Україна щодня бореться за своє майбутнє, і ми всі беремо участь у цій боротьбі. Попри всі виклики, пошкоджені міста й села, подеколи зруйновану інфраструктуру, ми вже працюємо над відновленням. Відбудова України триває, але її масштаби, фінансові потреби та реальні темпи не завжди очевидні для громадян. Як у цій величезній роботі, яка охоплює всю країну, не загубитися, як проконтролювати, куди йдуть кошти і чи справді відновлюється те, що необхідно?
Саме для цього створено платформу DREAM (Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management). Це цифрова екосистема, яка стала головним інструментом прозорості у відбудові країни. На цій платформі кожен може побачити проєкти відновлення, які втілюються чи плануються із залученням державних коштів.
Що таке DREAM і хто нею користується?
DREAM – це державна цифрова платформа, що є «єдиним вікном» для подачі, розгляду та моніторингу проєктів відбудови в Україні. Вона дає змогу вести облік публічних інвестиційних проєктів на національному, регіональному та місцевому рівнях – від їхньої ініціації до завершення. Систему розробили Міністерство розвитку громад України, Проєктний офіс DREAM та міжнародні партнери за підтримки проєкту UK DIGIT.
Основними клієнтами DREAM є органи державної влади, місцевого самоврядування, державні та комунальні підприємства: вони можуть додавати до системи дані про проєкти та звітність за ними. Переглядати інформацію в системі може будь-хто: міжнародні фінансові організації та інвестори, представники бізнесу, журналісти, громадські активісти й громадяни України. Це дає змогу громадянам, донорам та всім зацікавленим сторонам контролювати хід відбудови.
Розглянемо деякі дані, доступні в системі DREAM.
Як просувається відбудова: загальна картина та регіональні особливості
За три роки існування системи DREAM у ній зареєстрували 14,257 проєктів. Із них:
- 97 (0,68%) успішно завершені;
- Більшість — 7395 (51,87%) — у процесі виконання;
- Значна частина — 5376 (37,71%) на стадії ініціації (тобто інформація про проєкт є у DREAM, але його виконання не розпочалося);
- Невдало завершених проєктів — 136 (0,95%), а скасованих 1253 (8,79%). Ці категорії можуть перетинатися: проєкт може бути видалений з DREAM або тому, що не знайшлося коштів на його виконання, або тому, що в його ініціатора змінилися пріоритети, або просто тому, що запис про нього внесли до системи помилково.
Графік 1. Кількість проєктів відбудови за областями
Джерело: DREAM Аналітика. Примітка: темніший колір означає більшу кількість проєктів у певній області
Низьку частку завершених проєктів не варто сприймати негативно, адже більшість проєктів відбудови чи модернізації довгострокові, й тому не могли бути завершені за два роки. Підставою для оптимізму є те, що більше половини проєктів реалізуються попри постійні обстріли, брак робочої сили та обмежене фінансування. Також добре, що громади й центральні органи влади ініціювали багато проєктів, отже, відновлення не зупиняється незважаючи на значну невизначеність.
Регіональні лідери відновлення:
Прифронтові області або ті, які були частково окуповані Росією, лідирують за кількістю проєктів. Найбільше проєктів у фазі ініціації та виконання мають:
- Київська область (1809)
- Харківська область (1105)
- Дніпропетровська область (897)
- Чернігівська область (680)
- Миколаївська область (693)
Графік 2. Секторальний розподіл проєктів: які сфери відновлюються найактивніше
Джерело: DREAM Аналітика. Примітка: застосовуйте фільтр, щоб змінювати критерії на графіку
Графік 2 показує розподіл проєктів за галузями. Найбільша кількість заявок – понад половина всіх проєктів – припадає на ключові для життя сектори:
- Освіта (4648 проєктів)
- Охорона здоров’я (1870 проєктів)
- Водопостачання та водовідведення (1594 проєктів)
- Промисловість, торгівля та послуги (1566 проєктів)
- Транспортні послуги (1207 проєкти)
Йдеться не лише про відновлення зруйнованих шкіл, лікарень чи доріг, а й про створення нових бомбосховищ, оновлення медичного обладнання, реконструкцію житла та інфраструктури. Особливо активними є напрями загальної середньої та дошкільної освіти, а також будівництва та облаштування медичних закладів. Значна частина проєктів припадає на сферу управління водними ресурсами, де домінує відновлення систем постачання води, а також на промислове та житлове будівництво. Не менш критичним є енергетичний сектор, адже багато заявок стосуються відновлення енергетичної інфраструктури, яку ворог цілеспрямовано намагався зруйнувати.
Графік 3. Секторальний розподіл активних проєктів за орієнтовним бюджетом та наявним фінансуванням
Джерело: DREAM Аналітика
За оцінками команди DREAM, для фінансування всіх проєктів відновлення Україні потрібно близько 1.8 трильйона гривень. Найбільше коштів потребують проєкти в транспортному секторі – 873 млрд грн. Із цієї суми левова частка (780 млрд грн), припадає на проєкти з будівництва та ремонту сільських та міжміських доріг (із них наразі наявне фінансування в обсязі 24 млрд грн).
Наступним за вартістю поданих проєктів є сектор Енергія та Видобуток природних ресурсів із загальним орієнтованим бюджетом 265 мільярдів гривень. Найбільшим підсектором тут є невідновлювана енергетика (відбудова та побудова ТЕЦ, котелень для багатоповерхівок тощо), проєкти в якій оцінюються у 163 мільярди гривень. На третьому місці за обсягом проєктів з відбудови – освіта, зокрема середня освіта.
Ключовим викликом для нашої держави є залучення достатніх фінансових ресурсів для покриття такої колосальної суми. Станом на 20 липня, Україна спільно з усіма донорами та інвесторами має лише близько 166 млрд грн (9.2% від загальної потреби). Із них 42 млрд грн залучила транспортна галузь (4,8% від потреби), 37,7 млрд грн – енергетичний сектор (14% від потреби), 35 млрд грн – освіта (17% від потреби), 17,4 млрд грн – охорона здоров’я (12,4% від потреби). Втім, оскільки руйнування, на жаль, тривають, потреба в коштах на відбудову зростатиме.
Джерела наявного фінансування
Переважна частка залучених на виконання проєктів з відбудови коштів (102.31 млрд грн) надійшла з Державного (77.71 млрд грн) та місцевих (20.45 млрд грн) бюджетів. 63.80 млрд грн надали міжнародні партнери (із них 22 млрд грн – уряди інших країн, стільки ж – донорські фонди та 19,7 млрд грн – міжнародні організації). 3,2 млрд грн пообіцяли вкласти українські юридичні особи.
Графік 4. Джерела фінансування проєктів відновлення
Джерело: дані платформи DREAM
Отже, наявне фінансування є значно меншим за потреби в усіх секторах. Україні потрібно працювати над тим, щоб залучити більше коштів – зокрема, проводити необхідні реформи, що підвищать якість управління державними фінансами.
Водночас відбудова в Україні вже триває — тисячі проєктів активно втілюються в життя. Системний підхід, прозорість і цифрові інструменти дають змогу ефективно координувати процес. Попри обмежене фінансування, фундамент для відбудови вже закладено.
Фото: depositphotos.com/ua
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний