В залежності від того, яким буде рішення Апеляційного суду щодо 3 млрд доларів “боргу Януковича” можливі кілька сценаріїв розвитку подій.
Апеляційний суд Лондона (Court of Appeal) в понеділок, 22 січня, почав розгляд апеляції України проти Росії по справі “боргу Януковича”.
У грудні 2013 року Володимир Путін та Віктор Янукович домовилися про надання російською стороною кредиту Україні в обсязі 15 млрд доларів.
Кредит передбачав обмін коштів на суверенні євробонди України. Перший його транш у 3 мільярди доларів Україна отримала вже у грудні 2013 року. Наступних траншів не було – в країні відбулася Революція Гідності, яка призвела до зміни влади.
У лютому 2016 року довірена особа The Law Debenture Trust Corporation p.l.с. звернулась із позовом проти України в інтересах Російської Федерації. Вимога російської сторони – Україна повинна повернути борг.
Україна заперечує вимоги Росії гасити борг і визначила чотири лінії захисту.
Перша пов’язана з тим, що емісія була оформлена незаконно.
Друга лінія передбачає, що при оформленні емісії Росія здійснювала на Україну політичний тиск. По факту мова про те, що 3 млрд доларів стали “хабарем” за відмову України від підписання Угоди про асоціації з ЄС.
Третій пакет аргументів стосується “умов між рядків”. В української сторони є підстави вважати, що отримання цих грошей дозволило НАК “Нафтогаз України” погасити борги перед “Газпромом” за поставлений газ.
Четверта лінія захисту стосується контрзаходів, тобто передбачає, що сторона, яка опинилась під тиском – у даному випадку Україна, яка постраждала від анексії Криму та війни на сході – може вживати заходи у відповідь.
У березні 2017 року англійський суд першої інстанції дозволив розглядати справу у порядку спрощеного провадження – за скороченою процедурою.
Також Суд дійшов висновку, що Україна “мала законну дієздатність” укладати договори щодо облігацій, а політична частина аргументів України щодо примусу і тиску не можуть розглядатися Високим Судом Лондона.
Після цього Україна отримала дозвіл на апеляційне оскарження всіх негативних висновків у рішенні суду першої інстанції.
Розгляд апеляції триватиме близько п’яти днів – потрібен час на те, щоб суд заслухав аргументи обох сторін. За результатами слухання Апеляційний суд з великою ймовірністю візьме час – близько шести місяців – на винесення рішення.
Для британської судової системи справа Росії проти України – прецедентна.
В залежності від того, яким буде рішення Апеляційного суду можливі кілька сценаріїв розвитку подій.
Перший – сторона, чиї аргументи будуть відхилені, зможе подати позов до Верховного Суду Лондона (The Supreme court in London).
Другий – вердикт апеляційної інстанції може полягати у тому, що він не може розглядати справу з великою кількістю політичних аргументів. Таке рішення призведе до “заморозки” судового процесу на невизначений термін – до тих пір, поки не буде визначено інший судовий майданчик, уповноважений розглядати судові справи такого типу.
