Медична реформа в Україні розпочалася у січні 2018 року, а 30 березня виповнився рік з початку роботи Національної служби здоров’я, яка є основним виконавцем реформи. Голова НСЗУ Олег Петренко розповів, що вдалося змінити в українській медицині, а які моменти та регіони лишаються проблемними.
Матеріал створений у рамках проекту «Не вір міфам» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Що змінилося для пацієнтів
В рамках медичної реформи пацієнти вперше отримали право вільно обирати свого лікаря. На початок квітня цим правом скористалися понад 27 мільйонів громадян України. Лідером за кількістю укладених декларацій є Вінниччина: 1,2 млн мешканців або понад 78% населення області.
Високий рівень активності спостерігався і в Сумській області, де правом вільно обрати лікаря скористалися більше ніж 800 000 осіб або 75% мешканців. У трійці лідерів також Хмельниччина, у якій рівень укладення декларацій становить майже 74%.
У Київській області свого лікаря обрали 72% мешканців, а от у самому місті Києві – лише 55%. Це один з найменших показників серед великих міст України, і міським закладам є над чим працювати. Адже з 1 квітня вони отримують кошти від НСЗУ лише за пацієнтів, які уклали декларації з лікарями, що працюють в цьому закладі. І заклади повинні працювати так, щоб пацієнт хотів обрати свого лікаря саме в них, а НСЗУ платила кошти за обслуговування цього пацієнта. Пацієнт, в свою чергу, повинен розуміти: декларація про вибір лікаря відкриває доступ до безоплатних медичних послуг від держави, і цим правом варто скористатися.
Що змінилося для медичних закладів
99% наявних комунальних закладів, які надають первинну медичну допомогу, стали автономними підприємствами та уклали договір з Національною службою здоров’я.
У Донецькій, Миколаївській, Чернігівській областях та місті Києві це всі 100% медичних закладів первинної допомоги. У Житомирській області заяви подали 98% комунальних закладів. Високі показники в Харківській, Тернопільській, Черкаській, Хмельницькій та Одеській областях. Там до змін долучилися 97% комунальних медичних закладів.
Отже, практично всі комунальні медичні заклади первинної допомоги перейшли на нову, більш ефективну модель фінансування. Держава не утримує ці заклади, а виплачує їм кошти за договором – за послуги, надані конкретним пацієнтам. Дохід напряму залежить від кількості пацієнтів, які обрали свого лікаря в закладі. І заклади вже мають результати роботи за новими правилами. Практично всі вони отримали значно більше коштів, ніж за субвенцією.
Наприклад, Житомирський центр первинної допомоги за новою моделлю отримав вдвічі більше коштів. Центр зробив капітальний ремонт, закупив нове оснащення, нові комп’ютери для кожного лікаря. А ще підвищив зарплати. Сьогодні зарплата сімейного лікаря в Центрі становить 16 000 грн, зарплата педіатра – 17 000 грн, медсестри – 9-10 000 грн.
Загальна сума виплат медичним закладам вже склала понад 7,5 мільярдів гривень. З них майже 18 мільйонів приватним клінікам, понад 16 мільйонів – ФОПам. Вперше приватні медичні заклади отримали доступ до державних коштів, а пацієнти – можливість обрати свого лікаря в приватній клініці чи лікаря-ФОПа і отримати безоплатний для них пакет послуг.
На сьогодні партнерами НСЗУ стали 113 приватних медичних закладів і 105 ФОПа. Приватні лікарські практики відкриваються навіть у маленьких селах. Наприклад, у Закарпатській області серед партнерів НСЗУ є ФОП Кученко. Це родина сімейних лікарів. Вони обслуговують 3 800 мешканців гірського селища Копашнового за 20 км від Хусту. За півроку роботи цей ФОП отримав за договором з НСЗУ понад 1 мільйон гривень. Цього вистачає і на утримання амбулаторії, і на зарплати для 5 медичних сестер і на свій пристойний дохід. Приватні практики – це доступність медичних послуг у найвіддаленіших селах.
Доступні ліки
Ще одна зміна – перехід урядової програми реімбурсації «Доступні ліки» в адміністрування НСЗУ. Що це означає для пацієнта? Рецепт на ліки, які беруть участь у програмі, стає виключно електронним. Тепер не потрібно вистоювати в черзі за печатаками та підписами.
Виписати такий рецепт можна у лікаря, з яким пацієнт уклав декларацію. Отримати ліки – незалежно від місця проживання чи прописки в будь-якій аптеці, яка має договір з НСЗУ і бере участь у програмі. На кожній такій аптеці є наклейка «Тут є доступні ліки». На сьогодні таких аптек – 5 401 по всій країні.
Першим аптечним закладом, який уклав договір з НСЗУ по програмі «Доступні ліки», був ФОП, зареєстрований у Волинській області. Дві його аптеки знаходяться в селах за 20 км від Дрогобича на Львівщині. За перший тиждень роботи вони відпустили ліки за програмою 21 пацієнту.
Лікарі первинки уже виписали понад 227 000 електронних рецептів, понад 61 000 рецептів уже відпущено. Найбільш активною наразі є Дніпропетровська область, де виписано понад 35 000 електронних рецептів, відпущено – майже 10 000.
Вільний вибір лікаря, підвищення доходу медичних закладів, а також зростання зарплат та статусу лікаря первинки, сучасні електронні інструменти, оновлена програма «Доступні ліки» – все це поступові та системні кроки на шляху до побудови системи охорони здоров’я, в центрі якої буде пацієнт. І над цим продовжить працювати Національна служба здоров’я.