Вторгнення росії в Україну сколихнуло вільний світ. Уряди по всій земній кулі виявили безпрецедентну солідарність, запровадивши санкції проти росії та надавши мільярди доларів допомоги українцям. Приватні компанії та особи об’єдналися, щоб підтримати гуманітарні потреби України. За деякими оцінками, Україна отримала майже 900 мільйонів доларів приватних пожертв.
Однак, через затяжний конфлікт гуманітарна катастрофа в Україні лише посилюється. Наприкінці третього місяця війни важливо підбити підсумки та спланувати довгостроковий, стійкий та ефективний підхід із надання постійної допомоги. Разом із колегами – провідними українськими економістами – ми зібрали пропозиції щодо того, як максимізувати вплив індивідуальних пожертв та бути впевненими в тому, що ви робите їх розумно.
Плануйте на тривалий період
Потреба у благодійних пожертвах на покращення добробуту постраждалих та допомогу тим, хто їх захищає, залишається гострою. Початковий потік допомоги поступово зменшився через втому від війни, яку відчувають люди в усьому світі. Проте важливо пам’ятати, що, коли ми вимикаємо новини, атаки росії не припиняються. Росіяни безперервно обстрілюють українські міста й щоденно чинять військові злочини.
Є багато способів забезпечити довгостроковий вплив наших пожертв. Поширюйте інформацію серед друзів та колег. Налаштуйте регулярні внески до організацій та фондів, які ви підтримуєте, щоб вони могли планувати на довшу перспективу. Використовуйте менше природного газу та нафтопродуктів, щоб допомогти зменшити світовий попит на російські енергоносії. Перевірте послужний список обраних вами представників і, якщо вони більше стурбовані власним успіхом на виборах, ніж тим, щоб допомогти українцям, зателефонуйте або напишіть їм, щоб висловити свою думку. Щодня робіть свій внесок у протидію російській агресії, яким би малим він не був: це марафон, а не спринт.
Щоб отримати максимальний ефект, жертвуйте розумно
Щоб кожен долар пішов на важливі речі, ми маємо розподіляти пожертви якомога ефективніше. Спокусливо робити пожертвування великим організаціям, на кшталт Міжнародного комітету Червоного Хреста, але це помилка. По-перше, великі організації менш ефективні. Вони мають бюрократичні процедури закупівель і можуть не розуміти нагальних потреб на місцях, на відміну від менших місцевих агенцій, які є гнучкішими. По-друге, всупереч поширеній думці, що великим міжнародним організаціям можна «довіряти», вони не застраховані від суперечливих моментів. Міжнародний комітет Червоного Хреста сприймають в Україні з глибоким скепсисом через його сумнівну обіцянку відкрити офіс у російському місті Ростові, до якого росія вивозить депортованих українців.
Чи означає це, що ми маємо опустити руки? Зовсім ні. В Україні є багато авторитетних організацій, які ефективніші за міжнародні НУО. Наприклад, українські некомерційні організації «Повернись живим» та фонд Київської школи економіки мають добре налагоджену систему логістики для відправки допомоги саме туди, де її найбільше потребують в Україні. Фонд «Повернись живим» пропонує прозору звітність на своєму веб-сайті аж до окремих статей пожертвувань та навіть зумів доправити допомогу в заблокований Маріуполь, чого не змогли зробити більшість інших організацій.
Лікувати причину, а не наслідок
Нарешті, нам потрібно добре поміркувати над тим, куди ми хочемо спрямувати свою допомогу: на припинення війни чи виправлення її наслідків. Більшість людей, які підтримують Україну, налаштовані глибоко проти війни. Може виникнути спокуса виявляти це почуття через надання чисто гуманітарної допомоги. Однак ця логіка хибна. Хоча гуманітарна допомога має дуже важливе значення, пожертвування на військові цілі допомагають усунути головне джерело страждань цивільного населення. Кожна російська ракета, збита засобами ППО, означає на десятки менше мирних жителів, які потребують гуманітарної допомоги, або, що ще гірше, перебувають поза зоною досяжності будь-якої допомоги.
Звичайно, прості громадяни мають обмежені можливості для організації краудфандингу для українських військових. Закупівля летальної зброї належить до компетенції уряду. Однак, коли росія розпочала вторгнення, Національний банк України відкрив прямий рахунок для збору коштів на підтримку українських військових. А для тих, хто сподівається скористатися перевагами статусу неприбуткових організацій, що не підлягають оподаткуванню, є широкі можливості допомагати в постачанні більшої кількості захисного обладнання. Значну частину Української армії складають підрозділи територіальної оборони. Усі вони є добровольцями і нерідко не мають належного спорядження та захисту. Фонд «Повернись живим» та фонд Київської школи економіки закуповують через донорів не лише гуманітарну допомогу, а й необхідні речі для регулярної армії та підрозділів територіальної оборони: каски, бронежилети, дрони та оптику. Така підтримка може істотно змінити ситуацію просто зараз, поки не з’явилися ще мільйони поранених та переміщених людей, які потребуватимуть наших пожертв протягом багатьох років.
Анастасія Федик, асистент кафедри фінансів, Haas School of Business, Каліфорнійський університет – Берклі; Андрій Пархоменко – доцент кафедри фінансів та економіки бізнесу Бізнес-школи Маршалла Університету Південної Каліфорнії. Андрій – українець, а Анастасія – українка американського походження. Обоє є членами групи «Економісти за Україну», яка працює над припиненням вторгнення росії та відновленням України.
Дисклеймер: автори не пов’язані з жодною з організацій, згаданих у статті, і не мають жодного особистого інтересу від їхньої діяльності.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
