У вересні 2014, через чотири місяці після вступу на посаду президента, Петро Порошенко презентував «Стратегію сталого розвитку “Україна-2020”». VoxUkraine до четвертої річниці президентства Порошенка проаналізував проміжні результати «Стратегії», щоб відповісти на питання, чого досягла країна за чотири роки після Революції Гідності. У цій статті ми пропонуємо ознайомитись з найбільш цікавими знахідками дослідження.
Ухвалена «Стратегія-2020» передбачала 60 реформ та дві програми, які потрібно було імплементувати до 2020 року. Щоб оцінити хід виконання реформ та програм, у стратегії були прописані 25 кількісних показників. Простіше кажучи, Порошенко прописав для себе і своєї команди чіткі показники, яких треба досягти до 2020 року.
VoxUkraine спробував оцінити не стільки роботу самого президента, скільки зрозуміти, чого досягла країна за чотири роки після Революції Гідності. Хоча це і не так просто зробити: деякі пункти прописані нечітко, а декілька з них важко оцінити через відсутність даних.
Наприклад, одна з вимог Майдану – очищення влади (люстрація). Кроки в цьому напрямі були зроблені: парламент у вересні 2014 року ухвалив закон «про очищення влади», а наприкінці 2015 – новий закон «про державну службу». Але віднайти інформацію, наскільки оновлена влада й правова система по всій країни, не вдалося. На запит VoxUkraine Національне агентство з питань державної служби відповіло, що таку статистику не збирає.
Проте не все так погано: 14 пунктів зі Стратегії станом на червень 2018 перебувають у статусі «в процесі», тобто знаходяться на шляху до мети. Більшість з них стосуються економіки: частка коштів місцевих бюджетів у загальнодержавному (прогрес 53%), кредитний рейтинг (25%), кількість інвестицій (21%) та ВВП на одну особу за ПКС (2%).
Звичайно, є показники, які відстають від плану. Їх два – відношення загального державного боргу до ВВП та ліміт частки одного постачальника в закупівлях енергоресурсів. Для першого поставили завдання зменшити процент боргу до ВВП з 67,6% до 60%, але зараз за даними Мінфіну ми маємо 71,8%.
Також, згідно стратегії, частка одного постачальника енергоресурсів не повинна була б перевищувати 30%. Проте вугілля, нафту та урановий концентрат імпортують з «порушенням» вимог стратегії:
- за даними ДФС, у 2017 українські компанії імпортували 19 млн тон вугілля, з яких 67% – з Росії;
- імпорт сирої нафти та нафтопродуктів склав трохи більше 1 млн тон, 85% яких припало на Азербайджан;
- за даними Держстату, збагачений концентрат урану, сировину для атомних електростанцій, постачають на 58,5% з Росії (компанія «Росатом»), а на 41,5% – з Швеції (американська компанія Westinghouse).
Є пункти Стратегії, які вже виконані, – уряду вдалось стабілізувати дефіцит до 2,1% (у стратегії прописано 3%), військові витрати збільшили до 5% від ВВП (прописано 3%) та кількість фільмів у широкому прокаті у 2017 році сягнула 33 (прописано 20).
Революція Гідності принесла людям велику сподівання на швидкий успіх і дала завищені очікування. Це, безперечно, відобразилось у «Стратегії»: декілька пунктів виглядають малореалістичними та завищеними. Проте до 2020 року у президента ще лишився час виправити помилки та надолужити згаяне.
