Інвестування з використанням ESG-рейтингів уможливлює узгодження інвестиційних рішень з цінностями. Ідея проста й благородна. Незалежний експерт оцінює те, як корпорація працює за трьома ключовими критеріями: екологічним, соціальним та управлінським (англ. environmental, social, governance, тобто ESG). Використовуючи ці рейтинги, інвестори можуть вкладати свої гроші в соціально-відповідальний бізнес. Сама ідея виявилася надзвичайно успішною: понад 3000 інвесторів із сукупними активами в управлінні в розмірі 100 трильйонів доларів підписали зобов’язання використовувати інформацію ESG-рейтингів для своїх інвестицій. Звісно, винести однозначний вердикт щодо комплексного бізнесу завжди непросто, а, отже, рейтинг — це лише нечіткі сигнали про рівень відданості ESG. Однак такі сигнали можуть бути цінними. Високий ESG-бал може відкрити доступ до значного фінансування з боку пенсійних фондів, страхових компаній та інших інвесторів, зацікавлених у підтримці соціально-відповідального бізнесу. Не дивно, що компанії цінують власні ESG-позиції.
Вторгнення Росії в Україну, яке стало величезним викликом дотриманню прав людини Росією, виявило певні обмеження нинішніх рейтингових систем ESG. Захід відреагував безпрецедентними санкціями з метою покарати агресора та не дати йому можливості підтримувати власну армію новою зброєю. Щоб зменшити репутаційні ризики, деякі фірми, як-от McDonald’s та Coca-Cola, призупинили продажі тимчасово або, як у випадку Starbucks, на невизначений термін. Інші, як-от Sociéte ́ Générale та Metro, вирішили залишитися.
Що стало з фірмами, зареєстрованими в країнах, де діє принцип верховенства права, які не припинили своїх ділових стосунків із Росією?
Фінансова компанія MSCI, головний постачальник ESG-рейтингів, відреагувала стосовно російських фірм майже відразу: більшість із них, схоже, опустилися до рейтингових позицій, які теоретично унеможливлюють перебування в ESG-портфелі компаній. Однак що стало з фірмами з реєстрацією в країнах, де панує верховенство права, які не розривали ділові стосунки з Росією? Інакше кажучи, як визначаються рейтингові позиції тих фірм, що знаходяться в ситуації кричущих порушень прав людини лише з точки зору частини джерела їхнього прибутку? Вибір MSCI видається очевидним, оскільки Sociéte ́ Générale стабільно отримує найвищий можливий рейтинг AAA, а Metro – AA. Така бездіяльність свідчить про декілька важливих проблем нинішньої системи ESG-рейтингів.
По-перше, фірми можуть компенсувати “провал” за одними показниками досягненнями за іншими, оскільки більшість ESG-рейтингів є лінійно-зваженими середніми за секторами. Наприклад, для MSCI компанія Nestlé є лідером з точки зору показників впливу на водні ресурси та Корпоративного управління. Тож жахливий послужний список щодо прав людини може компенсуватися показником впливу на водні ресурси. І хоча Nestlé недавно вжила більш рішучих заходів, проблема заміни одного іншим залишається невирішеною для компаній, які розраховують рейтинги.
По-друге, маємо непрозорі методики вимірювання. Користувачі ESG-рейтингів не можуть визначити, як саме оцінюється ситуація в компанії щодо прав людини та потенційна вразливість до ризиків. Зрештою, продукція теж може використовуватися негідно. Наприклад, нещодавно в російських військових автівках виявили запчастини німецької компанії Bosch. Дізнавшись про це, компанія Bosch припинила поставки, але шкоди вже було завдано. Без знання того, як експерти оцінюють Bosch, ми не можемо знати наперед, як розглядаються такі випадки. Ми також не можемо ефективно вивчити методології, використовувані рейтинговими експертами.
По-третє, кричущі порушення прав людини певною країною важко повністю відокремити від фірми. Фірма, що працює в такій державі, підтримує режим своїми податками. Так само фірма, яка працює в умовах широко поширеної корупції, може не мати можливості вести бізнес без участі в корупції.
ESG-оцінювання має бути більш прозорим. Можливо, знадобиться певна форма державного регулювання.
Як ми можемо вирішити ці проблеми?
По-перше, й найголовніше, експерти ESG-рейтингу мають працювати більш відкрито. При цьому може знадобитися певна форма державного регулювання. Європейська комісія планує ознайомитися з думкою стейкхолдерів щодо використання ESG-рейтингів учасниками ринку, а також функціонування та динаміки ринку, тоді як Комісія США з цінних паперів і бірж (SEC) внесла методологію практик ESG-оцінювання до списку вивчення з поміткою «ключовий фокус уваги».
По-друге, MSCI та інші ESG-оцінювачі можуть надавати більше попереджень про потенційні ризики, пов’язані з конкретним бізнесом. Наприклад, постачальник ESG-балів компанія KLD (припинила свою діяльність через купівлю її компанією MSCI) використовувала прапорці для позначення фірм, які працюють у країнах із сумнівними режимами (наприклад такі прапорці отримали фірми, які вели бізнес із режимом апартеїду в Південній Африці; також подібними прапорцями позначали фірми, пов’язані з Суданом). Такі позначки чи подібні попередження даватимуть портфельним менеджерам можливість робити усвідомлений вибір щодо їхніх інвестицій. Це також сприятиме швидшому реагуванню в разі погіршення ситуації з дотриманням прав людини.
По-третє, деякі проблеми є настільки значущими (як-от кричущі порушення прав людини), що їх, мабуть, неможливо компенсувати іншими показниками. Справді, деякі показники можуть бути обмежені суверенним рейтингом країни, в якій фірма веде діяльність. Наприклад, агентства кредитних рейтингів не дозволяють фірмам мати рейтинг набагато кращий за суверенний, тим самим фактично обмежуючи ці рейтинги. Для ESG-рейтингів подібного механізму не існує.
Інвестори, які використовують ESG-рейтинги, постають перед непростим вибором та можуть бути змушені відхилити ESG-рейтинги з тим, щоб скоригувати портфелі відповідно до своїх цінностей.
Проте, як бути з портфельними менеджерами ESG, які сьогодні опинилися перед важким вибором відхилення рейтингів?
Портфельним менеджерам необхідно оцінити, які компанії в їхньому портфелі несуть ризики, пов’язані з Росією. Вони можуть використовувати дані фінансових сервісів, щоб з’ясувати, наскільки компанії, про які йдеться, піддаються ризику ведення бізнесу в Росії або з Росією, з огляду на джерела прибутку. У такому разі це просто означатиме зниження рейтингу ними самими. Крім того, вони могли би співпрацювати з рейтинговими агентствами з метою обговорення того, як саме мають розвиватися методології ESG-рейтингів.
Отже, підсумовуючи сказане вище, російська війна в Україні виявляє важливі обмеження нинішніх методологій оцінювання ESG. ESG-інвестори постають перед важким вибором та можуть бути змушені відхиляти ESG-рейтинги, щоб скоригувати портфелі відповідно до своїх цінностей. Поза всяким сумнівом, регулятори та рейтингові агенції націлені на доопрацювання й покращення ситуації, однак поточна ситуація та потужні суспільні настрої роблять цю проблему значно актуальнішою.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
