У економічному плані підприємництво в сфері культури не відрізняється від підприємництва в інших сферах. Це один із висновків дослідження Інституту економічних досліджень та політичних консультацій «Економічна привабливість української культури», що фінансується Українським культурним фондом.
Керівник проєкту Ігор Бураковський вважає, що культура – це, хоча і специфічний, але в своїй основі, такий самий вид економічної діяльності, як і всі інші. Тож, скільки «культури», у підсумку, виробляють регіони України?
Почнемо з питання, що міряє українська статистика. Категорія «культура, розваги, відпочинок» охоплює досить широке коло різних видів діяльності (КВЕДів) – від театрів та концерт-холів до фітнес-центрів та азартних ігор. Відповідно, якщо це види економічної діяльності, то наслідком цієї діяльності є відповідний продукт або послуга. І, продовжуючи думку, інвестиції у ці сфери є інвестиції в економічний розвиток. Саме така оптика щодо впливу культури на економічний розвиток є в ЄС, США та інших країнах на загальнонаціональному та регіональному рівні.
«Культурні» регіони: хто попереду
Київ очікувано зайняв перше місце за часткою в загальному обсязі валової доданої вартості мистецтва, спорту, розваг і відпочинку, створивши більше третини доданої вартості у сфері культури у 2017 році. Також достатньо вагома частка ВДВ у сфері культури була створена в Дніпропетровській, Львівській та Харківській областях (не менше 5%).
З 2015 року можна спостерігати скорочення частки Києва з 44,7% до 37,6% у 2017 році, що пояснюється як зменшенням прибутків великих компаній, зареєстрованих у Києві, так і більш активним розвитком культури в інших регіонах України. Водночас, внесок інших регіонів традиційно залишається порівняно невеликим.
Якщо говорити про продуктивність (додану вартість на душу населення), то в топі бачимо інші регіони. Наприклад, Миколаївська та Полтавська області за цим показником випереджають Дніпропетровську, Львівську та Одеську області.
Загалом найпродуктивнішими є:
- м. Київ (2264 грн/особу)
- Харківська обл. (449 грн/особу)
- Київська обл. (383 грн/особу)
- Миколаївська обл. (347 грн/особу)
- Полтавська обл. (344 грн/особу)
- Львівська обл. (342 грн/особу)
- Одеська обл. (321 грн/особу)
- Дніпропетровська обл. (287 грн/особу)
- Черкаська обл. (283 грн/особу)
- Запорізька обл. (273 грн/особу)
Найменше культурного продукту виробляє Чернівецька та Кіровоградська області. Вони також мають одні із найнижчих показників продуктивності у цій сфері (195 та 197 грн/особу відповідно).
Менше 1% – внесок культури у ВВП
Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок забезпечують лише 0,7% (17 млрд грн) валової доданої вартості України. Частково це можна пояснити тим, що інші галузі зростають набагато швидше: якщо економіка України у 2018 році в цілому зросла на 3,3%, то зростання галузі мистецтва, спорту, розваг і відпочинку відбулось лише на рівні 0,7%. Очевидно, що також змінюється і форма споживання культурного продукту (інтернет замість відвідування кінотеатрів та концертів тощо).
Культура «в тіні». Як зарадити?
Як в Україні, так за і кордоном, частка креативних індустрій та пов’язаних з ними видів економічної діяльності, перебувають в тіні. Тому офіційна статистика не дає повного уявлення про економічні масштаби культурних процесів. Тому дуже важливо, щоб і ДССУ, і регіональна (місцева влада) періодично проводила «глибинні» дослідження стану окремих галузей культури, а також реалізовувала відповідні політики.
На практиці це означає:
- виділення територій для розвитку інфраструктури культури та креативних індустрій (ККІ)
- створення умов для того, щоб міста (території) могли позиціонувати себе як майданчики для реалізації регіональних, загальнонаціональних та міжнародних проектів в сфері ККІ;
- інвестувати у розвиток ККІ. Як свідчить міжнародний досвід, найбільшими культурними інвесторами є саме муніципалітети і саме вони також активно фінансують дослідження сучасних трендів розвитку ККІ.
В цілому мова йде про «спеціалізований» розвиток, передусім, окремих сфер ККІ, та відповідне просування культурного бренду. До речі, світовим трендом наразі є планування розвитку міст саме у парадигмі креативного розвитку – тобто визначення креативності як стратегічного фактору розвитку міста та вирішення його проблем.
Коментар підготовлений за матеріалами проекту «Економічна привабливість української культури» Інституту економічних досліджень та політичних консультацій за фінансової підтримки Українського культурного фонду в рамках програми «Український культурний монітор».
