На цей рік уряд та депутати заклали майже 20% зростання видатків Держбюджету. Дефіцит бюджету, згідно програмі МВФ, не повинен перевищувати 2,4% від ВВП. Це амбітна ціль, яку ускладнює фактор майбутніх виборів. Чи вдасться Україні зберегти бюджетну стійкість?
Якщо не враховувати ту частину Держбюджету, що спрямована на покриття дефіциту Пенсійного фонду, то видатки йдуть за планом і дійсно збільшуються на 20% (січень-квітень 2018 року до січня-квітня 2017).
Але якщо подивитися на бюджет Пенсійного фонду (ПФ), стає очевидною проблема.
Ось який ріст доходів та видатків внесено у план бюджету на 2018 рік:
| ПЕНСІЙНИЙ ФОНД | Факт 2017 | Бюджет 2018 | Приріст |
| Усього доходи | 292 370 | 352 777 | 21% |
| Власні надходження ПФ | 158 910 | 213 464 | 34% |
| Кошти ДБ | 133 460 | 139 313 | 4% |
| Усього видатки | 291 467 | 345 812 | 19% |
Річний приріст на 19% відображає проведене в жовтні «осучаснення» пенсій. Загалом, внаслідок такого «осучаснення» середній приріст пенсії складає приблизно 30%.
Ось як за фактом зросли видатки на початку цього року порівняно із початком минулого:
| ПЕНСІЙНИЙ ФОНД | січень-квітень 2017 | січень-квітень 2018 | Приріст |
| Усього доходи | 81 214 | 108 587 | 34% |
| Власні надходження ПФ | 46 440 | 60 740 | 31% |
| Кошти ДБ | 34 774 | 47 847 | 38% |
| Усього видатки | 79 140 | 115 440 | 46% |
Зараз за фактом видатки зросли на 46% порівняно із початком минулого року. Із них 30% – це ефект «осучаснення». В умовах проведеного «осучаснення» уряд збільшує пенсії військовим, до того ж з’являється рішення суду: виплатити заборгованості за пенсіями працівників МВС у 2016-2017 і виплачувати їм підвищені пенсії починаючи з 2018 року й надалі.
Власні доходи Пенсійного фонду при цьому ростуть (в основному за рахунок надходжень від єдиного соціального внеску із зарплат) повільніше, ніж планувалося (31% приросту проти 34% запланованих). Тому усе інше держава муситиме покривати з бюджету.
Отже, у цьому році проголошена владою мета утримання дефіциту бюджету на рівні 2,4% від ВВП опиняється під загрозою, а зовнішнє фінансування, відповідно, лишається під питанням. Такі випадки насправді показують небезпеку політизованості процесу бюджетування в Україні: адже ще під час бюджетного процесу обіцянки політиків роздувають бюджет і виставляють баланс на межі можливого. Зокрема, зовсім мало грошей закладається в резервний фонд, і майже не закладається простір для економічних ризиків. Саме ці політичні ігри і призводять до того, що ризик зростання дефіциту бюджету в Україні завжди є дуже високим.
