Рівень вакцинації в Україні дуже низький. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я Україна знаходиться серед 8 країн з найгіршими показниками за рівнем вакцинації проти дифтерії-правця-кашлюку.
В Україні, як і в Центральноафриканській Республіці, Республіці Чад, Екваторіальній Гвінеї, Нігерії, Сомалі, Південному Судані та Сирії, повний курс вакцинації пройшли менше 50% немовлят.
Загальносвітовий показник з 2010 року – 86%. Для істотного зниження епідемій рівень вакцинації повинен бути не нижчим 90%.
Що призвело до зниження рівня вакцинації в Україні?
Останні десять років закупівлі вакцин постійно опинялися в центрі корупційних скандалів та “чорних” інформаційних кампаній, що значно знизило рівень довіри населення.
Ще до 2008 року рівень вакцинації дітей був досить високим.
У 2008 році ЮНІСЕФ (Міжнародний дитячий фонд ООН – ред.) завіз в Україну певну кількість вакцин.
Це одразу спричинило боротьбу зацікавлених у збереженні впливу на ринок компаній, пов’язаних на той момент з владою. Проти вакцин ЮНІСЕФ була розгорнута негативна інформаційна кампанія.
Рівень недовіри населення почав зростати, рівень вакцинації – знижуватися. Втім, на той момент він залишався достатньо високим – більше 70%.
У 2014 році відбулась Революції Гідності. Влада змінилась.
А закупівлі вакцин знову опинилися у центрі скандалу. Новий міністр охорони здоров’я Олег Мусій не провів вчасно тендери по закупівлі вакцин в потрібному об’ємі. Тоді близько шести місяців в країні взагалі не було ніяких вакцин. Знову ж таки – це негативно вплинуло на рівень вакцинації.
У 2015 році Міністерство охорони здоров’я взяло курс на закупівлю вакцин через міжнародні організації. Але швидко перейти на новий формат закупівель не вдалося. Процес підготовки необхідних нормативно-правових актів розтягнувся майже на вісім місяців, закупівлі вдалося розпочати із значним запізненням.
Важливо розуміти один момент. Вакцини – це такий товар, який не можна купити сьогодні на завтра. Їх виробництво займає півтора-два роки, міжнародні організації замовляють їх у виробників у чітко визначених об’ємах, і тому підхід “нам терміново потрібно” тут не працює. Коли у 2015 році Україна почала замовляли вакцини у ЮНІСЕФ, організація прогнозовано сказала, що зможе здійснити поставки лише через рік.
На сьогодні ситуація із закупкою та поставкам вакцин стабілізувалась. Однак рівень вакцинації дітей продовжує залишатися досить низьким, у тому числі через високий рівень недовіри людей та часті негативні інформаційні кампанії.
Наприклад, у ЗМІ часто розповсюджується інформація, що вироблені в Індії вакцини – неякісні. Це не так. Просто виробникам дешевше розташувати в Індії свої виробництва. На якість вакцин це жодним чином не впливає.
Для того, щоб підвищити рівень вакцинації потрібен комплекс заходів.
По-перше, місцеві органи влади повинні працювати з лікарнями, розміщувати роз’яснювальну інформацію про те, чому вакцинація важлива.
По-друге, пацієнтам слід наполягати на вакцинації і контролювати медиків. Наведу один приклад.
На сайті http://eliky.in.ua є інформація про залишки вакцин у кожній лікарні. Був випадок, коли дівчина прийшла з малюком на вакцинацію, а у лікарні їй відмовили: мовляв, вакцин немає, але можливо, за додаткову плату ми можемо щось зробити. Вона навела дані про наявність вакцин і усе дуже швидко знайшлось. Потрібно розуміти, що на рівні лікарень вакцини – це джерело додаткового заробітку, вони можуть перепродаватися. У пацієнта є право наполягати на вакцинації.
По-третє, на державному рівні доцільним є перехід на довгострокові контракти закупівель. Вже зараз нам потрібно замовляти вакцини на 2019 рік. Міжнародна практика полягає у тому, щоб заключати з ЮНІСЕФ контракт одразу на три роки наперед. Це дозволить налагодити безперебійний процес поставок вакцин в країну.
