Державна політика має бути «острівцем стабільності». Війна – не привід розганяти інфляцію чи спустошувати бюджет

Зокрема, однозначно негативом є можливість перейти на 2% податок з обороту для всіх підприємств, у яких доходи менші 10 млрд грн на рік, незалежно від кількості працівників, а також скасування податків для ФОПів. Незважаючи на те, що ці зміни негативно вплинуть на держбюджет, у пояснювальній записці до законопроекту міститься стандартна фраза, що закон «не потребує додаткового фінансування з державного та місцевих бюджетів». 

Запровадження податку за обороту суперечить зобов’язанням України в межах Угоди про асоціацію, що може нашкодити під час підготовки Україною документів до швидкої процедури набуття членства, яку вже розпочали країни ЄС. Така система оподаткування є негативною для технологічних компаній та здорожчує інвестиції. Окремі компанії через брак часу на розрахунки можуть перейти на невигідну для себе систему оподаткування. Крім того, ці компанії втратять можливість податкового кредиту, оскільки ПДВ на імпорт для них залишається в силі. Досі не зрозуміло, яким буде перехід між системами і чи буде накопичуватись податковий кредит на майбутнє. Крім того, множинність податкових систем призводить до зловживань та ускладнює адміністрування, тоді як саме адміністративні процедури є джерелом постійного стресу для бізнесу.

Чим іще погані такі зміни? Перш за все тим, що вони скасовують податки для всіх підприємств чи підприємців – навіть для тих, які незначно постраждали від війни або взагалі не постраждали. Правильним кроком з боку уряду було б закликати тих, хто може платити податки, робити це. А для тих, чиї підприємства частково чи повністю втратили можливість працювати, потрібно було б запровадити спрощену процедуру відтермінування чи скасування сплати податків у зв’язку з форс-мажорними обставинами (підставою для цього міг би бути просто лист керівника підприємства до податкової з поясненням ситуації на підприємстві). 

Ще одна негативна зміна – дозвіл Нацбанку напряму кредитувати уряд та підприємства (!). Зрозуміло, що під час війни не так просто залучити кошти. Але такі дії уряду та Нацбанку можуть, по-перше, підвищити інфляцію, по-друге, створити перешкоди для отримання фінансування від міжнародних організацій (адже дотримання незалежності НБУ – ключовий елемент будь-якої програми МВФ), і по-третє, може виникнути стимул і надалі вирішувати фінансові проблеми уряду за рахунок НБУ, внаслідок чого буде зруйновано всі здобутки реформи банківського сектору за останні 8 років. НБУ й так надає кредити рефінансування комерційним банкам, щоб ті могли кредитувати підприємства. Продовжує діяти і програма доступних кредитів 5-7-9, яку можна було би розширити з врахуванням воєнних викликів.

Негативною новацією є дозвіл боржникам не сплачувати за кредитами до завершення воєнного стану плюс 30 днів. Знов-таки, далеко не всі боржники втратили джерело доходів та можливість обслуговувати кредити. До того ж, у кожному кредитному договорі є стаття про форс-мажорні обставини. Тож врегулювання цих питань цілком можна було б залишити на розсуд банків та їхніх клієнтів, рекомендувавши банкам за можливості надавати кредитні канікули, як це було навесні 2020 року.

Нарешті, великі побоювання викликає скасування прописаної в законі процедури надання державної допомоги підприємствам. Вочевидь, уряду надається право надавати державну допомогу на свій розсуд. І тут відкриваються великі можливості для зловживань. Зрозуміло, що в умовах воєнного часу тривалі процедури потрібно прискорювати. Однак, тут важливо забезпечити прозорість – зокрема реєстр наданої державної допомоги (просто публікацію цих даних на сайті), а також визначити галузі, які могли б отримувати державну допомогу за спрощеною процедурою.

Ми розуміємо, що воєнний час потребує швидких рішень. Водночас найбільше в умовах воєнного часу бізнес потребує стабільності. Тому ми дуже радимо виходити з принципу «максимального збереження нормальності» при зміні регулювання економічної діяльності. Це дозволить швидше відновити ефективну роботу системи управління державними фінансами після перемоги України над окупантом. Будь-які рішення, які впливають на бюджет, потрібно обов’язково обговорювати з Міністерством фінансів, яке відповідає за фіскальну стійкість країни.

Ті, хто може платити податки та обслуговувати свої кредити, мають це робити. Інакше дуже скоро кошти на «атракціон нечуваної щедрості» вичерпаються. У цей непростий час державна політика має бути консервативною і знижувати невизначеність та хаос, а не посилювати їх. Тим більше, що деякі «форс-мажорні зміни» (наприклад, радикальне зниження податків) після закінчення воєнного часу буде дуже складно розвернути. 

Тому ми закликаємо президента ветувати закон та внести до нього необхідні зміни.

Далі детально розглядаємо положення законопроекту.

Позитивні новації:

• не оподатковуються операції з надання ресурсів чи благодійної допомоги ЗСУ та іншим силовим органам, які захищають Україну, а також отримана благодійна (чи гуманітарна) допомога людьми, залученими до оборони України, та тими, хто вимушено покинув місце проживання через бойові дії (такі операції можна записувати як витрати для оподаткування податком на прибуток та оподаткування ФОПів);
• оподатковуваний ПДФО дохід за 2022 рік можна знизити на суму благодійної допомоги, але не більше 16% доходу;
• у 2022 році ФОПи (крім спрощенців) можуть записувати до своїх витрат суми благодійної допомоги, яку вони надали;
• не оподатковуються ПДВ товари, які були знищені ворогом, або передані як допомога захисникам України чи гуманітарна допомога;
• відтермінування реєстрації податкових накладних та відшкодування ПДВ без нарахування пені до закінчення воєнного часу.

Новації, які негативно вплинуть на державний чи місцеві бюджети, але допустимі в умовах воєнного стану:

• скасування плати за землю, розташовану на територіях, де проходять активні воєнні дії чи які заміновані, до 31 грудня 2023 року. Перелік таких територій встановить Кабмін;
• зниження до 7% ПДВ на пальне, нафту та нафтопродукти, нульовий акциз та екологічний податок на пальне та скраплений газ;
• мораторій на перевірки операцій з підакцизними товарами – алкоголь, тютюн, пальне, мораторій на інші податкові перевірки, крім камеральних щодо поданих декларацій на відшкодування податків;
• якщо податкова опублікувала на своєму порталі повідомлення про те, що не може надрукувати акцизні марки, імпортери тютюну можуть самостійно надрукувати акцизні марки, при цьому сплативши акциз на кордоні;
• дозволяється імпорт сигарет і ТВЕНів із ЄС без відповідного маркування українською мовою. Також можна не клеїти попередження про шкоду для здоров’я;
• Роботодавці – ФОПи 2 та 3 групи та юрособи на єдиному податку, можуть не платити ЄСВ за мобілізованих працівників – за них ЄСВ сплатить держава;
• звільняється від ввізного мита імпорт складових (матеріали, вузли, агрегати, устаткування та комплектувальні вироби), які використовують для виробництва товарів оборонного призначення, якщо їх завозять відповідні державні органи;
• Фактична податкова амністія: банк не вживає заходів для встановлення джерел походження коштів при їх внесенні клієнтом-фізичною особою у готівковій формі на його поточний рахунок у розмірі, який відповідає пороговій фінансовій операції, у разі якщо такий клієнт не надав на вимогу банку відповідні документи або відомості. Однак витрачати такі кошти можна лише на допомогу ЗСУ, гуманітарну допомогу українцям або на купівлю «військових облігацій». Втім, якщо банк підозрює, що ці кошти пов’язані з тероризмом, він може попросити СБУ перевірити клієнта. Фінмоніторинг потрібно буде провести (та розморозити видаткові операції) за 30 днів після закінчення воєнного стану;
• банк не відноситься до неплатоспроможних у разі зменшення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу та/або нормативу достатності основного капіталу на 50 і більше відсотків від мінімального рівня, встановленого нормативно-правовими актами Національного банку України.

Негативні новації:

• з 1 квітня 2022 до скасування воєнного стану ФОПи 1 та 2 групи можуть не платити єдиний податок;
• з 1 березня 2022 року та протягом 12 місяців після закінчення воєнного стану ФОПи 1 та 2 групи можуть не платити ЄСВ;
• єдиний податок на 3 групі у розмірі 2% доходу можуть платити фізичні та юридичні особи з оборотом до 10 млрд грн з будь-якою кількістю працівників (раніше було обмеження – до 7,6 млн грн доходу) – окрім нерезидентів, фінустанов, грального бізнесу, тих, хто виробляє чи продає підакцизні товари (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додавання спирту) та столових вин) та тих, хто видобуває та продає корисні копалини. За місяць після закінчення воєнного стану вони мають перейти на загальну форму оподаткування;
• фактично скасовується обов’язок фінустанов повідомляти контролюючі органи про відкриття чи закриття рахунків юрособами та ФОПами (до кінця воєнного стану);
• до закінчення воєнного стану  для контролюючих органів припиняється перебіг строків, встановлених для взяття на облік у контролюючих органах платників податків (тобто невідомо, коли можна буде отримати код ЄДРПОУ);
• знято заборону на купівлю Нацбанком цінних паперів у емітента та надання кредитів державі;
• У період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після дня його завершення або скасування, у разі прострочення виконання зобов’язань за кредитним договором позичальник звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення (тобто пеня та штрафи списуються) – це стосується усіх кредитів, також не можна робити стягнення за іпотечними договорами;
• дозволяється надавати державну допомогу підприємствам в обхід визначеної процедури.