VoxConnector зібрав основні дані про те, як змінились основні показники економіки України за цей рік.
ДИНАМІКА ВВП
ВВП України зростав повільними, але стабільними темпами. Торгова блокада з Донбасом змусила Нацбанк переглянути навесні свої прогнози щодо темпів зростання економіки з 3% до 1,9% ВВП. За результатами року очікується зниження врожаю, що також вплине на показник зростання ВВП. Внутрішній – споживчий та інвестиційний – попит залишався основною рушійною силою економічного зростання.
ЗАРОБІТНА ПЛАТА
Середня зарплата протягом року зросла, у тому числі через підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 гривень та відтік робочої сили за кордон. Ефект трудової міграції полягає в наступному: якщо є певна кількість людей, які працюють сьогодні, а завтра 20% із них поїдуть, то ціна на робочу силу зросте. Це прихована причина зростання зарплат в цілому по країні. В наступному році уряд обіцяє підвищити мінімальну зарплату до 4200 грн, а середню – до 10 000 грн.
ЗАРПЛАТНІ БОРГИ
Динаміка заборгованості з виплати зарплати на економічно активних підприємствах зросла. Галузі, у яких ця заборгованість за останні місяці найбільше зросла у вимірі відсотків, – це хімічна промисловість, водопостачання, виробництво електричного устаткування, сільське господарство, транспорт, операції з нерухомим майном та охорона здоров’я. Це переважно ті галузі, де працюють великі підприємства, а також підприємства державної та комунальної власності. Причина тренду – підприємства переживають наслідки від вповільнення економічного зростання післямайданного періоду та розриву виробничих зв’язку через війну з Росією.
ЗРОСТАННЯ ЦІН
Інфляція зростала швидшими темпами, аніж передбачалося. Основні її драйвери – підвищення соціальних стандартів – пенсій та мінімальної заробітної плати, підвищення акцизів на алкоголь та тютюн, а також зростання цін на паливо внаслідок підвищення цін на нафту та послаблення гривні до євро (акцизи на паливо встановлено в євро). Протягом року швидше зростали ціни на хліб та послуги автодорожнього пасажирського транспорту. Восени свій внесок у прискорення інфляції зробило ослаблення гривні.
ІНВЕСТИЦІЇ
З 2014 року, обсяг іноземних інвестицій в Україну різко впав і досі не вийшов на дореволюційні показники. Згідно з даними опитування Центру економічної стратегії та інвестиційної компанії Dragon Capital, серед топових причин, які стримують притік інвестицій розповсюджена корупція, недовіра до судової системи, війна з Росією, тиск з боку правоохоронних органів, нестабільність національної валюти та фінансової системи. Значною перепоною є також монополізація ринків та значна присутність держави в економіці. Попри заяви запустити старт великої приватизації у цьому році, залучити іноземних інвесторів на українські підприємства не вдалося.
КУРС ГРИВНІ
Курс гривні коливався в рамках історичного тренду. Гривня ослабла взимку, укріпила свої позиції влітку і знову почала “падати” в кінці року. Восени гривня ослабла одразу з кількох причин – через підвищення імпорту енергоносіїв у зв’язку зі стартом опалювального сезону, більшою закупівлею товарів під новорічні свята. Додаткова прихована причина тиску на національну валюту – сезонний бюджетний рух в грудні-листопаді, який передбачає активізацію розрахунків в трикутнику “держава – місцеві органи влади-бізнес”.
