Депутати vs. наглядові ради: як політики брешуть і маніпулюють про реформу корпоративного управління

Депутати vs. наглядові ради: як політики брешуть і маніпулюють про реформу корпоративного управління

Photo: depositphotos
27 Травня 2021
FacebookTwitterTelegram
1604

Лобісти транснаціональних корпорацій, агенти «зовнішнього управління», захмарні зарплати «Коболєвих» — за будь-якої зручної нагоди народні депутати сварять наглядові ради державних підприємств України. Утім зазвичай ця критика безпідставна і надумана.

Реформа корпоративного управління, у рамках якої були створені наглядові ради, розпочалась у 2016 році. Наглядові ради повинні формувати стратегію розвитку держкомпаній, призначати менеджмент та оцінювати його роботу, обирати аудитора. Це знижує ризики політичного втручання та корупції на підприємствах. 

Утім, наглядові ради стали однією з улюблених тем для маніпуляцій та брехні від політиків. Народні депутати неодноразово заявляли, що наглядові ради — це «зовнішнє управління», мовляв, вони контролюють «потоки» на держпідприємствах, а іноземці у їхньому складі лише для того, щоб лобіювати інтереси транснаціональних компаній та отримувати величезні заробітні плати. Найбільше брехню та маніпуляції про реформу корпоративного управління поширюють депутати від «Батьківщини» (особливо Юлія Тимошенко та Олексій Кучеренко), ОПЗЖ та низка «слуг народу» (як-от, Ольга Василевська-Смаглюк та Максим Бужанський).

Інфоприводом для чергової хвилі критики наглядових рад стало повідомлення НАК «Нафтогаз» про збиток за результатами 2020 року. Збитки «Нафтогазу» виникли через борг регіональних газозбутових підприємств та ТЕЦ, а також через зниження цін на газ протягом 2020 року, тож це не провина керівництва чи наглядової ради. В цьому матеріалі ми пояснюємо депутатам (і всій зацікавленій аудиторії), чим насправді займаються наглядові ради.

Викриваємо брехню і маніпуляції політиків щотижня у випусках програми «Брехня від політиків» в ефірі регіональних студій UA: Суспільне мовлення та на нашому YouTube-каналі.

Факт №1. Наглядові ради підвищують ефективність роботи держпідприємств

Створення наглядових рад — це незалежний нагляд за керівництвом підприємств, а отже — менше можливостей для нього працювати в інтересах олігархів чи політиків. Ймовірно для деяких політичних сил це невигідно, а тому народні обранці поширюють міфи про те, що доцільність існування наглядових рад не доведена.

Наглядові ради є в усіх підприємствах, у яких є інтерес значної кількості людей. Так, якщо підприємство хоче продавати частину своїх акцій на фондовому ринку, воно має створити наглядову раду, яка контролюватиме управлінців та захищатиме інтереси акціонерів. Це зроблено для того, щоб менеджмент підприємства мав стимули підвищувати прибуток підприємства (тобто дивіденди), а не власну винагороду. 

Олександр Лукашев про наглядові ради, 13/04/2021 (03:43:15-03:43:34)

Неправда

«І жодна, жодна наглядова рада не підвищила ефективність роботи цих корпорацій. Тобто ну жодної, жодної людини, яка могла б пояснити доцільність існування наглядової ради, її не існує».

Доцільність існування наглядових рад доведена ОЕСР, на принципах якої базується реформа корпоративного управління держпідприємств. Мета створення наглядових рад – зменшення корупції на держпідприємствах. Простіше кажучи, аби вони працювали в інтересах головного акціонера – держави, а отже, платників податків, а не на кишені чиновників та олігархів. Наглядові ради також слідкують, щоб держпідприємства були ефективними та їхні збитки не доводилось покривати з бюджету (замість того, щоб, наприклад, профінансувати дороги, пенсії чи субсидії).  Крім того, функції наглядових рад — зробити управління держпідприємств прозорим, професійним та таким, що відповідатиме міжнародним стандартам. 

Факт №2. Іноземці в наглядових радах захищають інтереси держави Україна, а не транснаціональних корпорацій чи бізнесу

Присутність іноземців у наглядових радах має посилювати неупередженість та фаховість цих органів. Серед вимог до незалежних членів наглядових рад – професійні компетенції, бездоганна репутація та відсутність зв’язків із державними органами. 

Зрозуміло, що виконати третю умову іноземцям простіше, ніж українцям. Проте далеко не всі члени наглядових рад іноземці. Наприклад, у наглядовій раді «Приватбанку» четверо іноземців з дев’яти членів, «Укроборонпрому» — один із п’яти, а «Укрзалізниці» — троє з п’яти. 

Членів Наглядової Ради призначає та звільняє уряд, Верховна Рада або президент. Членів наглядових рад державних банків додатково затверджує Нацбанк.

Для підприємств, у яких частка держави перевищує 50%, незалежних членів наглядових рад відбирають на відкритих конкурсах, які організує Кабмін. Конкурсні комісії формують суб’єкти управління підприємствами (відповідні міністерства). Тобто фактично депутати, які стверджують, що наглядові ради є лобістами іноземних компаній, звинувачують міністерства в тому, що вони призначили до наглядових рад таких лобістів. 

Юлія Тимошенко, 24/03/2021 (26:48-27:02)

Неправда

«Ну де совість? Де, наприклад, оця наглядова рада, яка працює в хлібних місцях в державних корпораціях, іноземці, люди, які є лобістами іноземних корпорацій, які працюють сьогодні в наших державних корпораціях наглядателями.»

Олексій Кучеренко, 31/03/2021 (34:02-34:26)

Неправда

«Стосовно реформи корпоративного управління — це була катастрофічна диверсія. Це не помилка була. Нею керували з далеких країн. Я знаю навіщо: для того, щоб імплементувати своїх агентів впливу. Бо подивіться, хто такі наглядові ради. Це представники конкретних структур фінансових, оцих філантропів добре відомих».

Василь Німченко, 10/03/2020 (03:19:27-03:19:54)

Неправда

«Створили наглядові ради. Наглядові ради — це за нами дивляться всі представники із-за бугра, котрі дивляться вони не за підприємством, і не за газовидобуванням, і не за водоканалом дивляться. Вони дивляться, щоб водоканал міг зібрати гроші, і щоб вони в будь-який час ті дотації, які ті нам давали, державі транші, щоб вони могли їх забрати».

Операційною діяльністю держпідприємств займається правління (яке також обирають за конкурсами), а не наглядова рада. Наглядова рада не може наказати менеджменту перерахувати кудись гроші. Загалом уся реформа корпоративного управління спрямована на те, щоб підвищити ефективність роботи держпідприємств і таким чином заощадити чи примножити публічні кошти.

Ольга Василевська-Смаглюк, 02/04/2021 (32:44-32:52)

Неправда

«В наглядових радах залишаються іноземці, які взагалі не приїжджають в Україну, не беруть участі в розвитку підприємств».

Сьогодні не обов’язково фізично приїжджати в Україну, щоб брати участь у засіданнях наглядових рад. Іноземні члени наглядових рад, так само, як і громадяни України, виконують свої обов’язки та беруть участь у розвитку державних підприємств, стежать за роботою керівництва та реалізацією стратегій. 

Ольга Василевська-Смаглюк, 06/05/2021 (01:18:03-01:18:06)

Неправда

«Я не підтримую іноземців у наших наглядових радах. Це порушення Конституції».

У Конституції нічого не сказано про заборону чи дозвіл на присутність іноземців у наглядових радах. Аналогічно і в тексті закону, за яким проводилась реформа корпоративного управління, немає жодної згадки про заборону роботи іноземців у наглядових радах.

Факт №3. Високі заробітні плати дозволяють залучити до наглядових рад фахівців, які свою репутацію цінують більше, ніж можливість отримати хабар

Тезу про надто високі заробітні плати для членів наглядових рад політики використовують для того, щоб сформувати в населення негативне ставлення до реформи корпоративного управління. Депутати поширюють маніпуляції з порівнянням заробітних плат членів наглядових рад та, наприклад, витратами на лікарні чи зарплатами українців. Проте саме ефективна робота наглядових рад покликана припинити корупцію на держпідприємствах та збільшити надходження від них до бюджету (або знизити бюджетні витрати на них). 

Олексій Гончаренко, 28/04/2021 (01:13:18-01:13:30)

Неправда

«Модель ця корпоративна… вона великою мірою себе просто, ну на жаль, в тому вигляді, в якому вона є, не виправдала. Ці люди (члени наглядових рад — ред.) просто сидять, сотні тисяч, мільйони гривень зарплати, а чим займаються — одному Богу відомо.»

Анатолій Бурміч, 05/04/2021 (01:56:56-01:57:11)

Маніпуляція

«У меня встает вопрос: а зарплаты наглядовим радам залишилися високі, и прочим Коболевым. А когда власть брала на себя ответственность, она всем ограничила. Так надо забрать у них деньги, отдать врачам, чтобы остальные не разбежались.»

Антон Поляков, 27/03/2021 (34:35-35:01)

Маніпуляція

«Почему речь не идет о том, чтобы, опять же, тоже были поданы и мной, и коллегами законопроекты, чтобы приравнять к эффективности работы всех членов наблюдательных советов, всех членов госпредприятий. Для того, чтобы понимали они, что если они принесли прибыль государству, или создали рабочие места, тогда уже естественно у них будет какая-то заоблачная зарплата и то с определенной планкой».

Високі заробітні плати для членів наглядових рад та керівництва державних підприємств дозволяють залучати висококваліфікованих спеціалістів, у тому числі з приватного сектору, які сумлінно виконуватимуть свої обов’язки. А їхні обов’язки полягають у тому, щоб наглядати за менеджментом підприємства та формувати стратегію його розвитку.

До того ж, Із високою зарплатою членам наглядових рад не буде сенсу брати хабарі від бізнесменів чи політиків. Але водночас потрібен контроль та наявність покарання, якщо наглядова рада чи менеджмент зловживають своїм становищем. 

А от заява Анатолія Бурміча — це ще й типовий популізм від народного депутата. Хоча б тому, що на зарплати лікарям держава витрачає значно більше коштів, ніж на зарплати членів наглядових рад. Проте якщо державні підприємства працюватимуть ефективно, у бюджеті буде більше коштів, на зарплати лікарям та інші видатки.

Юлія Тимошенко, 20/01/20 (50:42-50:49)

Неправда

«Наглядовій раді («Укроборонпрому» — ред.) платять по 300-400 тис. грн плюс премії і все інше».

Члени наглядової ради «Укроборонпрому» не отримують заробітну плату. Згідно з п.35 Статуту «Укроборонпрому» вони «працюють на безоплатній основі і не перебувають з Концерном у трудових відносинах». Заробітну плату отримують члени інших наглядових рад, наприклад, «Укрзалізниці» та «Нафтогазу». 

У цій статті детальніше аналізуємо аргументи «за» та «проти» високих зарплат державних службовців та пояснюємо, за яких умов працюють аргументи «за».

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний