Німеччина та Італія є одними з найбільш залежних від поставок російського газу країн ЄС: 55% споживаного у Німеччині газу надходить із Росії, в Італії цей показник сягає 45%. В цілому ж енергоспоживання ЄС складається із газу російського походження на 40%. Тому спільний німецько-російський проєкт «Північний потік-2» подається у деяких німецьких та італійських ЗМІ більше з точки зору локальних переваг та дублює маніпулятивну риторику Кремля, просуваючого таким чином свої власні політичні інтереси.
Фейк: Затримка реалізації «Північного потоку-2» веде до кризи в ЄС
Проросійські німецькі та італійські ЗМІ, такі як RT та SNA, ретранслюють версію Москви, що «Північний потік-2» — це взаємовигідний проєкт для Росії та ЄС, спрямований на вирішення питань зі зростанням цін на газ та дефіцитом його запасів. Будівельні роботи по ньому було завершено ще у вересні, але виникла затримка із сертифікацією газогону, що, поряд з іншим, сприяло різкому подорожченню європейського газу. На фоні цього, а також падіння об’ємів виробництва вітряної енергії в Німеччині, відключення на французьких АЕС та геополітичними ризиками в Білорусі та Україні, виникла найсерйозніша газова криза в історії Європи. Найбільше потребує старту «Північного потоку-2» саме Німеччина, адже їй нічим опалювати оселі громадян.
“Москва неодноразово наголошувала, що «Північний потік-2» — це проект, який принесе взаємну вигоду Росії та країнам Європейського Союзу, які борються з дефіцитними запасами газу та зростанням цін” (“Mosca ha più volte sottolineato che il ‘Nord Stream 2’ è un progetto che porterà mutui benefici alla Russia e ai paesi dell’Unione Europea alle prese con riserve di gas che scarseggiano e prezzi in aumento”). — Reset Italia Blog.
“Отже, ми, бідні німці, хотіли б мати теплу квартиру взимку та електрику, яка є настільки ж надійною, як і доступною, а не лише “зелених”, які хочуть ще більше підвищити податки на CO2, як у сусідній Франції. Ні, за цим стоїть майданівська відьма, яка чекає, щоб заморозити нас в інтересах США.” (“Da stehen wir also, wir armen Deutschen, hätten gerne eine warme Wohnung im Winter und Strom, der so verlässlich wie bezahlbar ist, und haben nicht nur die Grünen am Hals, die die CO2-Steuern noch weiter nach oben treiben wollen, statt sie wegen der hohen Preise zu streichen, wie im Nachbarland Frankreich. Nein, dahinter steht die Hexe vom Maidan und wartet darauf, uns im US-Interesse zu frosten.”) — RT.DE.
Як насправді?
Енергетичну кризу в ЄС спровокувала не затримка реалізації «Північного потоку-2», а надмірна залежність європейських країн від російського газу та доходів від його транзиту. Різке зростання цін на газ у 2021 році викликане як загальносвітовим ростом післяпандемічного попиту на газ, так і його штучним обмеженням з боку Газпрому шляхом урізання поставок до мінімуму. Як наслідок, країни ЄС не змогли повною мірою заповнити газові сховища та підготуватись до зимових викликів: низьких температур та розв’язання Росією повномасштабної війни з Україною.
«Північний потік-2» — це друга черга підводного німецько-російського газогону через Балтійське море із загальною пропускною здатністю до 27,5 млрд куб. м газу на рік. Власником є «Газпром», що вклав у проєкт 9,5 млрд євро, половину від його вартості. Решту витрат профінансували британська нафтогазова компанія Shell, австрійська OMV, французька Engie та німецькі Uniper і Wintershall DEA. Запуск «Північного потоку-2» мав на меті подвоїти потужності з перекачування газу з Росії до Німеччини в обхід газогонів інших країн, що порушувало б конкурентні принципи ЄС та сприяло поглибленню російської монополії на постачання газу до Європи.
Станом на березень 2022 року проєкт призупинено через визнання Росією ЛНР і ДНР та її подальше вторгнення в Україну, а відповідальна за будівництво швейцарська компанія Nord Stream 2 оголосила про банкрутство. На фоні активізації російської агресії на території України та дестабілізації економіки Росії шляхом низки масових санкцій ціни на газ 7 березня досягли рекордної позначки у 345 євро/МВт.
Фейк: США як колоніаліст намагається завадити запуску «Північного потоку-2» для збереження власного впливу на Європу
Німецькі проросійські ЗМІ RT.DE, Uncut news та Report 24 поширюють наратив про бажання США ліквідувати «Північний потік-2» та скористатись українською кризою для збереження політичного впливу на ЄС і збільшення власних газових поставок до регіону.
“США діють як колоніальні правителі. У своїх відносинах з ЄС вони зловживають німецько-російським проектом газопроводу «Північний потік-2» для своїх політизованих маневрів.” (“Die USA agieren wie Kolonialherrscher. In ihren Beziehungen zur EU missbrauchen sie das deutsch-russische Gaspipeline-Projekt Nord Stream 2 für ihre politisierten Manöver. Mit dieser Art der Außenpolitik versetzen sie deutsche Gesetzgeber in Alarmbereitschaft.”) — RT.DE.
“Українська криза не має нічого спільного з Україною. Йдеться про Німеччину і, зокрема, про трубопровід під назвою «Північний потік-2», який з’єднує Німеччину з Росією. Вашингтон розглядає трубопровід як загрозу своїй гегемонії в Європі і намагається саботувати проект на кожному кроці.” (“Die Ukrainekrise hat nichts mit der Ukraine zu tun. Es geht um Deutschland und insbesondere um eine Pipeline namens Nord Stream 2, die Deutschland mit Russland verbindet. Washington sieht in der Pipeline eine Bedrohung seiner Vormachtstellung in Europa und hat versucht, das Projekt auf Schritt und Tritt zu sabotieren.”) — Uncut news.
Як насправді?
Ніякої гегемонії США в Європі не існує ні на політичному, ні на комерційному рівнях.
По-перше, проти «Північного потоку-2» як потенційної загрози європейській безпеці виступає не лише США, але й сам ЄС також. Єврокомісія визнала його таким, що суперечить цілям Енергетичного союзу та створює додаткові переваги для окремого постачальника. Але остаточне рішення приймає лише Німеччина.
По-друге, експортні поставки газу із США до ЄС справді у січні 2022 року зросли майже вдвічі порівняно з листопадом 2021 року: з 1,02 млрд куб. м на добу до 1,95 млрд куб. м на добу. Але це сталося по причині того, що Газпром на фоні світового росту попиту мінімізувала власні поставки. Частка російського газу досі залишається домінуючою: середній обсяг місячної поставки газу з Росії до ЕС — 7,47 млрд куб. м на добу.
Фейк: Північний потік-2 — це не політичний, а виключно комерційний проєкт
Росія неодноразово закликала припинити політизацію «Північного потоку-2». За їх версією, саме ЄС отримує вигоду від його запуску, передусім економічну, адже російський газ найдешевший, як і його транспортація через Балтійське море. Сухопутний шлях довший та дорожчий, і потребує додаткових транзитних витрат. Україна ж просто боїться втратити свою частину доходу від транзиту, тому і активно виступає проти проєкту, а санкції США є нічим іншим як засобом просунути власний продукт на європейський ринок та підірвати ринкові позиції російського конкурента. Саме ці аргументи використовують проаналізовані ЗМІ:
“Це суто господарський, комерційний проект. Для тих, хто вважає, що деякі інші трубопроводи таким чином обходять: це дійсно так. Тому що шлях через Балтійське море з Росії до Німеччини – хотілося б, щоб це знову почули, – коротший, ніж через європейські країни: Україну, Словаччину, Австрію тощо. Він коротший і дешевший – це перше. Друге: тут немає специфічних для країни політичних ризиків. І не потрібно платити гроші за транзит. Це має більший економічний сенс.” (“Dies ist ein rein wirtschaftliches, kommerzielles Projekt. Für alle, die denken, dass damit einige andere Transporteure umgangen werden: Diese These entspricht der Wahrheit. Denn die Strecke durch die Ostsee von Russland nach Deutschland ist – ich möchte, dass das noch einmal gehört wird – kürzer als durch europäische Länder: die Ukraine, die Slowakei, Österreich und so weiter. Es ist kürzer und billiger – das ist das Erste. Zweitens: Hier gibt es keine länderspezifischen, politischen Risiken. Und es gibt keine Notwendigkeit, Geld für den Transit zu bezahlen. Das ist wirtschaftlich sinnvoller.”) — Anti Spiegel.
Як насправді?
Поточні події доводять, що будь-які економічні вигоди від подібного союзу є короткостроковими та нівелюються політичними та геополітичними загрозами.
Впродовж останніх років Росія поступово захоплювала європейський енергетичний ринок, пропонуючи найдешевшу ціну на газ. Під прикриттям економічних вигод російський уряд формував політичний важіль впливу на ЄС, частиною якого був і «Північний потік-2».
Фейк: Україна краде транзитний російський газ
Італійські ЗМІ згадали про російський фейк восьмирічної давнини, коли Росія спочатку звинуватила Україну у крадіжках газу, а потім сама ж їх і спростувала.
“Київ у 2014 та 2015 роках мав плани видобути російський газ з газопроводу, що йде до Європи через територію України.” (“Kiev nel 2014 e nel 2015 aveva in programma di estrarre il gasdotto russo verso l’Europa attraverso il territorio dell’Ucraina.”) — SNA.IT.
Як насправді?
Україна не крала російський газ. Подібні звинувачення від російської сторони висувались і в 90-х роках, і в 2008 під час газових конфліктів, і в 2014. В останньому випадку Росія згодом визнала, що нібито відбір російського газу на території України виявився технічними перерахунками.
А от Росія краде український газ. З 2014 по 2020 роки з родовищ на окупованих територіях, які належать Україні, Росія видобула 12 млрд куб. м газу.
Фейк: Український газопровід зношений
Це також ще один приклад російської пропаганди, підхоплений іноземними ЗМІ.
“Україна втрачає роль транзитної країни через старі трубопроводи на материку і відчуває себе невигідною. Проте саме Україна кілька років тому перешкодила модернізації цієї транзитної лінії тим же консорціумом, який згодом побудував Північний потік-1 і 2.” (“Durch den Verlauf der Pipeline verliert die Ukraine die Rolle eines Transitlands durch die alten Rohrstränge auf dem Festland und fühlt sich benachteiligt. Es war jedoch die Ukraine, die vor Jahren eine Modernisierung dieser Transitleitung durch das gleiche Konsortium verhinderte, das dann später als Ausweg Nord Stream 1 und 2 errichtete.”) — RT.DE.
Як насправді?
Модернізація ГТС триває. За перше півріччя 2021 року ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» вклало у ремонт технічного обслуговування і капітальне будівництво ГТС 3,5 млрд гривень (удвічі більше, ніж у 2018-му, і на 60% більше, ніж у 2019 році). Протягом наступних 10 років заплановано інвестувати 1,5 млрд доларів у капітальне будівництво 10 нових компресорних станцій.
Натомість директор Оператора ГТС зазначає, що «Газпром» у 2021 році тримав транзит газу територією України на мінімальному рівні та відмовлявся від запропонованих Україною додаткових транзитних потужностей.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
