В наступному році уряд планує виділити на основні програми підтримки агросектору 7,3 млрд гривень, приблизно на мільярд більше, аніж в поточному році.
Сума начебто повинна справляти враження, але принципово вона ситуацію не змінює. Об’єктивно заявлено лише одну нову програму підтримки розвитку фермерських господарств в обсязі 1 млрд грн. Оскільки порядку використання цих коштів ще не було представлено, поки неможливо оцінити як саме реалізація цієї суми підтримки може вплинути на стан аграрного виробництва.
Нагадаю, у цьому році уряд змінив основну форму держпідтримки аграріїв з непрямої (податкових пільг з ПДВ) на пряму (дотацію).
Мета такої зміни – виконати зобов’язання перед МВФ та скасовувати корупційний режим підтримки АПК.
Якщо говорити тільки про співпрацю з МВФ – то результат досягнуто, завдяки цьому та іншим крокам черговий транш тоді вдалося отримати.
Однак сам по собі механізм розподілу викликає багато запитань.
Теперішній формат держпідтримки аграріїв має дискримінаційний характер. Сума державної допомоги залежить від того, скільки ПДВ генерує компанія. Це призвело до того, що більшу частину коштів від держави отримують великі підприємства.
На мою думку, такий підхід не відповідає заявленій урядом меті підтримувати розвиток малого та середнього бізнесу.
Окремий блок проблем пов’язаний з прямою підтримкою у вигляді компенсації вартості будівництва і реконструкції тваринницьких комплексів. В минулі роки ця програма вже доводила свою високу корупційну складову, оскільки за будь-яких обставин має місце фактор людського впливу на розподіл обмежених коштів.
Кожен бажаючий може продивитись повідомлення за період 2011-2012 років та знайти підтвердження того, що із цим механізмом розподілу бюджетних коштів вже були пов’язані корупційні скандали та затримання посадовців.
З моєї точки зору, в сучасних умовах варто повернутись до поєднання непрямої та прямої підтримки АПК. При чому обсяг непрямої має покривати не менше двох третин від загального обсягу можливої підтримки. Так, доцільно повернутись до спецрежиму з ПДВ як у варіанті відшкодування податку за здане молоко та м’ясо на переробку, так і до практики повноцінних спеціальних рахунків з ПДВ. При цьому можна скористатись і нормами законодавства ЄС, зокрема Директиви 112, яка передбачає спеціальні умови оподаткування ПДВ для фермерів.
Чому потрібно змінити підходи до підтримки аграріїв?
Вартість витрат в АПК постійно зростає. Для прикладу, тільки вартість весняної посівної 2017 року склала близько понад 90 млрд грн, що на 14% більше минулорічного показника.
Цю динаміку спричинило зростання вартості пального, добрив, насіння, засобів захисту. Аналогічні процеси відбуваються і в тваринництві, де вплив на вартість мають тарифи на електрику, подорожчання кормів.
Для того, аби український АПК був реально конкурентоспроможним поряд з іншими розвиненими країнами, він повинен отримувати пряму та непряму підтримку на рівні не нижчому 2% ВВП країни. Якщо номінальний ВВП у 2016 року склав 2,38 трлн грн, то загальний обсяг підтримки має бути 45-47 млрд грн.
