У 2018 році Україну чекає майже найвищий в історії врожай зернових: станом на кінець жовтня вже зібрано 55,8 млн тонн зерна з площі 13,2 млн га (89% від загальної посівної площі). Проте для збереження тенденції збільшення врожаїв потрібні активні дії. Заступник директора ProAgro Group Марія Колесник аналізує фактори, від яких залежить подальший стан українського агроринку.
Поточного року Україні варто розраховувати на рекордний врожай кукурудзи. Так, через сприятливі погодні умови він, швидше за все, перевищить 31 млн тонн. Станом на 26 жовтня кукурудзу вже зібрали з 66% посівних площ та при цьому отримали 20,75 млн тонн зерна.
Підставою для рекордного прогнозу є показник поточної врожайності. Наразі він складає 69 ц/га проти 47,6 ц/га на аналогічну дату минулого року. Таке різке збільшення врожаю стало наслідком як об’єктивних, так і суб’єктивних причин. З одного боку, цього сезону в України спостерігались вкрай сприятливі погодні умови для розвитку пізніх культур, з іншого, – аграрії кожного року більше уваги приділяють технологічному процесу. Так, багато аграрних компаній вже можна вважати агро-технологічними, оскільки вони у своїй роботі застосовують останні світові технічні та інноваційні розробки.
Джерело: ProAgro Group
Водночас погодні умови весни та першої половини літа були вкрай несприятливими для ранніх зернових. Як наслідок, виробництво ячменю знову скоротилось до 7,5 млн тонн проти 8,3 млн тонн минулого року. Ця тенденція і в подальшому матиме місце, оскільки глобальні зміни клімату унеможливлюють виробництво ярого ячменю в зоні степу і зокрема на півдні країни. Та вкрай низька врожайність, яку поточного сезону продемонстрували господарства південного регіону якнайкраще підтверджують такий стан речей. В південних регіонах треба докорінно переглядати, як перелік культур, які виробляються, так і технології по ї виробництву.
Оскільки пшениця на 97% є озимою культурою, то ситуація із її виробництвом була не настільки поганою. Основною причиною незначного скорочення виробництва з 26 до 25 млн тонн стали дощі, які суттєво пошкодили посіви та сприяли розповсюдженню хвороб, а отже, – погіршенню якості поточного врожаю.
В підсумку загальний обсяг виробництва зерна в Україні в сезоні 2018/19 маркетингового року оцінюється на рівні 65,8-66 млн тонн, що перевищує минулорічний показник – у 61,2 млн тонн зерна.
Поточний показник є другим після рекордного показника 2016/17 маркетингового року у 67 млн тонн. Варто зазначити, що попри строкаті погодні умови загальна тенденція останніми роками направлена на зростання обсягів виробництва. Приріст відбувається внаслідок ширшого використання новітніх технологій, якісної техніки, ЗЗР (засобів захисту рослин) та посівного матеріалу. Оптимізація процесів виробництва за допомогою впровадження систем обліку та точного землеробства також сприяє підвищенню врожаїв.
Зауважу, що збереження темпів кліматичних змін (наразі немає підстав вважати, що вони стануть повільнішими у найближчий час) неодмінно позначиться й на структурі агроринку. Тому вже сьогодні, паралельно з можливою заміною набору культур для вирощування, особливо у південних областях країни, варто, наприклад, відновлювати або створювати нові іригаційні системи. На жаль, за останні більш ніж два десятиліття площа зрошувальних земель в Україні зменшилася на 70%.
Одна з причин такого стану – відсутність вільного ринку землі, коли агровиробники (як великі компанії, так і малі та середні фермери) позбавлені законної можливості вільно придбати землю для господарювання у власність. В результаті – не мають стимулу вкладати кошти в багаторічні інфраструктурні проекти. Подальше продовження мораторію є популістським та невиваженим кроком наших політиків.
Ринок землі має запрацювати. Для цього мають бути прописані чіткі правила гри та механізми: одночасно із запуском ринку, наприклад, слід запровадити кодекс орендаря/орендодавця, в якому чітко прописати всі обов’язки сторін та шляхи їх взаємодії. Це унеможливить рейдерство та захистить обидві сторони.
