DREAM покаже все: як іде відбудова України, скільки це коштує і хто платить

Саме для цього створено платформу DREAM (Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management). Це цифрова екосистема, яка стала головним інструментом прозорості у відбудові країни. На цій платформі кожен може побачити проєкти відновлення, які втілюються чи плануються із залученням державних коштів. 

Що таке DREAM і хто нею користується?

DREAM – це державна цифрова платформа, що є «єдиним вікном» для подачі, розгляду та моніторингу проєктів відбудови в Україні. Вона дає змогу вести облік публічних інвестиційних проєктів на національному, регіональному та місцевому рівнях – від їхньої ініціації до завершення. Систему розробили Міністерство розвитку громад України, Проєктний офіс DREAM та міжнародні партнери за підтримки проєкту UK DIGIT.

Основними клієнтами DREAM є органи державної влади, місцевого самоврядування, державні та комунальні підприємства: вони можуть додавати до системи дані про проєкти та звітність за ними. Переглядати інформацію в системі може будь-хто: міжнародні фінансові організації та інвестори, представники бізнесу, журналісти, громадські активісти й громадяни України. Це дає змогу громадянам, донорам та всім зацікавленим сторонам контролювати хід відбудови. 

Розглянемо деякі дані, доступні в системі DREAM.

Як просувається відбудова: загальна картина та регіональні особливості

За три роки існування системи DREAM у ній зареєстрували 14,257 проєктів. Із них:

• 97 (0,68%) успішно завершені;
• Більшість — 7395 (51,87%) — у процесі виконання;
• Значна частина — 5376 (37,71%) на стадії ініціації (тобто інформація про проєкт є у DREAM, але його виконання не розпочалося);
• Невдало завершених проєктів — 136 (0,95%), а скасованих 1253 (8,79%). Ці категорії можуть перетинатися: проєкт може бути видалений з DREAM або тому, що не знайшлося коштів на його виконання, або тому, що в його ініціатора змінилися пріоритети, або просто тому, що запис про нього внесли до системи помилково.

Низьку частку завершених проєктів не варто сприймати негативно, адже більшість проєктів відбудови чи модернізації довгострокові, й тому не могли бути завершені за два роки. Підставою для оптимізму є те, що більше половини проєктів реалізуються попри постійні обстріли, брак робочої сили та обмежене фінансування. Також добре, що громади й центральні органи влади ініціювали багато проєктів, отже, відновлення не зупиняється незважаючи на значну невизначеність.

Регіональні лідери відновлення:

Прифронтові області або ті, які були частково окуповані Росією, лідирують за кількістю проєктів. Найбільше проєктів у фазі ініціації та виконання мають:

• Київська область (1809)
• Харківська область (1105)
• Дніпропетровська область (897)
• Чернігівська область (680)
• Миколаївська область (693)

Графік 2 показує розподіл проєктів за галузями. Найбільша кількість заявок – понад половина всіх проєктів – припадає на ключові для життя сектори:

• Освіта (4648 проєктів)
• Охорона здоров’я (1870 проєктів)
• Водопостачання та водовідведення (1594 проєктів)
• Промисловість, торгівля та послуги (1566 проєктів)
• Транспортні послуги (1207 проєкти)

Йдеться не лише про відновлення зруйнованих шкіл, лікарень чи доріг, а й про створення нових бомбосховищ, оновлення медичного обладнання, реконструкцію житла та інфраструктури. Особливо активними є напрями загальної середньої та дошкільної освіти, а також будівництва та облаштування медичних закладів. Значна частина проєктів припадає на сферу управління водними ресурсами, де домінує відновлення систем постачання води, а також на промислове та житлове будівництво. Не менш критичним є енергетичний сектор, адже багато заявок стосуються відновлення енергетичної інфраструктури, яку ворог цілеспрямовано намагався зруйнувати.

За оцінками команди DREAM, для фінансування всіх проєктів відновлення Україні потрібно близько 1.8 трильйона гривень. Найбільше коштів потребують проєкти в транспортному секторі – 873 млрд грн. Із цієї суми левова частка (780 млрд грн), припадає на проєкти з будівництва та ремонту сільських та міжміських доріг (із них наразі наявне фінансування в обсязі 24 млрд грн).

Наступним за вартістю поданих проєктів є сектор Енергія та Видобуток природних ресурсів із загальним орієнтованим бюджетом 265 мільярдів гривень. Найбільшим підсектором тут є невідновлювана енергетика (відбудова та побудова ТЕЦ, котелень для багатоповерхівок тощо), проєкти в якій оцінюються у 163 мільярди гривень. На третьому місці за обсягом проєктів з відбудови – освіта, зокрема середня освіта. 

Ключовим викликом для нашої держави є залучення достатніх фінансових ресурсів для покриття такої колосальної суми. Станом на 20 липня, Україна спільно з усіма донорами та інвесторами має лише близько 166 млрд грн (9.2% від загальної потреби). Із них 42 млрд грн залучила транспортна галузь (4,8% від потреби), 37,7 млрд грн – енергетичний сектор (14% від потреби), 35 млрд грн – освіта (17% від потреби), 17,4 млрд грн – охорона здоров’я (12,4% від потреби). Втім, оскільки руйнування, на жаль, тривають, потреба в коштах на відбудову зростатиме.

Джерела наявного фінансування

Переважна частка залучених на виконання проєктів з відбудови коштів (102.31 млрд грн) надійшла з Державного (77.71 млрд грн) та місцевих (20.45 млрд грн) бюджетів. 63.80 млрд грн надали міжнародні партнери (із них 22 млрд грн – уряди інших країн, стільки ж – донорські фонди та 19,7 млрд грн – міжнародні організації). 3,2 млрд грн пообіцяли вкласти українські юридичні особи.

Отже, наявне фінансування є значно меншим за потреби в усіх секторах. Україні потрібно працювати над тим, щоб залучити більше коштів – зокрема, проводити необхідні реформи, що підвищать якість управління державними фінансами. 

Водночас відбудова в Україні вже триває — тисячі проєктів активно втілюються в життя. Системний підхід, прозорість і цифрові інструменти дають змогу ефективно координувати процес. Попри обмежене фінансування, фундамент для відбудови вже закладено.