робить це рідше. Це говорить про те, що інтерналізація та постійні рефлексії на тему війни можуть мати негативні наслідки для психічного благополуччя студентів.

Не дивно, що на психічне здоров’я українських студентів, ймовірно, впливає можливість отримання психологічної підтримки в їхніх навчальних закладах. Студенти, які відвідують виші, де такі послуги не надаються, зазначають вищий рівень тривожності (5,9) порівняно з їхніми однолітками, які мають доступ до психологічної підтримки безпосередньо у ЗВО (4,5). Подібним чином ті, хто має доступ до психологічних послуг за місцем навчання, повідомляють про вдвічі вищий рівень відчуття безпеки (9,5) ніж ті, хто навчається у ЗВО без таких послуг (4,9).

Форма навчання, здається, не впливає на рівень тривожності серед студентів київських університетів. Однак виглядає так, що офлайн-формат корелює з підвищеним відчуттям безпеки. Зокрема, рівень відчуття безпеки серед студентів, які навчаються онлайн або в змішаному форматі, близький до 6, тоді як для студентів офлайн він досягає 6,9. Водночас наявність укриттів у навчальному закладі не має статистично значущої кореляції з рівнем тривожності чи відчуттям безпеки. Отже, розширені можливості для спілкування та участі, які пропонує навчання офлайн, сприяють розвитку відчуття причетності, що може посилити відчуття безпеки.

Отримані нами результати свідчать про те, що студенти чоловічої статі демонструють нижчий рівень тривожності (3,7 проти 6,1) та підвищене відчуття безпеки (7,2 проти 6,1) порівняно з їхніми однолітками жіночої статі. Це спостереження узгоджується з наявними дослідженнями, які показують, що жінки зазвичай  більш емоційно чутливі та менш стійкі до факторів стресу. Примітно, що гендерна різниця у стійкості психічного здоров’я серед чоловіків зберігається навіть у контексті воєнного часу, коли існує постійний ризик призову на військову службу для чоловіків після завершення навчання. 

Результати нашого дослідження пропонують декілька стратегій з покращення психічного здоров’я студентів під час війни, що триває в Україні.

По-перше, ми рекомендуємо ЗВО надавати послуги психологічної підтримки, щоб допомагати студентам впоратися із психічною напругою, спричиненою думками про війну. Спілкування із фахівцями з метою обговорення нав’язливих думок про війну може мати терапевтичний ефект та допомогти студентам зорієнтуватися в складних обставинах. Ба більше, інтеграція психологічних служб у виші може змінити сприйняття студентів, сприяючи більш позитивному ставленню до отримання психологічної підтримки. Створення таких служб при університетах могло би сприяти мінімізації негативних наслідків війни для психічного здоров’я молодих людей.

По-друге, ми пропонуємо започаткувати програми допомоги з пошуком роботи для студентів, які закінчують навчання, щоб вирішити проблему невизначеності щодо зайнятості, з якою вони стикаються під час війни. Пропонуючи цільову підтримку, ЗВО можуть знизити рівень стресу, пов’язаний з пошуком роботи в ситуації збройного конфлікту, у такий спосіб сприяючи збереженню загального здоров’я та психологічного благополуччя молоді. Створення в університетах відділів працевлаштування для молоді може зменшити невизначеність у доступі до можливостей ринку праці та сприяти утриманню молодих висококваліфікованих спеціалістів у країні.

Нарешті, ми рекомендуємо розробити спеціальну політику для усунення явного впливу воєнних умов на студенток. Визнання їхньої підвищеної вразливості до стресу та реагування на неї може підтримати їхню стійкість перед наявними викликами, а також сприяти підтриманню їхнього загального благополуччя під час війни. Наприклад, у зонах бойових дій можуть діяти консультативні центри підтримки та по роботі з травмою виключно для студенток в межах навчальних закладів або розташовані безпосередньо поруч із ними. Крім того, освітні заклади можуть наймати психологів-консультантів для розуміння та вирішення особливих психологічних та емоційних викликів, із якими студентки можуть зіткнутися під час війни. 

Такі політики можуть створити середовище, яке підтримуватиме  студентів з огляду на різноманітні виклики, з якими вони стикаються під час війни. Відповідаючи на потребу підтримки ментального здоров’я за допомогою цільових інтервенцій, університети можуть відігравати вирішальну роль у плеканні благополуччя та стійкості молоді в Україні.

Примітки: *** p<0,01, ** p<0,05, * p<0,1.