Від чого залежить успіх або невдача реформування енергетичного сектору
Енергетична реформа в Україні у розпалі: менш ніж за місяць, 1 липня, має відбутися запуск нового ринку електроенергії відповідно до закону «Про ринок електричної енергії». Реформування енергетичного сектору входить до Енергетичної стратегії держави, цих змін вимагає Євросоюз, і зобов’язання України не обмежуються новою моделлю енергоринку.
Головними напрямками реформи є:
- запуск нової моделі ринку електроенергії;
- енергоефективність;
- реформування ринку газу;
- розвиток відновлювальних джерел енергії.
Україна також зобов’язалася імплементувати Третій енергопакет ЄС — набір законів щодо внутрішнього ринку газу та електроенергії Євросоюзу.
Розповідаємо, наскільки успішно проходить енергетична реформа в Україні.
Перенесення європейських законів
Протягом останніх років Україна досягла відчутних успіхів у транспозиції. Транспозиція — це перенесення європейських директив і регламентів у законодавство конкретної країни. Для України вона є одним з компонентів виконання Угоди про асоціацію та договору про Енергетичне співтовариство.
Цей аспект реформи є хоч і важливим, але лише одним з багатьох компонентів реформування енергетичного сектору. На мою думку, останнім часом він відтягнув на себе забагато уваги.
Велика частина законів вже успішно перенесена, і в ключових секторах первинне законодавство існує. Основний фокус зараз перебуває на подальшому втіленні цього законодавства: підзаконних актах, справжніх щоденних діях, які б доводили ефективність, прогресивність та корисність цього законодавства.
Нова модель ринку електроенергії
Важливість запуску нової моделі енергоринку для країни важко переоцінити. Ця реформа має докорінно змінити ситуацію на енергоринку, забезпечивши відкриту конкуренцію та нерегульовані ціни, які будуть виразом конкурентної боротьби між гравцями ринку.
Простими словами головні принципи нової моделі – це:
- Вільна конкуренція між гравцями ринку;
- Вільний вибір контрагентів;
- Споживач отримує право самостійно обирати постачальника послуг.
Запуск нової моделі ринку заплановано на 1 липня, проте зараз ми спостерігаємо палкі дискусії щодо того, що підготовчу роботу ще не закінчено. До Верховної Ради навіть було подано законопроект з пропозицією відтермінувати запуск ринку електроенергії на три місяці.
Закон про ринок електроенергії є титанічною роботою з точки зору прийняття, виписування, балансування інтересів та розробки механізмів. Але одного закону тут недостатньо, і якщо немає впевненості, що прийняті всі необхідні додаткові акти — його справді краще відкласти. Підхід «по кроку та півкроку до результату» тут не спрацює: ми просто отримаємо нульовий результат. Не можна сказати: «виконано 60% підготовки, тому запускаємо ринок, а решту доробимо в процесі»: ми отримаємо нульовий результат.
Показник успіху реформи — це ефективна робота ринку, а не прийняття закону. Тому якщо необхідна додаткова підготовка — на неї треба виділити час. Головне, щоб цей час було використано ефективно.
Ринок газу
З 1 березня газовий ринок України повністю перейшов на добове балансування. Цей крок запроваджує щоденний розрахунок небалансів замовників транспортування газу. Завдяки добовому балансуванню розрахунки стануть більш швидкими та прозорими. Крім того, ринок газу ЄС працює за таким самим принципом, тому добове балансування — ще одна сходинка до спільного газового ринку.
Відновлювана енергетика
У питанні підтримки відновлювальних джерел енергії також є прогрес. 25 квітня Верховна Рада прийняла закон №8449-д про аукціони як механізм підтримки відновлюваних джерел енергії. «Зелені» аукціони буде запущено вже з 1 липня поточного року.
Цей закон — важливий крок до включення відновлювальних джерел енергії в життя українців. Аукціонний механізм допомагає забезпечити конкуренцію і підтримку цим джерелам, не створюючи викликів для функціонування самої системи.
Енергоефективність
Ще один пункт на порядку денному реформи — це енергоефективність. Незважаючи на те, що певна динаміка в цьому питанні є, значних просувань ми поки не фіксуємо. Треба зробити поправку на те, що на останні шість місяців припав активний політичний сезон: вибори президента, очікування дострокових парламентських виборів. Те, що рішення про підтримку зеленої енергетики було прийнято у цей період, вже є, на нашу думку, доволі гарним сигналом: зазвичай у активний політичний сезон компромісів досягти дуже важко.
Аналізуючи реформу енергетики, потрібно пам’ятати, що вона великою мірою пов’язана з розгрібанням завалів, які сформувалися протягом багатьох років неналежної або навіть руйнівної уваги до сектору.
Енергетична стратегія України передбачає завершення реформування сектору до 2020 року. Головним завданням на цьому шляху наразі є запуск ринку електроенергії. Буде прийнято рішення про відтермінування чи ні — дуже важливо не втрачати фокус і рухати процес вперед. Ми знаємо також про виклики газової галузі, тому і про неї забувати не можна.
Реформи, які зараз впроваджуються в Україні, є досить болючими і невідворотно лягають на плечі споживачів: як промислових, так і побутових. Вони також багато вимагають від залучених органів влади, адже підготовка та впровадження енергетичної реформи — це колосальна робота та велика відповідальність. Але головне, що законотворці мають пам’ятати, кінцева мета реформи — це поліпшення становища споживачів. Не маючи цієї мети в голові, дуже легко збитися з курсу.
