29 травня Верховна Рада України прийняла за основу проект нового Закону про загальну середню освіту. Цей законопроект – важливий крок у реформуванні української освіти і побудові Нової української школи.
Мета Нової української школи – забезпечити високу якість освіти та ефективні відповіді на виклики сьогодення. Це виховання цілісних, креативних особистостей та створення суспільства рівності та взаємоповаги, а також інтеграція у європейську систему освіти.
Довідка VoxUkraine:
Концепцію Нової української школи було прийнято у 2016 році.
Що таке нова українська школа? За словами міністерства освіти, це школа, до якої учням приємно ходити. Її цінності – рівність, інклюзивність, інноваційність, розвиток критичного мислення та відповідальності.
Її мета – подолати негативні тенденції в освіті, зробити школу важелем соціальної рівності та згуртованості, економічного розвитку і конкуренто- спроможності України.
Нова школа повинна стати безпечним середовищем для дітей: гарантувати захист від булінгу, надати рівні можливості для навчання учням з особливими потребами. Вчителі муситимуть навчитися надавати першу медичну допомогу.
Новий стандарт освіти вже було випробувано у 2017/18 навчальному році у 100 навчальних закладах України. Тоді зміни торкнулися лише 1-2 класів, а зараз настає черга і середньої школи.
Джерело: mon.gov.ua
Законопроект про повну середню освіту прописує інструменти, які забезпечують реалізацію цих планів.
Індивідуальна освітня траєкторія
Індивідуальна освітня траєкторія – це персональний навчальний шлях дитини. Вона враховує здібності, інтереси, потреби, мотивацію, можливості і досвід учня.
Згідно зі ст. 14 законопроекту, відтепер учень зможе вільно обирати:
- Форму і темп здобуття освіти;
- Школи та запропоновані ними освітні програми;
- Навчальні дисципліни, рівень їх складності;
- Методи і засоби навчання.
Одним з таких засобів є індивідуальний навчальний план, який розробляється школою спільно з учнем.
Індивідуальний навчальний план
За створенням індивідуального навчального плану можуть звернутися учні, що мають освітні потреби поза школою – отже, діти, що серйозно займаються спортом, музикою або малюванням, матимуть більше можливостей суміщати свої додаткові заняття зі школою.
Індивідуальний план прописують учень, його батьки та вчителі. Готовий план затверджується педрадою та директором школи.
Законопроект передбачає, що перевірка знань учня, який навчається за індивідуальним планом, здійснюється під час річного оцінювання або державної підсумкової атестації.
Розширення свободи вчителів
Законопроект істотно розширює права не лише учнів, але і вчителів. Зокрема, це стосується їхнього права на участь у прийнятті рішень з важливих для школи питань (схвалення освітніх програм, оцінювання роботи керівника закладу тощо) через колегіальні органи управління та органи громадського самоврядування. Яскравий приклад – нова процедура виборів директора.
Директора, як і президента, можна буде обрати максимум на два терміни, що вирішить проблему «вічних» керівників. Комісія з 6-15 осіб, до якої зможуть увійти непідконтрольні поточному директорові школи експерти чи представники ГО, забезпечать більшу прозорість виборів. Гарантією чесності служитиме обов’язкова відеофіксація відбору.
У законопроекті також підтверджуються і деталізуються норми Закону України «Про освіту» щодо свободи викладання, свободи від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, освітніх програм, форм навчання, закладів освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників.
Закон не лише розв’яже вчителям руки і дозволить розробляти навчальні плани, орієнтуючись на реальну ситуацію в класі та успіхи і потреби учнів, але і гарантує їм додаткову фінансову підтримку.
Так, вчителі отримуватимуть доплати, у розмірі до 20% від ставки, за завідування:
- Кабінетами інформатики;
- Спортзалами;
- Ресурсними кімнатами.
Зараз доплати за завідування цими кабінетами – від 5 до 10% від ставки.
Досвічені вчителі також отримуватимуть 20% доплати, якщо «візьмуть під крило» молодих спеціалістів. Цей крок дасть вчителям-новачкам досвідчених наставників, наставникам – матеріальну винагороду, а також позитивно вплине на якість викладання.
Законопроект має на меті підтримку індивідуальності учнів та вчителів, підготовку учнів до викликів сучасного світу та посилення автономії шкіл.
Підводні камені реформи
Як завжди буває, є різні розуміння нових понять в освітянському середовищі, що вплинуло і на окремі норми законопроекту. Зокрема, якщо учні мають право на вільний вибір дисциплін (інтегрованих курсів) та рівнів їх складності, то заклади мають запропонувати їм предмети чи курси для вибору. Але в такому випадку індивідуальний навчальний план має бути у кожного учня.
Тоді втрачає сенс ст. 14, за якою індивідуальний план та індивідуальна освітня траєкторія розробляються за наявності у закладу необхідних умов і можуть бути скасовані за результатами річного оцінювання чи державної підсумкової атестації.
Ці формулювання також не враховують того, що окремі результати навчання можуть здобуватися поза середньою школою – в музичних і спортивних школах, гуртках технічної творчості, шляхом самоосвіти тощо. Тому вони можуть не вимагати відсутніх у конкретної школи ресурсів.
Ще запитання – якщо освітня програма містить вибіркові компоненти, то передбачені нею вимоги до результатів навчання, очевидно, мають забезпечуватися обов’язковою частиною програми.
Чи може індивідуальна освітня траєкторія та індивідуальний навчальний план передбачати як вибіркову складову те, що цікаво учню, а не те, що пропонує школа? За умови, що відповідна частина освіти буде здобуватися поза школою, якщо школа не здатна її забезпечити.
І як визнавати результати навчання, які не передбачені освітньою програмою, але можуть бути зараховані до вибіркової складової? На жаль, відповідей на ці запитання в законопроекті немає. Це варто виправити при підготовці його до другого читання або у нормативних документах, які будуть прийматися на основі нового закону.
Проект нового закону про повну загальну середню освіту є важливим кроком до забезпечення академічних свобод учнів та вчителів. Він має бути ухвалений якнайшвидше. Але окремі норми законопроекту варто уточнити при його підготовці до другого читання.
