З кінця березня VoxCheck працює з Facebook у програмі протидії фейкам. Незважаючи на спростування сотні фейків та десятки підготовлених матеріалів, залишається питання: чи є вплив роботи фактчекерів на кількість фейків та дезінформації в Facebook?
Емерік Генрі, Катерина Журавська, Сергій Гурієв довели – вплив є. 21 травня вони опублікували своє дослідження на VoxEU. Ми ж публікуємо його переклад.
Останні прояви популізму частково завдячують своїм успіхом соціальним медіа та безконтрольному розповсюдженню помилкових та брехливих меседжів або, як їх іноді називають, «альтернативних фактів». У цій колонці згадується онлайн-експеримент, проведений серед користувачів Facebook у Франції під час виборів до Європейського парламенту 2019 року, щоб показати, що перевірка фактів може зупинити потік недостовірної інформації, як і накладення невеликих обмежень, таких як додаткові кліки для підтвердження готовності користувача поділитися новинами.
Перший звіт із серії «Моніторинг міжнародної інтеграції» CEPR був присвячений зниженню довіри до існуючих політичних інститутів в Європі та росту підтримки популістських рухів та політики (Dustmann et al., 2017). Як обговорювалося в дискусії VoxEU.org про народництво, недавній підйом популізму в Європі був зумовлений різними факторами, включаючи глобалізацію, автоматизацію, глобальну фінансову кризу та політику суворої економії, а також зростання імміграції та інші сили, пов’язані з ідентичністю та культурними розбіжностями. Крім того, потенційно важливим рушієм популізму є поширення мобільного інтернету та зростання популярності соціальних медіа, які сприяють поширенню популістських меседжів (Журавська та ін. 2020).
З метою обмеження поширення таких «альтернативних фактів» — термін, який вперше застосувала радниця Дональда Трампа Келліанн Конвей — такі країни, як Німеччина та Франція, запровадили закони, що дозволяють регуляторам блокувати окремі облікові записи та сайти у соцмережах. Багато медіа та незалежних організацій розпочали масштабну роботу з перевірки фактів. Однак останні дослідження свідчать, що перевірка фактів не завжди дає очікуваний результат. По-перше, перевірка фактів може бути надто повільною, оскільки хибні новини поширюються дуже швидко (Vosoughi et al. 2018). По-друге, після перевірки фактів може бути занадто пізно, оскільки важко виправити переконання аудиторії, яка вже отримала ряд помилкових чи брехливих меседжів (Swire et al. 2017, Nyhan et al., 2019, Barrera та ін., 2020) .
Щоб уповільнити поширення альтернативних фактів в соціальних мережах, потрібно зрозуміти, чи може перевірка фактів вплинути на їх поширення. У нашому недавньому дослідженні (Henry et al. 2020) ми провели онлайн-рандомізований експеримент, щоб вивчити вплив перевірки фактів на поширення фейків користувачами Facebook.
У травні 2019 року в контексті виборів до Європейського парламенту ми використовували платформу Qualtrics, щоб зв’язатись з представницькою вибіркою французьких виборців за допомогою облікових записів Facebook. Ми показали їм маніпулятивні заяви щодо ЄС (із посиланнями на точне джерело), зроблені лідерами крайньо правої партії Rassemment National (RN). До червня 2018 року ця партія була відома як Front National, нею досі керує Марін Ле Пен. Перший меседж стверджував, що 87% французьких законів виходять із європейських наказів; другий, що ЄС прагне привезти до Європи 50 мільйонів іммігрантів до 2050 року. Після того, як користувачі побачили ці заяви, випадково складена третина опитуваних була отримала інформацію про перевірку фактів, пов’язану з цими заявами, зібрану з джерел медіа. Іншій третині було надано вибір, переглянути чи не переглянути цю інформацію з перевіркою фактів — ми називаємо це лікування «добровільною перевіркою фактів». Третій групі не було показано таку інформацію та не було надано можливості отримати доступ до неї.
Після впливу «альтернативних фактів» та можливої перевірки фактів, учасники мали можливість поділитися «альтернативними фактами» у Facebook. Ми виявили, що отримання фактчекінгової інформації, зменшує обмін «альтернативними фактами» більш ніж на 25%. Хоча середня частота поширення становить 14,7%, вона падає до 10,2% при наданні перевірки фактів (панель зліва на рисунку 1). У режимі добровільної перевірки фактів, коли користувачі можуть вибрати, переглядати фактчек чи ні, середня частота поширення становить 10,8%.
Ми також показуємо, що учасники цих двох процедур діляться фактчекінговою інформацією з однаковою швидкістю: у режимі нав’язуваної перевірки фактів 14,3% учасників діляться нею у соцмережах, тоді як відповідна середня частота поширень при добровільній перевірці фактів становить 11,5% (див. праву панель рисунка 1). Різниця між цими двома швидкостями обміну фактчекінговою інформацією є лише в незначній мірі статистично значущою, а різниця невелика. Вражає те, що під час добровільної перевірки фактів лише 39% учасників вирішили переглянути інформацію, яка перевіряє факти.
Рисунок 1. Вплив нав’язаної та добровільної перевірки фактів на обмін неправдивими новинами та інформацією, що перевіряє факти, у соціальних мережах
Які користувачі переглядають фактчекінгову інформацію? На те, щоб клікнути та прочитати фактчекінгову інформацію, потрібен час, отже, ті, хто переглядає фактчек (глядачі), відрізняються від тих, хто цього не робить (неглядачі). Використовуючи детермінанти попереднього піддання альтернативним фактам, ми прогнозуємо попередню схильність до обміну «альтернативними фактами» та інформацією про перевірку фактів для кожного глядача та неглядача. Ми виявили, що попередня схильність до обміну значно вища для тих, хто вирішив переглянути інформацію, яка перевіряє факти (глядачі), ніж для тих, хто вирішив не переглядати (не глядачів). Глядачі більш схильні до обміну (або альтернативними фактами, або фактчеком), ймовірно, тому, що перегляд фактчекінгової інформації, є для них більш цінним. Використовуючи цю передбачувану схильність до обміну, ми оцінюємо вплив перегляду фактчеку на поширення альтернативних фактів та поширення фактчеку.
Ми виявили, що надання глядачам данних про перевірку фактів зменшує поширення ними «альтернативних фактів» на 67% (відносно їх передбачуваної схильності до спільного доступу) та збільшує їх поширення фактів на 58%. Ще більш вражаючим є суттєве зменшення обміну «альтернативними фактами» серед неглядачів: хоча ці люди вирішують не переглядати інформацію про перевірку фактів, саме знання про її існування зменшує поширення альтернативних фактів на 50%.
Наше дослідження знаходить ще один важливий момент для уповільнення розповсюдження «альтернативних фактів». У нашому експерименті, щоб поділитися «альтернативними фактами» через свій обліковий запис у Facebook, користувачі повинні зробити кілька кліків. Ми виявили, що кожен додатковий клік зменшує кількість потенційних поширбвачів приблизно на 75%. Це означає, що поширення у соцмережах чутливі навіть до невеликих негрошових витрат. Тому є можливість застосування додаткових кліків; наприклад, прохання підтвердити готовність поділитися інформацією, що не перевірена фактично.
Рисунок 2. Ефект додаткових кліків, необхідних для поширення фейкових новин в соціальних мережах
У сукупності результати нашого рандомізованого експерименту з реальними рішеннями щодо обміну Facebook дають підстави для обережного оптимізму. Хоча попередні дослідження показали, що фактчек не може замінити початкові враження від помилкових меседжів, наша робота показує, яку важливу роль відіграє фактчек у обмеженні поширення неправдивих новин. Фактчек істотно зменшує поширення неправдивої інформації, незалежно від того, обирають користувачі подивитися фактчек, чи їм показують його у обов’язковому порядку. Крім того, сам факт пропонування фактчеку зменшує поширення альтернативних фактів, навіть коли користувачі не читають фактчек.
Список літератури
Barrera, O, S Guriev, E Henry and E Zhuravskaya (2020), “Facts, alternative facts, and fact checking in times of post-truth politics”, Journal of Public Economics, 182: 104–123.
Dustmann, C, B Eichengreen, S Otten, A Sapir, G Tabellini and G Zoega (2017), “Europe’s Trust Deficit: Causes and Remedies”, London: CEPR Press.
Henry, E and E Zhuravskaya and S Guriev (2020), “Checking and Sharing Alt-Facts” CEPR Discussion Paper 14378.
Nyhan, B, E Porter, J Reifler and T Wood (2019), “Taking Fact-Checks Literally But Not Seriously? The Effects of Journalistic Fact-Checking on Factual Beliefs and Candidate Favorability”, Political Behavior.
Swire, B, A Berinsky, S Lewandowsky and U Ecker (2017), “Processing political misinformation: comprehending the Trump phenomenon”, Royal Society Open Science, 4(3).
Vosoughi, S, D Roy and S Aral (2018), “The spread of true and false information online”, Science, 359: 1146–1151.
Zhuravskaya, E, M Petrova and R Enikolopov (2020), “Political Effects of the Internet and Social Media”, Annual Review of Economics, Forthcoming.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
