Мала приватизація: півроку у цифрах | VoxUkraine

Мала приватизація: півроку у цифрах

15 Березня 2019
FacebookTwitterTelegram
200

Малу приватизацію було розпочато у серпні 2018 року. За перші шість місяців, за словами першого віце-прем’єра Сергія Кубіва, вдалося провести 593 електронні аукціони, а загальна сума доходу для державних та місцевих бюджетів склала більш ніж 808 млн грн. в.о. директора ДП «Прозорро.Продажі» Олексій Соболев розповідає про хід та найбільші досягнення приватизації.

1. За перші шість місяців було проведено 593 вдалих аукціони, державний та місцеві бюджети отримають від малої приватизації близько 808 млн грн. Наскільки ви задоволені таким результатом?

Ми задоволені таким результатом, бо це в кілька разів більше, аніж державний та місцеві бюджети продавали за старими правилами на рік. Якщо Фонд держмайна за рік продавав на рівні 100 – 150 млн грн, то минулого року, коли лише влітку була запущена мала приватизація, це – понад 350 млн, певен, що з містами – схожа ситуація. І це – лише початок, я певен.

Джерело: ProZorro. Продажі



2.  Як ви оцінюєте хід малої приватизації в цілому — що є найбільшими успіхами, а що могло б бути реалізоване краще?

Найбільші успіхи зафіксовані нашими показниками продажів. Мільйони для державного та місцевих бюджетів, відновлена довіра бізнесу до держави в сфері малої приватизації, наявна конкуренція, і що важливе – тепер в ProZorro.Продажі об’єкти малої  приватизації купує бізнес напряму для розширення потужностей, або відкриття нових напрямків без корупційних схем.

Хотілося б збільшити пропозицію об’єктів малої приватизації в системі. Цьому передує низка рішень органів місцевого самоврядування та ЦОВВ. У держави є велика кількість непотрібного їй майна, але на продаж вона його виставляє неохоче. Виставлено всього 1600 об’єктів за півроку. У держави їх сотні тисяч.

3. Які регіони мають найбільше потенціалу отримати вигоду від малої приватизації (тобто мають велику кількість відповідних об’єктів), а які вже є лідерами — тобто продали найбільше?

Найбільш активним регіоном є Львівська область. Всього близько 260 млн грн було зароблено органами місцевого самоврядування області, 250 із яких власне Львовом. На другому та третьому місці Вінницька та Житомирська області відповідно із обсягом продажів на рівні 30 млн грн на кожну. Потенціал, насправді, є у багатьох регіонів. Це регіони з найбільшою густотою населення – Київ, Харків, Одеса, Дніпро. Там є що продавати і є куди розвиватися.

4. Відповідно, які регіони не взяли у малій приватизації активної участі і опинилися в кінці списку?

Найменш активним є Київ, бо оголосив всього 7 аукціонів, хоча і має у власності більше 3 млн кв.м. нерухомомсті. Ті аукціони, які вже пройшли буквально нещодавно, показали нечуваний результат: майже 100 учасників на торгах і більше ніж у 100 разів зростання ціни по окремих лотах.

Ми заохочуємо інші регіони долучатися слідом за Києвом і продавати все, що не задіяне у виконанні головних муніципальних функцій.

5. Першим продажем у рамках малої приватизації був зерноток у Чернівецькій області, який продали за 209,6 тисяч грн. А який лот є найбільш вдалим продажем?

Кожен продаж в системі є вдалим, бо раніше таке майно генерувало збитки для держави, а зараз на базі проданих об’єктів малої приватизації буде створено нові робочі місця, будуть сплачуватися податки та створюватиметься додана вартість. І навіть не так важливо, яка ціна продажу цих об’єктів – реальна перемога вже в тому, що в них з’явився зацікавлений, новий власник. Звісно, приміщення в центрі Львова, Тернополя чи Києва продаватимуться краще, аніж десь в невеличких містечках, і фінальна ціна буде більшою. Але з точки зору «вдалого рішення» – таким є суцільно вся мала приватизація, що нині здійснюється через ProZorro.Продажі.

6. Порівняно з початком приватизації, інвестори проявляють більше інтересу до об’єктів малої приватизації чи навпаки?

Інвестори проявляють набагато більше інтересу до об’єктів малої приватизації, виставлених у системі ProZorro.Продажі, бо цьому процесу вони довіряють більше. Він банально прозоріший і захищеніший, ніж раніше, його результат захищено. Важливо, що у інвесторів є можливість ознайомитися із об’єктами та вони всі мають абсолютно рівний доступ до лотів, до електронних аукціонів, і можливість купити їх у держави.

7. Чи є у вас прогнози стосовно того, скільки держбюджет та місцеві бюджети можуть отримати від малої приватизації — позитивний та негативний сценарії?

Сценарій позитивний. У 2019 році плануємо ще близько 1 млрд грн доходу до державного та місцевих бюджетів, окрім продажу того майна що вже було продане цього року (а на сьогодні це вже близько 200 млн).  Проаналізувавши бюджети 20 найбільших міст на 2019 рік, стало зрозуміло, що плановий дохід від приватизації складає майже 0.5 млрд грн. Приблизно той самий обсяг продажів може бути і від об’єктів державної форми власності. Негативний сценарій ми не розглядаємо. Він можливий хіба що в разі якихось форс-мажорів. Якщо антикорупційні реформи в Україні хтось захоче різко згорнути. Але я не хотів би про таке зараз думати. Стільки всього вдалося досягти – і відступати нам нікуди.

Автори