Депутатський запит — це інструмент парламентського контролю, за допомогою якого депутати Верховної Ради IX скликання зверталися до органів влади майже 13 тисяч разів. Станом на 30 вересня 2024 року практично на всі запити депутати отримали відповіді. Без відповідей залишилися 9 запитів до президента, відправлених з липня 2023 по серпень 2024 року. Ще для 27 запитів поки не вийшов термін надання відповіді. Хто із депутатів найчастіше користувався цим механізмом і які органи влади користувалися найбільшою увагою?
Олександр Ткаченко зі «Слуги народу» став лідером за кількістю запитів — 495, більшість із яких стосувалися Верховної Ради та державних органів. Другим за активністю був його однопартієць Іван Шинкаренко, який подав 342 запити. Серед представників «Європейської солідарності» найбільше запитів зробили Ірина Геращенко (273) та Марія Іонова (256). Також у лідерах Антоніна Славицька з «Відновлення України» із 241 запитом та Іванна Климпуш-Цинцадзе з 208, інші депутати подали менше 200 запитів.
Найбільше звернень було адресовано Кабінету Міністрів України — 5196 запитів (41%). Керівники державних органів (міністерства, держслужби, національні ради та інші) на другому місці – 5049 запитів (40%), а на адресу Президента було спрямовано 1185 запитів (9%).
Рисунок 1. Адресати депутатських звернень ХІ скликання
Примітка: Дані для категорії «Місцеві органи влади» зібрані за 1-9 сесії включно. Запити до органів місцевого самоврядування, направлені пізніше, входять до стовпця «Інші держоргани» через оновлення категорій на порталі ВР.
Аналіз частоти подання запитів (рис. 2) показує, що найбільша кількість депутатів (165 осіб) подали від 10 до 30 запитів за каденцію, трохи менше (161 депутат) зробили від 1 до 10 запитів. 15 народних обранців не зробили жодного запиту, тоді як 23 депутати виявилися надзвичайно активними, подавши понад 100 запитів кожен (рис. 4).
Серед фракцій лідирує «Європейська солідарність» із показником в середньому 71 запитів на одного депутата: чверть учасників цієї фракції подали більше 100 запитів за свою каденцію (рис. 5). Це значно перевищує загальний середній показник у 27 запитів. На другому місці «За майбутнє» з 42 запитами на депутата, а правляча партія «Слуга народу» посідає лише четверте місце з 25 запитами в середньому, що близько до середнього значення Верховної Ради загалом.
Така відмінність в активності може відображати різні стратегії використання механізму депутатських запитів. Опозиційні сили, ймовірно, частіше вдаються до запитів для отримання інформації та привернення уваги до проблемних питань. Водночас представники провладної більшості можуть мати інші канали комунікації з виконавчою владою.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний