Дієві рецепти підтримки бізнесу: як західні області України заохочують підприємців до релокації
Beta

Дієві рецепти підтримки бізнесу: як західні області України заохочують підприємців до релокації

Photo: ua.depositphotos.com
22 Листопада 2022
FacebookTwitterTelegram
813

Релокація і збереження роботи бізнесу — один із найважливіших напрямків діяльності місцевої влади під час повномасштабної війни. Стабільна робота підприємств — це податкові і митні надходження до бюджету, збереження і створення нових робочих місць, а також приваблення інвестицій у регіони свого розташування. За девʼять місяців повномасштабної війни влада кожної області виробила власні «рецепти» заохочення бізнесу до релокації у свої регіони. Далі — розповідаємо про найуспішніші.

Центр підтримки підприємців Дія.Бізнес у Тернополі 3 листопада 2022 року організував форум BraveTe Business Forum. Програма форуму складалася з двох тематичних блоків, присвячених релокації бізнесу до західних областей. Під час першого блоку представники місцевої влади чотирьох західних областей розповіли, як заохочували бізнес до «переїзду» у свої регіони та допомагали налагоджувати роботу на новому місці. Під час другого блоку — представники аналітичних установ обговорили поточну ситуацію в українській економіці та головні виклики перед бізнесом у воєнних умовах.

Хоча повномасштабна війна торкнулася всієї України, західні області наразі вважаються найбезпечнішими, а тому становлять найбільший інтерес для релокації. 

«Саме західні регіони наразі є економічним форпостом, який прийняв дуже багато підприємців зі сходу України, з півдня, з інших регіонів, і саме це потребує від місцевої влади, від держави, від партнерів, від донорів, від приватних організацій та й від самого бізнесу розуміння викликів і того, як підприємцям можна зараз допомогти, які сервіси і можливості їм надати», — каже виконавчий директор державної установи «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» Андрій Ремізов.

Аби виграти конкуренцію за таланти і підприємців, регіони мають створювати умови для комфортної роботи бізнесу та надавати необхідну підтримку для відновлення і розвитку. Таку думку висловив й інший учасник форуму — голова наглядової ради компанії «Молокія» Володимир Глащенков.

«З одного боку — ми конкуруємо за ті шість мільйонів внутрішньо переміщених осіб, які переїхали  з тих міст, де йде війна. З іншого боку, ми повинні швидко створювати більший обсяг доданої вартості. А це неможливо, якщо кожен регіон «закриється» і не буде розуміти, що відбувається в інших регіонах», — наголосив він.

Відеозапис Форуму дивіться за посиланням.

Ефективна комунікація — найбільший виклик

Учасники дискусії зазначили, що найбільшим викликом для місцевої влади стала швидка і ефективна комунікація з бізнесом, аби надати підприємцям усю необхідну для «переїзду» інформацію та підтримку. За словами начальниці управління праці Івано-Франківської міської ради Наталії Дмитраш, до початку повномасштабної війни ніхто у місцевій владі не займався координацією бізнесу, охочого релокуватися до області.

У свою чергу, директор департаменту економічної політики Львівської обласної військової адміністрації Степан Куйбіда зазначив, що велика кількість заявок від підприємців, охочих до релокації, унеможливила швидку і якісну відповідь з боку чиновників. Відтак створили Telegram-канал, де представники бізнесу, який розглядав можливість «переїзду», могли поспілкуватися з місцевими підприємцями, представниками професійних асоціацій, фахівцями, а також залишити запит на отримання допомоги.

«Ми в Telegram-каналі просто почали розміщувати онлайн-заявки. У цей Telegram-канал я підписав усіх: асоціації, громади, районні адміністрації, юридичний консалтинг, інформаційний супровід. Ми назбирали там понад дві тисячі людей. Ми змогли виконати функцію ефективного менеджера: заявка надійшла до нас, ми її віддали такому самому бізнесу, бізнес її між собою обговорив, ми подивилися, чи у них усе добре. За підсумками цієї роботи вдалося релокувати більше двохсот підприємств», — поділився посадовець.

Схожим чином проблему вирішували і в інших областях. Так, на Івано-Франківщині створили не лише Telegram-канал, але і онлайн-платформу, завдяки якій релокований бізнес може створити запит на допомогу, а місцевий бізнес — таку допомогу надати. Крім того, для підприємців запустили гарячу лінію для отримання експрес-консультацій з питань релокації: на ній можна отримати інформацію про переваги релокації до Івано-Франківської області та про наявні можливості для бізнесу. На Чернівеччині місцева влада також створила Telegram-бот та гарячу лінію для отримання інформації про можливості і переваги релокації до області.

Аби успішно конкурувати за бізнес, що релокується, місцева влада вживала додаткових кроків. Наприклад, на Львівщині підприємцям, які ще не ухвалили остаточне рішення щодо релокації в область, надавали склади, аби ті могли вивезти обладнання із небезпечних зон і ухвалювати рішення про подальше відновлення роботи у більш безпечних умовах. За словами Куйбіди, завдяки цій можливості вдалося релокувати 32 підприємства.

Однак, підкреслив посадовець, перевезти підприємство у безпечне місце — це півсправи. Важливо допомогти йому відновити роботу. Для цього на Львівщині ухвалили програму підтримки малого і середнього бізнесу, яка передбачає різні види виплат і знижок на певні послуги. Відтак, для релокованого бізнесу у Львівській області стали доступні такі види допомог:

  • 100 тис. грн на відновлення діяльності після релокації та додаткові 100 тис. грн — за створення двадцяти або більше робочих місць.
  • компенсація 50 тис. грн на маркетингові послуги — замовлення досліджень, розробка промо, сайтів тощо.
  • компенсація 80 тис. грн на послуги з сертифікації для підприємств, які експортують продукцію за кордон.
  • 500 тис. грн на закупівлю обладнання і відновлення основних засобів.
  • галузеві гранти від міжнародних донорів.

Утім, найважливішою складовою підтримки бізнесу, за словами Куйбіди, є повсякденний супровід і допомога з вирішенням бюрократичних питань. Представники місцевої влади можуть допомогти підприємцеві роз’ясненнями, підготовкою документів для отримання тих чи інших дозволів, налагодити комунікацію з чиновниками. У підсумку підприємець економить час і може зосередитися на питаннях відновлення і розвитку бізнесу.

«Поки ми ходимо з менеджером нижчої ланки по всіх тих дозвільних структурах і пакуємо документи, вищий менеджмент думає про найцікавіше — про бізнес, і формує додану вартість. На мою думку, такою має бути правильна робота регіональної влади», — підсумував Куйбіда.

Важливість постійної комунікації між бізнесом і представниками місцевої влади підкреслили й інші учасники дискусії. Так, в Івано-Франківській області міський голова проводить регулярні зустрічі з представниками місцевого і релокованого бізнесу, а в Чернівецькій — влаштували форум для представників бізнесу, що «переїхав», аби дізнатися про їхні потреби. Крім того, поширеною практикою в усіх областях є проведення просвітницьких і навчальних заходів для підприємців для ознайомлення з перевагами і специфікою роботи в певних регіонах.

Турбота про людей — на першому місці

Про важливість всебічної підтримки внутрішньо переміщених осіб розповідала радниця начальника Львівської обласної військової адміністрації Галина Бордун. На початку повномасштабної війни вона з партнерами організувала волонтерський сервіс для підтримки людей, які приїжджають на Львівщину, під назвою «Медико-психологічна послуга». Наразі під її керівництвом працюють півтори тисячі волонтерів, які надають ВПО повний спектр допомоги від їхнього прибуття на вокзал до адаптації в новому регіоні. Волонтери надають новоприбулим громадянам як медичну допомогу, так і юридичну, гуманітарну, психологічну.

На важливості останньої пані Бордун наголосила найбільше. Оскільки, за її словами, психологічний стан людини є запорукою подальшої адаптації у новому середовищі.

«Людина може робити бізнес, коли вона враховує два фактори. Перший — це внутрішній фактор, психологічна складова. Це коли людина розуміє, що вона робить, для чого вона це робить та з ким. І коли людина добре почувається, тоді вона знаходить партнера, асоціацію — тобто тих інших людей, які допоможуть їй рухатися. Другий фактор — зовнішній — це робота чи бізнес. Людина почувається добре, коли вона самореалізується. Тим паче, якщо вона до того займалася справою і розуміє, що й надалі може приносити користь і результат», — підкреслила спікерка.

До того ж, додає пані Бордун, зайнятість ВПО — це безпека для міста і регіону: «Людині потрібна відповідь, де вона буде вчитися, де вона буде жити і чи знайде вона місце праці. Місце праці — на останньому місці, але це важливо, тому що це означає реалізованість, а для нас — міста і області — це безпека. Коли людина зайнята — це безпека. Коли людина не зайнята — це небезпечно. Найбільш небезпечно — коли людину нічого не тримає».

На думку спікерки, прямі грошові виплати важать набагато менше, ніж надання психологічного супроводу та допомога людині в пошуку себе і самореалізації.

«Донори всі кинулися на cash-програми. Я кажу: «Друзі мої, з одного боку, у вас класні показники, ви маєте чим прозвітувати, але ви підтримуєте неспроможність людей. Людина, яка знаходиться не в найкращому психологічному стані, і їй постійно дають [гроші], не піде після того развиваться», — зауважила пані Бордун.

Прогнози аналітиків

За словами аналітиків, найбільшим викликом для держави та бізнесу під час повномасштабної війни є велика невизначеність, яка ускладнює процес планування і ухвалення рішень. З одного боку, після повномасштабного вторгнення росії Україна стала світовим брендом завдяки мужності Збройних Сил і всього українського народу. Це допомогло не лише отримати безпрецедентну підтримку і військову допомогу від західних партнерів, але і прискорити процес входження до Європейського Союзу. З іншого боку, ситуація в Україні залежить насамперед від ситуації на фронті, яка може змінюватися щохвилини.

Іншим вагомим викликом для підприємців є обмеженість офіційних даних про національну економіку. У період воєнного стану великі розпорядники офіційних відкритих даних про економіку можуть закривати доступ до них з міркувань безпеки або захисту інформації. Так, в Україні зараз немає доступу до багатьох реєстрів відкритих даних, а закордонні інституції (на кшталт Міжнародного Валютного Фонду) не ризикують робити прогнози щодо України (втім, НБУ зробив макроекономічний прогноз, хоча й зі значним діапазоном можливих значень).

Найважливішим фактором розвитку України учасники дискусії назвали подальше впровадження реформ. Зокрема, вони звернули увагу на необхідність завершення судової та правоохоронної реформ, оскільки прозора і зрозуміла система правосуддя є критичним фактором для заохочення інвестицій в Україну.

Ще одним важливим фактором успішної повоєнної відбудови України учасники дискусії назвали децентралізацію та розбудову спроможності громад. 

Висновки та рекомендації

За підсумками дискусії можна сформулювати низку рекомендацій для представників місцевої влади, які працюють з релокованим бізнесом у різних регіонах України:

  • запорука успішної роботи з бізнесом — це побудова і підтримка якісної комунікації. Місцева влада не має втручатися в усі процеси під час релокації бізнесу, натомість має виконувати роль комунікатора між підприємцями і донорами. Якнайкраще для цього підходять різноманітні цифрові інструменти: спільні чати у месенджерах, онлайн-платформи, а також гарячі лінії, де бізнеси можуть сформулювати свій запит і отримати консультацію або допомогу.
  • Допомога для релокованого бізнесу може надаватися у різних формах — це можуть бути прямі виплати на поповнення оборотних коштів, знижки на певні види послуг тощо.
  • Важливу роль відіграє психологічна допомога підприємцям та працівникам. Вона також може надаватися у різних формах: безпосередній контакт із фахівцями або волонтерами, спеціалізовані гарячі лінії, проведення освітніх заходів тощо. 
Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний