Верховна Рада 10 вересня прийняла в першому читанні законопроект №1053-1, що зобов’язує бізнес використовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) – програмні чи традиційні. Також був підтриманий законопроект №1073 про «кешбек», що передбачає компенсацію вартості покупки, якщо чек недійсний.
Про прийняті нововведення та про те, як вони можуть вплинути на малий та середній бізнес, розповідає виконавчий директор ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» Оксана Кузяків.
Розрахунково-касові апарати – довга історія спротиву
Розрахунково-касові апарати хотіли ввести ще у 2013, а потім у 2015 році, але малий бізнес активно виступав проти, аргументуючи це тим, що потрібне додаткове обладнання та кошти. Тоді пропонувались фізичні РРО і купити їх дійсно можна було тільки у компаній-виробників. Також побоювались штрафів за неправильне використання чи неправильний облік. За розрахунками Державної регуляторної служби, нововведення збільшило б навантаження на малий бізнес в п’ять чи більше разів.
Але за останні роки, особливо з розвитком електронної комерції, стало зрозуміло, що боротися із «сірим» імпортом та ухиленням від сплати податків бізнесом потрібно активніше. Тому мета прийнятих законопроєктів – не тільки збільшення надходжень в державний бюджет, але й посилення фінансової дисципліни та відновлення справедливості на ринку. Хоча, зазначу, що поняття справедливості, у кожної із зацікавлених сторін, буде своє.
З одного боку, зрозуміло, що з контрабандою потрібно боротися на митниці, з іншого боку – треба зробити так, щоб не було можливості цю контрабанду продавати. Це означає, що потрібно вести облік того, що відбувається з імпортованим товаром. Раніше повноцінно вести цей облік було неможливо, бо у нас є два спрощені режими оподаткування, що дозволяють певним підприємцям зовсім не використовувати розрахунково-касові апарати.
Я думаю, що третя спроба введення РРО зараз – намагання навести лад, насправді не зашкодивши малому бізнесу. Але іноді дорога з благими намірами може завести в інший бік. Існує й інша точка зору – що прийняті зміни лобіюють інтереси великих мереж, які захищаються таким чином від дрібніших конкурентів.
Мобільний додаток – це як опція. Що передбачає законопроєкт 1053-1?
Законопроєкт 1053-1 надає підприємцям право обирати – використовувати класичне РРО чи програмне РРО – в залежності від потреб та фінансових можливостей. Може бути мобільний додаток, може бути по-старому. Також передбачається спрощення процедур реєстрації через електронний кабінет, прибирається велика частина витрат, пов’язаних із отриманням послуг у центрах сервісного обслуговування – зараз розрахункові операції будуть проводитися на фіскальному сервері контролюючого органу.
Але законопроєкт має недопрацьовані технічні питання і бізнес-асоціації вже занепокоєні. Зауважу, що мова йде, здебільшого, про довіру чи недовіру до того, яким чином це все буде відбуватись.
Що варто допрацювати. По-перше, це межа, за якою потрібно використовувати РРО – пропонують підняти з 600 тис до 2,5 млн. Також є секторальні інтереси – в одному з пунктів законопроекту мова йде про те, що РРО будуть вводитися і на базарах, і на ринках – за деяким виключенням. Ті, хто продає за готівку, повинні будуть вести облік. Це стосується, наприклад, продавців побутової техніки, електронних приборів та вживаних товарів – секонд-хенд.
Щодо побутової техніки – тут складна історія. Підприємці, які працюють по-білому, дуже активно підтримують цей законопроєкт, вони вважають, що це допоможе відновити справедливість і не викривлювати конкуренцію на ринку – недоброчесні підприємці, що не сплачують повну вартість всіх послуг та мит, пропонують нижчу ціну.
Ще зверну увагу на інфраструктуру, зокрема, покриття та якість передачі даних, мереж мобільного інтернету, wi-fi тощо. Без якісного покриття та стабільної роботи інтернету, всі нововведення так й можуть залишитися «на папері» та дійсно створять створять проблеми для тієї частини мікро- та малого бізнесу, яка підпадає під дію цього регулювання.
Кешбек для покупця – навіщо та як це працюватиме?
Законопроект 1073 передбачає запровадження механізму компенсації вартості покупки споживачеві – він може перевірити справжність чеку, що йому видали і отримати компенсацію, якщо це не так.
Головна мета – мотивувати споживачів до купівлі «білих» товарів. Але ціна для певних верств населення досі відіграє важливу роль – і «сірий» імпорт саме через нижчу ціну буде користуватись попитом. Тут треба працювати із споживачем – якщо товар ввезений з порушеннями, на нього може не бути гарантії, або буде так звана гарантія від продавця. Чи це не відправить певні категорії товарів ще більше у тінь? Позитивної відповіді я поки для себе не знаходжу – якщо не будуть вжиті паралельно заходи на митниці. Взагалі, прикро, що це дві крайні позиції – з контрабандою ми боремося або на митниці, або на точках реалізації. Це має бути мікс.
У цьому законопроєкті також є технічні недопрацювання – чомусь знімається норма щодо першого штрафу за невикористання РРО в 1 гривню. Ця норма була введена декілька років тому як результат великої адвокаційної роботи різних асоціацій чи об’єднань малого бізнесу – для того, щоб убезпечити тих, хто тільки починає користуватися РРО, від штрафів. Будемо сподіватись, що це технічна помилка і вона буде виправлена через внесення зауважень і ці зауваження будуть прийняті.
Як це вплине на малий бізнес?
Зараз насправді мало хто знає, яка частина бізнесу не веде облік і для якого бізнесу це буде складно. Чому в 2015 році відхилили цей законопроект? Серед іншого, через складність процедури для малого бізнесу. Але в багатьох випадках ми отримуємо товарні чеки – тобто, внутрішній облік все ж таки ведеться. Тому зараз до складності апелювати не варто.
Звичайно, малому бізнесу потрібно побороти свій страх та навчитися користуватися цією програмою або мобільним застосунком. Важливо, щоб саме по собі обладнання та програмне забезпечення було простим та працювало без збоїв. Також важливо, як спрацює податкова – чи не з’являтимуться загони інспекторів, які просто будуть ходити та збирати «мзду». Про якість, покриття та стабільність роботи інтернету також не слід забувати – наявність доступної та якісної «цифрової» інфраструктури обов’язкова передумова для реалізації цього регулювання.
Треба мати на увазі ще такий технічний момент для споживача – для того, щоб перевірити чек, потрібно зайти в електронний кабінет та ідентифікуватися. Зважаючи на те, що довіра до електронних систем невисока та є ризики витоку даних – ідентифікацію чеку потрібно зробити анонімною. З іншого боку, в випадку анонімності, є ризик «тролінгу» бізнесу з боку конкурентів, наприклад (про це побоювання говорять підприємці).
Підсумовуючи, можна сказати, що мета прийняття цих законопроектів – зробити невигідною продаж продукції, яка ввезена з порушенням митних режимів. Якщо законопроекти будуть проголосовані, то наступний виклик – як буде реалізований кешбек, яке програмне забезпечення буде в програмі. Також ці закони потребують прийняття нормативної бази та підзаконних актів.
Є думка, що це може призвести до збільшення навантаження на малий бізнес. Зараз важко сказати, чи так це. Потрібно моніторити процес. Але, як сказав мені представник бізнес-асоціації – якщо це не приймуть зараз, то не приймуть ніколи. Відкладати вже нема куди. А для того, щоб оцінити вплив цієї спроби запровадження РРО на малий бізнес, ще раз наголошу, необхідно дочекатись підзаконних актів, коли стане ясно, як же все ж це буде зреалізовано.
