Медреформа в регіонах: Харків та Суми в лідерах | VoxUkraine

Медреформа в регіонах: Харків та Суми в лідерах

27 Серпня 2018
FacebookTwitterTelegram
50

15 липня 2018 року Національна служба здоров’я отримала нові дані щодо того, як лікарні країни переходять на нову систему фінансування. В рамках другої хвилі  підписання договорів з медичними закладами, яка стартувала 25 липня, до системи вже додано 462 лікарні. Найбільше зростання кількості закладів, що приєдналися до реформи, НСЗУ зафіксувала у Харківській та Сумській областях.

Медреформа в регіонах

До другої хвилі укладання договорів вже долучилися 462 медичних заклади

У першу хвилю підписання договорів з Нацслужбою увійшли лише три медзаклади з Харківської області і жодного з самого Харкова. У другу хвилю Харківщина стала лідером за кількістю поданих заяв і укладених договорів: 60 медичних закладів міста та області стали партнерами НСЗУ і зможуть перейти на нову систему фінансування, за умовами якої гроші йдуть за пацієнтом. 15 липня до системи приєдналася Харківська студентська лікарня: її лікарі підписали декларації з більш ніж 45 000 пацієнтів.

Ще один регіон, який взагалі не увійшов в реформу під час першої хвилі, а тепер став чемпіоном – Сумська область. Зі Службою здоров’я підписали договори 29 медичних закладів області, серед них Тростянецький центр первинної медико-санітарної допомоги, який обслуговує 22 000 людей. Якщо лікарі центру підпишуть декларації  з вже наявними пацієнтами, заклад зможе отримувати 3 мільйони гривень на місяць – вдвічі більше, аніж за програмою субвенцій. Головний лікар Тростянецького ЦПМСД Світлана Лобода розповідає, що свого лікаря обрали вже понад 13 000 жителів міста та району – більше половини від загальної кількості мешканців.

Усього у другу хвилю Національна служба уклала договори з 462 медичними закладами. 25 закладів стали партнерами НСЗУ з Тернопільської області, 20 – з Волинської, 4 – з Луганської. До реформи доєдналися і прифронтові території, наприклад, центр первинної медичної допомоги у Мар’їнці.

Перші виплати, які здійснила Нацслужба закладам за договорами, показали: переходити на нову систему фінансування вигідно. У липні Національна служба здоров’я виплатила медичним закладам, з якими уклала договори до 5 червня, 244 мільйони грн. Ще понад 264 мільйони грн. прийшло на рахунки медзакладів у серпні.  Всього в серпні заклади отримали оплату за обслуговування майже 3,5 мільйонів пацієнтів, які уклали декларації, і 4,9 мільйони людей, які зареєстровані на території обслуговування закладу.

Практично всі медичні заклади за новою системою отримали значно більше коштів, ніж за програмою медичних субвенцій. Так, Корюківський ЦПМСД отримав втричі більше коштів, так само втричі  збільшив свій дохід Волчанський центр первинної допомоги, майже вдвічі більше фінансування отримав Червоноградський ЦПМСД. Криворізький Центр первинної медико-санітарної допомоги №5 у серпні отримав на 15% більше, ніж у липні. Вінницький ЦПМСД – на 10% більше.

Першого серпня лікарі та медсестри закладів, що перейшли на нову систему, вже отримали збільшені зарплати. Лікар вищої категорії в Червоноградському центрі первинної допомоги тепер матиме зарплату майже 16 000 грн замість 5 500 грн. У Немирові зарплата лікаря становитиме до 18 000 грн. на місяць.

Кожен пацієнт, який уклав декларацію з лікарем закладу, «приводить» туди мінімум 370 грн, а з урахуванням вікових коефіцієнтів тариф за обслуговування одного пацієнта становить у середньому 557 грн. в рік. Пацієнти, які не уклали декларації, «приводять» за собою у заклади, де зареєстровані, приблизно вдвічі менше: 240 грн. на рік.

Нова система фінансування дозволить регіональним медичним закладам оновити своє устаткування за рахунок отриманих коштів, а також підвищити зарплати лікарям (наприклад, співробітники Тростянецького центру первинної допомоги отримуватимуть на 30% більше, ніж раніше). Відповідно, темп приєднання зростає: протягом першої хвилі на нову систему перейшов 161 заклад, протягом другої – вже 462. На сьогоднішній день на нову систему фінансування вже перейшли близько половини медичних закладів первинної допомоги України.

Автори