18 жовтня 2018 року Верховна Рада затвердила поправки до державного бюджету України на 2019 рік. Лідер проекту Budget WatchDog Галина Калачова аналізує, які кошти закладені у бюджеті на реформу освіти та на які саме потреби вони підуть.
Реформа освіти має чотири напрями: реформу середньої, професійної та вищої освіти, а також передбачає зміну підходів до управління і фінансування науки. Основні законодавчі рішення по реформі середньої та вищої освіти було зроблено у попередні роки. Бюджет-2019 передбачає точкове продовження реформи освіти помірними темпами.
Основні закони. Пік реформаторської активності в сфері освіти прийшовся на попередні роки. У 2014 р Рада прийняла основні закони «Про вищу освіту», у 2015 «Про науково-дослідну діяльність», у 2017 — «Про освіту». За методологією індексу iMoRе закон отримав оцінку 2 бали.
В 2018 році МОН має подати до парламенту проекти законів «Про повну загальну середню освіту» та «Про професійну (професійно-технічну освіту)».
Фінансування. Закон «Про освіту» фіксує витрати держави на сферу у розмірі не менше 7% ВВП.
Останні роки уряд не «дотягував» до цієї планки. Представляючи проект бюджету в Кабміні Володимир Гройсман сказав, що загальні видатки держави на освіту складуть 242,1 млрд грн, або 6,1% ВВП, (минулого року було 6,7%ВВП). Але остаточна сума стане відома після прийняття бюджету.
В 2019 році в порівнянні з 2018 видатки саме державного бюджету на освіту у номінальному вимірі зростуть на 16% — з 95,5 до 110,6 млрд грн.
Джерело: Закони про державний бюджет України на 2018 та 2019 рр
Джерело: Міністерство освіти та науки, сайт kmu.gov.ua
Що буде у 2019 році. Перша зміна бюджету 2019 року полягає в тому, що формула розрахунку освітньої субвенції зміниться. Раніше схема була такою: МОН виділялися гроші на учня, але зарплата платилась на клас. Тобто вчитель який викладає у класі з 30 дітей, отримував таку ж зарплату, як і вчитель, який навчав 10 дітей.
- Вперше формула розподілу субвенції в залежності від розрахункової наповненості класів почала застосовуватись у 2018 році. Планується, що у формулу 2019 року будуть внесені зміни в показники розрахункової наповнюваності класів. Для міст обласного значення вона складе 25 учнів, для обласних центрів 27 учнів, для районів та об’єднаних територіальних громад формула прив’язуються до відсотку сільського населення і щільності учнів на квадратний кілометр.
- В розумінні МОН новий підхід призведе до наступного: оптимізація мережі та щільність дозволять громадам отримувати більше коштів. Дотепер оптимізувати не було стимулу — адже у випадку ліквідації шкіл громади отримували менше коштів.
- Друга зміна — в бюджеті закладено 2,8 млрд грн на розподіл класів на групи. Дотепер такі кошти не виділялися. Розподіл на групи відбуватиметься якщо у класі більше 27 учнів на уроках праці, української мови, іноземних мов. Міста в свою чергу мають право виділяти додатковий ресурс на ці цілі.
- Третя зміна — вперше виділяються кошти (196 млн грн) на підготовку фахівців у закладах вищої освіти приватної власності.
- В ході бюджетних консультацій МОН та Мінфін домовились про виділення 666,3 млн грн цільової субвенції на оплату праці працівників інклюзивних ресурсних центрів. Зараз їх 322, тоді як по плану має бути близько 500. Продовжується фінансування програми «Нова українська школа».
Четверта зміна — в 2019 році МОН планує затвердити новий державний стандарт та освітні програми для базової школи (5-9 класи).
