Національна служба здоров’я оприлюднила звіт про свою діяльність за перші півроку роботи. На організацію було покладено завдання забезпечити перехід українських лікарень на нову систему фінансування медицини. Голова НСЗУ Олег Петренко розповідає, які регіони досягли успіху, а які досі не почали працювати в новому режимі.
Станом на початок жовтня вже 623 заклади уклали з нами договір і перейшли на нову систему фінансування первинної медичної допомоги. 12,12 млн українців обрали свого лікаря в цих закладах. За ними до закладів вже “прийшло” 819 мільйонів гривень, які держава вперше спрямувала не на утримання стін та лікарів, а на оплату визначеного переліку гарантованих державою послуг конкретним пацієнтам. Чим більше пацієнтів обрали свого лікаря в певному закладі, тим більше коштів отримує цей заклад. Наприклад, Криворізький центр первинної допомоги №5 почав отримувати кошти від НСЗУ в липні. У серпні це вже було на 15% більше.
Регіони – лідери реформи
Загалом, лідерами серед міст за рівнем укладанням декларацій стали Червоноград та Овруч – невеликі містечка, віддалені навіть від обласного центру, не кажучи вже про столицю.
У Червонограді, що на Львівщині, живе 80 714 людей, 59 002 з них уже обрали свого лікаря. А це 73% від населення міста. У місті одразу зрозуміли новий принцип фінансування медичних закладів – «гроші йдуть за пацієнтом» і активно проводили підписну кампанію. Невеликий лікарський колектив за сприяння міської влади зробив великі зміни. Статті та оголошення в місцевих газетах, програми на телебаченні, навіть на платіжках за комунальні послуги була розміщена інформація про можливість вибору свого лікаря. Червоноградські лікарі робили виїзди в торгові центри – пояснювали, для чого потрібен сімейний лікар, чому важливо підписати декларацію. І це все дало свій результат: Червоноградський центр первинної допомоги – у десятці лідерів не тільки за рівнем укладання декларацій, а і за розміром отриманих грошей від Національної служби здоров’я. Центр отримав на свій рахунок уже понад 9 мільйонів гривень. Це вдвічі більше, аніж за традиційною медичною субвенцією. Зарплата лікаря зросла втричі – з 5 000 до 16 000 грн. І це в містечку, де люди заробляють в середньому – 3 500 грн., а багато хто регулярно на заробітках за кордоном. Переваги нової системи відчули і пацієнти: до свого лікаря можна записатися по телефону, а не витрачати свій час у чергах. Пацієнт може розраховувати на увагу і час свого лікаря, адже той може планувати свій день. У поліклініці – доступний Wi-fi, широкі пандуси та зручна зона очікування.
Ще одне маленьке місто, яке робить великі зміни, – Овруч в Житомирській області. 38 000 мешканців міста вже обрали свого лікаря, а це – 68% від усього населення. Місцевий Центр первинної медико-санітарної допомоги має 15 амбулаторій і 65 ФАПів та обслуговує 55 608 осіб. Там працює 34 лікаря та 65 фельдшерів.
Овручський центр підписав договір з Національною службою здоров’я у першу хвилю і з липня уже отримує фінансування за новою системою – залежно від кількості декларацій. І це вдвічі більше, аніж було у них за програмою медичних субвенцій. Зарплату лікарів у закладів прив’язали до кількості укладених з ними декларацій. І це мотивувало лікарів дбайливо спілкуватися з людьми, розповідати про переваги, які вони отримують, якщо оберуть свого лікаря. Як результат – другий показник в Україні серед міст за рівнем укладання декларацій. І зарплата лікаря теж виросла з 5 000 до 15 000 гривень. Звичайно, це мотивує лікарів до кращого сервісу, спілкування та турботи про пацієнта, щоб той залишився з ним.
Підвищення зарплати вдвічі чи навіть втричі, зміна ставлення до пацієнта, кращий сервіс – всі ці зміни відбулися за якихось три-чотири місяці з початку реалізації закону про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення. Великі зміни в маленьких містах, в яких люди побачили в трансформації медицини можливості та скористалися ними.
Проблеми великих міст
Поруч з маленькими містечками кардинально по-іншому виглядають великі міста, де свого лікаря обрали дуже мало мешканців, а жоден медичний заклад не підписав з договір з Національною службою. Одеса – це майже 15 містечок, подібних Овручу. Медичний університет, тисячі кваліфікованих лікарів, 5 великих центрів первинної медичної допомоги і майже мільйон людей, які можуть обрати свого лікаря в цих закладах і привести до них мільйони гривень. Якщо, звичайно, цей заклад підпише договір з Національною службою здоров’я. А поки що в Одесі свого лікаря обрали невеликий відсоток мешканців, а договір з НСЗУ підписав лише приватний заклад.
Схожа ситуація і в Дніпрі. Величезне місто-мільйонник – поки поза прогресивними змінами, які відбуваються в українській медицині. 12 центрів, де можна отримати первинну медичну допомогу. Проте жоден комунальний медичний заклад не підписав договір з Національною службою здоров’я.
Чому так відбувається? Причини можуть бути різні. Люди не укладають декларації, тому що не розуміють, навіщо їм сімейний лікар або не довіряють лікарям взагалі. Місцева влада не допомагає медичним закладам автономізуватися і підписати договір з НСЗУ, не проводить роз’яснювальну кампанію, тому що не вірить, що зміни невідворотні і думає, що все ще буде по-старому.
Але влада на місцях повинна зрозуміти: у них є лише два варіанти. Перший: допомогти своїм медичним закладам автономізуватися, укласти договір і отримувати кошти від НСЗУ. Заклади отримують більше грошей, лікарі та медсестри – підвищену зарплату, пацієнти – кращі послуги та сервіс, місцева влада – успішний соціальний об’єкт. Другий варіант: місцева влада бере відповідальність та фінансування за ці заклади повністю на себе. Вже у 2019 році у державному бюджеті не передбачені кошти медичної субвенції для первинної медичної допомоги. Отже, дороги назад немає. І не варто залишати собі запасні колії для відступу, оскільки вони приведуть в нікуди.
