Джексон Хоул 2023: Послання для України

Джексон Хоул 2023: Послання для України

Photo: ua.depositphotos.com / IndividualOne
1 Вересня 2023
FacebookTwitterTelegram
670

Голови центробанків з усього світу приїжджають у Джексон Хоул, щоб обговорити виклики, обміркувати наступні кроки та визначити майбутні напрямки політики. Якими були головні меседжі цьогорічної зустрічі та що вони означають для України?

По-перше, центральні банки незмінно тримають курс на низьку інфляцію. Учасники конференції неодноразово підкреслювали, що цінова стабільність є ключовим завданням центральних банків. Інші міркування – фінансова стабільність, повна зайнятість тощо – йдуть за нею. Навряд чи існує план перегляду інфляційних таргетів або відходу від інших принципів. Наприклад, Джером Пауелл, голова Федеральної резервної системи, неодноразово наголошував на цільовому показнику інфляції в 2% і на обов’язковому досягненні цільового показника. Така комунікація посилює меседж про те, що провідний центральний банк, імовірно, підтримуватиме високі процентні ставки або навіть підвищуватиме їх далі, щоб гарантовано стримати інфляцію. Зараз Україна фактично виключена зі світових ринків капіталу, а кредити надають офіційні кредитори (Європейський Союз, Міжнародний валютний фонд, Світовий банк тощо). Тож Україна дещо ізольована від підвищення процентних ставок. Але після війни Україна знову отримає доступ до світових ринків капіталу, а вартість запозичень у коротко- та середньостроковій перспективі може бути досить високою навіть для країн з ринками, що розвиваються, які не мають безпосередніх безпекових ризиків. Отже, для України важливо зберегти доступ до офіційних двосторонніх і багатосторонніх кредитів, які, як правило, є дешевшими. На практиці це означає виконання умов програми МВФ та макрофінансової підтримки ЄС.

По-друге, центральні банкіри визначили низку викликів для економіки в найближчі роки: залишкові викривлення  після кризи COVID19, вторгнення Росії в Україну, корекція ринку праці, зміни клімату, фрагментація міжнародної торгівлі та потоків капіталу, а також руйнівні технології (наприклад, штучний інтелект). Прогноз є досить непевним, і центральні банки мають бути скромними щодо того, що вони можуть прогнозувати та чого можуть досягти. Очевидно, що Україна має впоратися з російським вторгненням безпосередньо, але інші виклики також є актуальними та можуть створювати можливості. Наприклад, фрагментація торгівлі означає, що для України є унікальна можливість зайняти економічну нішу Китаю, Росії та подібних країн, тобто стати новим виробничим центром. Україна має хороші можливості для отримання вигоди від перерозподілу виробництва до країн, дружніх Заходу (friendshoring), але щоб реалізувати цей потенціал, Україна має забезпечити належне регуляторне середовище та інституційні реформи, щоб зробити країну привабливою для іноземних інвесторів.

По-третє, у світлі викликів керівники центральних банків наголошують на критичній необхідності зробити економіку більш адаптивною. Крістін Лагард, президент Європейського центрального банку, зауважила, що гнучкість і стійкість є ключовими. Знов-таки, російське вторгнення робить ці потреби для України набагато гострішими. І мова не лише про те, щоб зробити енергетичну інфраструктуру України менш вразливою до російських ракетних атак. Йдеться про те, щоб зробити економіку більш гнучкою та адаптивною: гнучкіший ринок праці, зміцнення архітектури ринку капіталу, більш диверсифіковані виробничі ланцюжки. Це важливо не лише під час війни, а й у післявоєнний період, оскільки Україні доведеться пройти через масштабну трансформацію та перерозподіл ресурсів.

По-четверте, великий державний борг у розвинутих економіках і країнах, що розвиваються, створює вразливість для фінансової системи та економіки в цілому. Тут немає простих рішень, і скорочення державного боргу може тривати багато років. Однак державні витрати, фінансовані за рахунок позичених грошей, не можна змарнувати. Наприклад, державні програми можуть допомогти у вирішенні проблеми зміни клімату, покращенні людського капіталу та ланцюжків постачання тощо. Це означає, що Україна має прагнути якомога більше реструктуризувати свій борг і якнайшвидше розпочати повоєнну відбудову “з чистого аркуша”. Це також означає, що післявоєнні державні запозичення мають бути спрямовані на інвестиції в модернізацію країни, а не на покриття поточних витрат.

Нарешті, майже в кожній презентації йшлося про російське вторгнення в Україну. Тон розмов свідчить про те, що спільнота центральних банків — принаймні присутня в Джексон Хоул (Росію не запрошували, наскільки я знаю) — твердо на боці України. Ця добра воля є неймовірним ресурсом, який може бути дуже важливим для модернізації України та її інтеграції у світову економіку.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний