Мешканці багатоквартирного будинку повинні обрати модель відносин із постачальником комунальних послуг. Компанія-монополіст не може їм відмовити.
9 листопада Верховна Рада прийняла законопроект “Про житлово-комунальні послуги”.
Документ регулює всі можливі варіанти відносин у багатоквартирному будинку між споживачем комунальних послуг та їх постачальником.
Закон визначає дві моделі організації договірних відносин про надання комунальних послуг (індивідуальний договір та колективний договір) та дві категорії споживачів (індивідуальний споживач та колективний споживач).
Послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії надаються виключно на підставі індивідуальних договорів.
На кожну послугу може бути різна модель відносин, але на одну послугу має бути єдиний варіант для всіх мешканців. Співвласники багатоквартирного будинку мають самостійно вирішити і обрати один із варіантів укладення договору з виконавцем комунальних послуг.
Варіант 1. Кожен співвласник самостійно укладає індивідуальний договір.
Цей варіант має два підвиди – коли виконавець послуги за індивідуальним договором відповідає за її якість на межі будинку, і коли безпосередньо в квартирі.
Якщо виконавець відповідає за якість послуги в квартирі, то плата складається з:
– плати за саму послугу (тепло-, водопостачання та гарячого водопостачання), тариф на яку затверджує НКРЕКП чи ОДА;
– плати за абонентське обслуговування, її розмір визначить Кабмін;
– плати за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, які забезпечують надання такої послуги, що визначається договором між виконавцем та співвласниками.
У цьому випадку ключовий момент полягає в наступному: якщо монополіст відповідає за якісну послугу в квартирі, то він і обслуговує внутрішньобудинкові мережі.
Якщо виконавець послуги відповідає за якість послуги на вході в будинок, то його плата складається з:
– плати за саму послугу (тепло-, водопостачання та гарячого водопостачання), тариф на яку затверджує Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг чи ОДА;
– плати за абонентське обслуговування.
Плата виконавцю за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку не сплачується. А ремонт та обслуговування внутрішньобудинкових систем співвласники здійснюють самостійно чи за допомогою того ж управителя.
Фактично, це модель, що є зараз. І законом цей варіант передбачено лише для будинків, співвласники яких не визначилися самостійно з моделлю надання комунальних послуг. Вона погана тим, що виконавець та управитель перекидають відповідальність за неякісну послугу один на одного, а споживачеві майже не реально знайти винного.
Варіант 2. Колективний договір укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем, ОСББ або іншою уповноваженою співвласниками особою. Виконавець послуги відповідає за її якість на межі будинку. За наявності заборгованості за спожиті комунальні послуги виконавець звертається з претензією чи позовом до конкретного власника квартири-боржника.
Колективний договір про надання комунальної послуги – це новація цього закону, такої моделі ще немає. Він укладається між виконавцем послуги та особою, уповноваженою на це співвласниками, від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку. Такою уповноваженою особою може бути співвласник або управитель багатоквартирного будинку, уповноважений орган управління, правління житлово-будівельного кооперативу.
Плата за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку не сплачується. Немає, звісно, і плати за абонентське обслуговування. Ремонт та обслуговування внутрішньобудинкових систем співвласники здійснюють самостійно чи за допомогою того ж управителя.
Варіант 3. Колективний споживач. Ця модель відносин передбачає, що ОСББ або інша юридична особа об’єднує всіх співвласників такого будинку. Виконавець послуги відповідає за її якість на межі будинку.
При такій моделі відносин об’єднання співвласників багатоквартирного будинку діє від власного імені. Фактично, ОСББ купує послугу на вході в будинок і самостійно його розподіляє її між індивідуальними споживачами відповідно до домовленостей між співвласниками. Колективний споживач не сплачує виконавцю жодних додаткових платежів.
В кожному конкретному випадку вигоди різні.
Найпростіший спосіб – це індивідуальний договір з відповідальністю монополіста до квартири. Але за нього доведеться платити більше. Зараз люди звикли до індивідуальних договорів з відповідальністю за надання послуги до будинку. Якість послуг при цьому не забезпечується оскільки обслуговуванням внутрішньобудинкових мереж займаються ЖЕКи.
З появою конкуренції на ринку управління перспектива буде за варіантом колективного договору. Цей варіант найкращий також і для ОСББ. Він має бути найдешевшим і найвигіднішим для споживачів – за неплатників відповідатиме монополіст.
На сьогодні найбільш незахищений варіант – колективний споживач, оскільки ОСББ самостійно доведеться мати справу з неплатниками.
Швидше за все, що в наступному році збережеться статус-кво. Можливо, лише деякі ОСББ чи управителі, яким довіряють мешканці, укладуть колективні договори.
Законом визначено, що модель повинні обрати саме співвласники, а монополіст не може їм відмовити. Усі типові договори та граничні розміри плат мають бути затверджені Кабміном протягом шести місяців.
