На початку 2019 року аналітичний центр DiXi Group та студія онлайн-освіти EdEra разом з VoxUkraine створили онлайн-курс «Прозора енергетика». Оскільки це вже наш третій подібний проект в рамках VoxEducation, нам стало цікаво дізнатися, що може вплинути на успішне завершення курсу, тож деякі гіпотези ми вирішили перевірити експериментальним шляхом серед зареєстрованих учасників.
В онлайн-освіті немає уніфікованої системи вимірювання успішності курсів. Однак, існує декілька критеріїв, які зазвичай для цього використовуються. Наприклад, це може бути кількість людей, які зацікавилися темою й зареєструвалися на курс; кількість людей, які розпочали навчання; ті, хто його закінчили, тобто пройшли весь курс, відповіли на тести, отримали сертифікат. Також можна враховувати співвідношення між цими групами користувачів.
Академічні дослідження на цю тему зазначають, що, якщо 5-10% зареєстрованих учасників доходять до кінця курсу, це успіх (Gillani & Eynon, 2014; Jordan 2014; Ho, Reich, Nesterko, Seaton, Mullaney, Waldo, & Chuang, 2014). Адже пригадайте – на скільки цікавих онлайн-курсів ви зареєструвались, скільки з них реально почали й скільки пройшли до кінця. Ряд інших досліджень сумніваються, чи саме завершення курсу можна вважати успіхом, і заглиблюються у вивчення мотивації. Втім, яка б не була позиція, один із викликів для онлайн-курсів – постійна підтримка інтересу до них. При цьому залучити нових людей простіше, ніж змусити розпочати курс уже зареєстрованих користувачів.
Іншим викликом є заохочення учасників пройти курс до кінця протягом певного часу, на який розрахований курс. Як зберегти динаміку навчання і що може на неї вплинути? Саме на це питання ми намагалися відповісти під час експерименту в рамках онлайн-курсу «Прозора енергетика».
Ми спілкувалися з зареєстрованими учасниками курсу за допомогою електронної пошти. Деякі платформи нагадують про необхідність пройти модуль та зробити домашнє завдання смс-повідомленнями, але ми цим інструментом не користувалися.
Дослідницька гіпотеза полягала у тому, що чим частіше учасникам курсу нагадувати нього, тим краще студенти будуть навчатися. Також ми припускали, що «інтенсивність» розсилок може не бути вирішальним чинником. Тому ще однією змінною став власне текст розсилки. Якщо важлива інтенсивність, ми її побачимо незалежно від тексту. Якщо інтенсивність виявиться неважливою, вирішальною змінною буде саме текст повідомлення. Класичні поради з підвищення продажів за допомогою розсилок – використовувати заклик до дії купити продукт. Оскільки в освітній розсилці продуктом є власне курс, акцентом став заклик до дії – «долучайся до обговорень на форумі», «пишіть ваші враження про модуль» та подібні формулювання. Загальна інтенсивна розсилка та інтенсивна розсилка з акцентом на дію відрізнялись переважно лише одним реченням із закликом до дії.
Для участі в експерименті ми випадковим чином поділили 577 осіб, які зареєструвалися на онлайн-курс «Прозора енергетика» до початку навчання (12 лютого), на три групи. Перша група отримувала інтенсивні розсилки. Друга – інтенсивні розсилки із закликами долучатися до обговорення на форумі. Третя була контрольною групою, яка отримувала загальну щотижневу розсилку про відкриття модулю чи іншу допоміжну інформацію в рамках навчання на курсі. Для «інтенсивних» груп розсилка була двічі на тиждень, а для контрольної – один раз.
Експеримент тривав 7 тижнів. Протягом 4 перших тижнів щотижня виходив новий модуль курсу, про який інформували всі групи. Групи з «інтенсивною» розсилкою отримували додаткового листа протягом того самого тижня. Решта 3 тижні були залишені для фінального проходження курсу, а остання розсилка була 19 березня. Після цього були зібрані результати експерименту.
Після закінчення курсу ми подивились, яка частка студентів кожної групи успішно закінчили курс, тобто отримали сертифікат. Сертифікат учасник міг отримати, якщо відповіді на 60% + 1 з усіх тестових питань були правильними. Бали можна було набирати протягом усіх чотирьох модулів. При цьому 40% оцінки за курс складали проміжні питання, а 60% – питання модульного контролю. Проміжні питання – це питання всередині модулю для перевірки, наскільки студент зрозумів поточний матеріал. Модульний контроль -це фінальний тест до модулю, який включає питання на всі теми, розглянуті у модулі. У кожному модулі було від 10 до 26 проміжних питань залежно від кількості тем у модулі, фінальні тести містили від 10 до 13 питань.
Діаграма 1. Успішність проходження курсу (частка тих, хто отримав сертифікати) за групами.
Як видно з діаграми 1, найбільша кількість учасників, які отримали сертифікат, тобто успішно завершили курс, належать до групи, яка отримувала інтенсивну розсилку з закликом про участь у форумі. Особливої різниці в успішному проходженні модулю між тими, хто отримував інтенсивну розсилку й не отримував її, немає. З учасників курсу, які отримували розсилку із закликом до дії, частка тих, хто закінчив курс, була вищою, ніж в інших групах. Різниця між групами є статистично незначущою через те, що лише близько 26% зареєстрованих із кожної групи розпочали навчання (отже, вибірки тих, хто навчався, були невеликі).
При цьому середній показник відкриття розсилок у групах, які отримували інтенсивну розсилку із закликом до дії та без нього, був близько 40% та 44% відповідно. Тобто можна зробити висновок, що саме заклик до дії спонукав учасників групи проходити курс до кінця.
Онлайн-освіта — це лише один із сучасних інструментів та методів навчання, який потребує подальших досліджень.
Онлайн-курси — це досить простий та дешевий спосіб підвищити доступність якісної освіти й надати можливість отримати її великій кількості людей. Теоретично, розповсюдження онлайн-освіти повинне мати позитивний економічний ефект (людина більше заробляє, оскільки більше знає та вміє). Але на практиці для того, щоб справді отримати користь від онлайн-курсів, потрібно (1) розуміти, який саме курс вам потрібен зважаючи на ті знання, які ви вже маєте, та (2) високий рівень самоорганізації та дисципліни. І якщо друге залежить лише від студента, то онлайн-програми, тобто підбірка курсів, які можуть системно надати знання з певного фаху, дедалі частіше є платними, що повертає нас до питання безкоштовного доступу до якісної освіти.
Навряд чи колись онлайн-освіта зможе замінити живе спілкування з викладачами, а форуми курсів — імітувати групову динаміку, бо саме вона часто мотивує нас учитися. Очевидною перевагою лишається те, що за допомогою онлайн-курсів можна в доступній формі отримувати знання, розбиратися в нових темах, які потрібні як для загальної ерудиції, так і для професійного розвитку. Втім, зробити цей навчальний досвід максимально цікавим та корисним можуть лише спільні зусилля авторів та учасників онлайн-курсу.
Наш досвід показує, що значна частина тих, хто зареєструвався на курс, узагалі не розпочинає навчання. Але якщо учасник уже почав курс, то шанси завершити його доволі високі (на цьому курсі – 33-47%). Наявність додаткового стимулу може впливати на якість проходження курсу. Наприклад, учасники онлайн-курсу «Як писати про економіку без помилок» в анкетах зворотного зв’язку зазначали, що стимулом для завершення навчання була можливість потрапити на стажування до одного з провідних українських медіа.
Подальші дослідження онлайн-освіти можуть бути сфокусовані на інших методах мотивації для проходження курсів чи формах взаємодії з учасниками курсу, глибшому вивченню стимулів до навчання та проведення експериментів з підвищення мотивації учасників.
