Фактчек заяв росії про хімічну зброю

Росія також використовувала антизахідну риторику і своє членство в ОЗХЗ і Раді Безпеки ООН, щоб захистити Сирію від звинувачень у використанні хімічної зброї. Однак тепер, після падіння режиму Башара Асада, з’явилася можливість викрити непослідовність росії у цих питаннях. Нова влада Сирії вже звернулися до міжнародних організацій з проханням допомогти утилізувати запаси хімічної зброї, розробленої режимом Асада. Коли міжнародні слідчі отримають докази, що Асад проводив таємну програму з розробки хімічної зброї, вдасться викрити і російську дезінформаційну кампанію, спрямовану на захист його автократичного режиму. Це проллє світло на подвійні стандарти росії щодо заборони хімічної зброї. 

У цій довідці розповідаємо, як росія систематично порушує Конвенцію про заборону хімічної зброї (КЗХЗ) та використовує дезінформацію, щоб це приховати. Вона заперечує і перекручує факти, вводить в оману, відвертає увагу і розпалює ворожнечу у міжнародній спільноті, яка прагне заборони використання хімічної зброї. Позбавлення росії місця в керівному органі ОЗХЗ є потужним сигналом для усієї світової спільноти: жодна держава, незалежно від її статусу, не зможе уникнути відповідальності за використання хімічної зброї.

Російська дезінформація: заперечення та спотворення даних про хімічну зброю

Протягом останнього десятиліття під керівництвом владіміра путіна росія нехтувала забороною на хімічну зброю і заперечувала свої порушення, коли їх викривали. Застосування росією хімічної зброї під час правління путіна розпочалося в 2015 році, коли росію звинуватили в замаху на болгарського торговця зброєю Еміліана Гебрева. Тоді висунули звинувачення трьом російським громадянам. А у 2018 році російські спецслужби отруїли колишнього офіцера ГРУ Сергія Скрипаля та його доньку в Солсбері, Велика Британія. Під час нападу використали хімічні речовини з групи нервово-паралітичних агентів четвертого покоління, також відомих як «Новачок». «Новачки» були розроблені за часів Радянського Союзу, і, хоча росія заявляла, що згорнула цю програму, докази свідчать про її продовження. Можливо, росія навмисно використовувала нервово-паралітичні агенти «Новачок» в порушення статті 1 КЗХЗ, щоб уникнути відповідальності, оскільки ці агенти не входять до Додатку хімічних речовин до КЗХЗ. Такі злочинні дії росії потягнули за собою дипломатичні та економічні наслідки. Попри існування численних доказів причетності уряду путіна, російські офіційні особи заперечили обвинувачення. Сполучені Штати та Європейський Союз запровадили санкції та вислали понад сотню російських дипломатів. Але росія все одно заперечувала свою причетність. 

У 2020 році оперативники російської військової розвідки отруїли російського опозиціонера Олексія Навального нервово-паралітичною речовиною «Новачок» під час перельоту між російськими містами. Навальний вижив після нападу та у співпраці з Bellingcat зумів зателефонувати співробітникам спецслужб, причетним до його отруєння, і змусив їх зізнатись у скоєному. Це спричинило нову хвилю санкцій. Проте росія продовжувала не лише заперечувати звинувачення, а й поширювати дезінформацію про цю справу.

Росія також прикривала застосування режимом Асада хімічної зброї проти районів, де розташовувалися сили опозиції в Сирії. Чиновники режиму Асада погрожували сирійським лікарям та їхнім сімʼям, змушуючи їх замовчувати, що пацієнти, яких вони лікували, стали жертвами атак із застосуванням хімічної зброї. Росія поширювала неправдиві заяви про те, що атаки були інсценовані опозиційними силами, і перешкоджала проведенню ретельного розслідування світовою спільнотою. Захищаючи режим Асада від відповідальності, росія підірвала довіру до міжнародних механізмів, які мали б перешкоджати застосуванню хімічної зброї.Замість того, щоб підтримати норму про заборону хімічної зброї, росія намагається її зруйнувати. Поки росія не визнає, що вона діє всупереч цілям КЗХЗ, не може бути й мови про право займати керівну посаду в ОЗХЗ.

Російська дезінформація про хімічну зброю в Україні

Повномасштабна агресія росії в Україну посилила занепокоєння щодо застосування росією хімічної зброї. Ще до вторгнення міністр оборони рф сергій шойгу звинуватив американських підрядників у плануванні «провокації з використанням невідомих хімічних компонентів». Реагуючи на ці заяви, путін пригрозив Україні «військово-технічною відповіддю» і використав ці звинувачення, як один з приводів для вторгнення. Підтримувані росією сепаратисти та російські чиновники повторювали його неправдиві заяви про загрозу застосування хімічної зброї. Вони стверджували, що Україна планує використати хімічну зброю для виправдання запланованих широкомасштабних операцій на Донбасі. Однак росія не надала жодних доказів, і Україна так і не застосувала хімічну зброю. Але російські війська все одно вторглися в Україну.

Під час війни росія стверджувала, що має «неспростовні докази» причетності України до застосування хімічної зброї на полі бою. Однак вона не надала жодного доказу, який би ОЗХЗ або будь-яка інша незалежна третя сторона вважала достовірним. Російська влада звинувачує інших у тому, що вона планує або насправді робить. Ця тактика відома як «віддзеркалення». Складається враження, що, звинувачуючи інші держави у порушенні КЗХЗ, російська влада намагається відвернути увагу від використання власними військами хімічної зброї та засобів боротьби з масовими заворушеннями (RCAs), які КЗХЗ також забороняє як метод ведення війни. Не всі випадки застосування збройними силами RCAs вважаються методом ведення війни. Однак їх застосування проти комбатантів на полі бою під час збройного конфлікту є прямим порушенням пункту 5 статті I КЗХЗ.

У лютому 2024 року речниця мзс рф марія захарова заявила, буцімто фсб запобігла спробі українських спецслужб вчинити теракт з використанням аналога натовської бойової отруйної речовини BZ. Крім того, росія звинувачувала Україну у застосуванні хімічної зброї на російській території, наприклад, у Курській області. Але, знову ж таки, вона не надала жодних доказів. Такі заяви є спробою відвернути увагу від реальності – неспровокованої агресії росії проти України.. 

Хоча росія і заперечує використання хімічної зброї, існує багато доказів, що вона застосовує її, щоб вибити українських військових із позицій. Її тактика нагадує використання токсичних хімікатів під час Першої світової війни, що призвело до перших спроб заборонити хімічну зброю як засіб ведення війни. Щоб приховати ці злочини, росія часто видає себе за жертву, заперечує застосування хімічної зброї своїми військами і відвертає увагу заявами про хімічні атаки проти неї. Міжнародна спільнота повинна перевірити неправдиві заяви росії та впевнитись, що це дезінформація.

Україна постійно повідомляє про хімічні атаки з боку російських військ. Ці інциденти включають використання RCAs та хлорпікрину проти Збройних Сил України. Україна надає докази застосування хімічної зброї: повідомлення російських солдатів, фотодокази та свідчення постраждалих українських військовослужбовців. 

У 2024 році частота цих хімічних атак значно зросла. На початку березня 2024 року посол України в Нідерландах у заяві для ОЗХЗ зазначив, що лише за 2 місяці було зафіксовано «346 окремих інцидентів із застосуванням токсичних хімічних речовин». Це означає, що росіяни використовували хімічну зброю у середньому по 6 разів на день. У серпні 2024 Україна прозвітувала, що інтенсивність хімічних атак росії значно зросла. Якщо від початку повномасштабного вторгнення і до грудня 2023 року зафіксували 700 випадків застосування хімічної зброї, то лише з початку до серпня 2024 року зареєстрували аж 3100 випадки.

Коли рф звинувачують у застосуванні хімічної зброї, вона завжди заперечує ці заяви та поширює дезінформацію. Росія завершила знищення задекларованих запасів хімічної зброї у 2017 році. Однак, факти свідчать, що росія задекларувала не усі свої запаси хімічної зброї і продовжує її розробляти. У щорічній доповіді Конгресу про дотримання КЗХЗ Державний департамент США зазначив, що він «не вірить, що росія задекларувала всі свої запаси [хімічної зброї], [об’єкти з виробництва хімічної зброї] і всі об’єкти з розробки [хімічної зброї]». EUvsDisinfo, проєкт Європейської служби зовнішньої дії, зібрав докази того, що росія має незадекларовану хімічну зброю.

До червня 2024 року росія переважно звинувачувала Україну у застосуванні хімічної зброї, а не її виробництві. Тепер разом із вже спростованими фейками про «біолабораторії», росія поширює неправдиві заяви, нібито в Україні працюють хімічні лабораторії, де і виготовляють хімічну зброю. Отже, росіяни не замінюють старі фейки, а лише додають до них нові, тобто нашаровують дезінформацію. Це робиться навмисно. Така тактика дозволяє створити наратив, який існуватиме паралельно з об’єктивною правдою і буде її підривати.

Москва безпідставно стверджує, що з лютого 2022 року Україна 400 разів застосовувала отруйні речовини. Також вона поширює тези, начебто українці оснащують безпілотники дозаторами небезпечних хімічних речовин і використовують гранати, що містять речовину для боротьби з масовими заворушеннями CS, а також українські ручні гранати з маркуванням «Терен-6», які нібито, містять токсичні хімічні речовини. Але росія не надала жодних вагомих доказів на підтвердження своїх звинувачень. Мзс рф пояснило, що росія навмисно вирішила не звертатися за технічною допомогою до Технічного секретаріату ОЗХЗ для перевірки ймовірного застосування Україною отруйних хімікатів. Таке рішення росія пояснила нібито турботою за життя і здоров’я міжнародних експертів, оскільки Україна нібито атакує і військові, і цивільні цілі. Насправді саме росія регулярно атакує цивільну інфраструктуру України, що підтверджує масований обстріл і на Різдво 2024 року.

17 грудня 2024 року в москві вбили генерал-лейтенанта Ігоря Кирилова, командувача військами радіаційного, хімічного та біологічного захисту росії, який найактивніше поширював російську пропаганду щодо хімічної зброї. Російські ЗМІ одразу почали наголошувати на нібито досягненнях Кирилова у «викритті» хімічної зброї, яку нібито застосовували Україна і США, а також поширювати неправдиві звинувчення про нібито їхні «злочини». Трохи більше ніж через тиждень в ефірі зʼявився наступник Кирилова, новий речник. Він продовжив поширювати дезінформацію про США, Україну та хімічну і біологічну зброю. Російській владі байдуже, хто буде поширювати вигідні їй наративи.

Зловживання росією своїм становищем в керівному органі ОЗХЗ

Окрім постійних дезінформаційних кампаній, росія активно перешкоджає розслідуванню випадків застосування хімічної зброї. Це не нова тактика. Росія має досвід блокування діяльності міжнародних організацій, зокрема коли міжнародна спільнота намагалась притягнути Сирію до відповідальності за хімічні атаки режиму Асада на цивільних. Росія неодноразово заявляла, що інциденти із застосуванням хімічної зброї в Сирії були нібито інсценовані «іноземними агентами». Щоб це довести в, кремль розгорнув дезінформаційні кампанії через заяви високопосадовців, наприклад міністра закордонних справ лаврова, підконтрольні державі ЗМІ, соціальні мережі, фейкові акаунти журналістів, тролів і ботів. 

Росія намагалася захистити режим Асада від звинувачень у застосуванні хімічної зброї. Після того, як Місія ОЗХЗ зі встановлення фактів дійшла висновку, що у 2014 році сили Асада використали хлор проти цивільних, росія почала блокувати подальші розслідування. У жовтні 2017 року росія наклала вето в Раді Безпеки ООН, через що не був продовжений мандат Спільного слідчого механізму Організації Об’єднаних Націй та ОЗХЗ не був продовжений. Спільний слідчий механізм був створений з метою встановлення винних у хімічних атаках у Сирії, а також в подальшому створення основи для притягнення міжнародною спільнотою до відповідальності тих, хто застосовує хімічну зброю. 

У 2018 році, незадовго до публікації доповіді ОЗХЗ про отруєння Скрипалів, четверо агентів ГРУ спробували зламати комп’ютерну систему організації, імовірно, щоб зірвати публікацію доповіді. Російських агентів затримали біля будівлі ОЗХЗ у Нідерландах, з обладнанням для кібератак в автомобілі. Цей випадок ще раз показує, як росія намагається підірвати роботу міжнародних організацій, які працюють над забороною хімічної зброї.

Після призупинення роботи Спільного слідчого механізму, Велика Британія ініціювала спеціальну сесію Конференції держав-учасниць ОЗХЗ, до складу якої входять усі держави-учасниці КЗХЗ. На сайті ОЗХЗ зазначено, що «Конференція держав-учасниць здійснює нагляд за виконанням Конвенції про заборону хімічної зброї, сприяє досягненню цілей Конвенції та розглядає питання про дотримання договору. Конференція складається з представників усіх держав-членів ОЗХЗ, кожна з яких має один голос. КЗХЗ збирається щорічно в Гаазі». 

На спеціальній сесії в червні 2018 року Технічному секретаріату ОЗХЗ доручили встановити відповідальних за хімічні атаки в Сирії. Для цього в його рамках створили Групу з розслідування та ідентифікації. У квітні 2020 року Група з розслідування та ідентифікації встановила, що сирійський уряд несе відповідальність за три хімічні атаки березня 2017 року. Як наслідок, право голосу Сирії в ОЗХЗ було призупинено. Водночас росія продовжувала використовувати ОЗХЗ для просування неправдивих наративів і заперечення доказів застосування сирійськими збройними силами хімічної зброї проти сил опозиції. На засіданні ОЗХЗ у листопаді 2024 року міністр промисловості і торгівлі росії повторив неправдиву російську заяву про те, що «сирійська влада продемонструвала найвищий ступінь прозорості» щодо своєї програми хімічної зброї. 

Росія активно перешкоджала притягненню режиму Асада до відповідальності за застосування хімічної зброї. Перед спеціальною сесією Конференції держав-учасниць у 2018 році росія у співпраці з Китаєм внесла проєкт рішення про відкладення подальших розслідувань. Його відхилили більшістю голосів. Після цієї невдачі росія, до якої приєднався Іран, спробувала заблокувати бюджет ОЗХЗ на 2019 рік, який передбачав фінансування механізмів розслідування. Зазвичай бюджет ОЗХЗ затверджується консенсусом на засіданнях Виконавчої ради. Однак через опір росії бюджет довелося винести на розгляд Конференції держав-членів, де російські поправки вкотре були відхилені. Росія не обмежилась дипломатичним тиском, російську військову поліцію звинуватили в блокуванні доступу для Групи з розслідування та ідентифікації до об’єктів у Сирії, критично важливих для проведення ретельного розслідування. 

Після отруєння росією Скрипалів у Солсбері нервово-паралітичною речовиною «Новачок», учасниці КЗХЗ вирішили додати ці речовини до переліку хімічних речовин, заборонених КЗХЗ. Адже, як зазначив посол США Кеннет Уорд, «Новачок» не можна використати інакше як у військових цілях, а це заборонено Конвенцією.

Додаток з хімікатів до КЗХЗ містить перелік токсичних хімічних речовин, які використовуються або можуть бути використані для створення хімічної зброї. Росія виступала проти внесення «Новачка» до Додатка, щоб відвернути увагу від отруєння Скрипалів. Росія стверджувала, що даних про хімічну структуру «Новачка» недостатньо, щоб його забороняти. Науково-консультативна рада ОЗХЗ повідомила державам-учасницям, що хімічні речовини, що діють на центральну нервову систему, як-от «Новачок», не є засобами боротьби з масовими заворушеннями, оскільки спричиняють «непоправну шкоду і смерть через незворотну дію на процеси життєдіяльності». У 2019 році, попри заперечення росії проти внесення хімічних речовин групи «Новачок» до Додатка про хімікати до КЗХЗ, більшість держав-учасниць конвенції проголосувала «за». 

Держави учасниці КЗХЗ відреагували на дії росії. Невдовзі після початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року росія направила ОЗХЗ вербальну ноту, у якій звинуватила Україну в плануванні «хімічних провокацій». На цей крок міжнародна спільнота відреагувала численними заявами, у яких підтвердила, що саме росія влаштовує провокації з наміром атакувати українські міста із застосуванням хімічної зброї. 

Впродовж повномасштабного вторгнення росія продовжила поширювати фейки, нібито Україна здійснює провокації із використанням хімічної зброї. Показовий випадок — коли Німеччина офіційно звернулася до росії з вимогою прокоментувати свідчення російських солдатів, що вони використовують RCAs для витіснення українських військових з окопів, як за часів Першої світової. Ці зізнання солдатів зс рф зʼявились в російських державних медіа та військових телеграм-каналах. Однак росія відкинула обвинувачення Німеччини, назвавши їх «абсолютно необґрунтованими».

Росія, як правило, активніше звинувачує Україну і США в інсценуванні атак під фальшивими прапорами або застосуванні хімічної зброї, напередодні заходів ОЗХЗ, таких як засідання Виконавчої ради і щорічна Конференція держав-учасниць. 

Наприклад, за день до відкриття 105-ї сесії Виконавчої ради ОЗХЗ у березні 2024 року заступник міністра промисловості і торгівлі росії Кирило Лисогорський заявив, що Захід розробляє і постачає хімічну зброю Україні. У середині липня цього року, під час 106-ї сесії Виконавчої ради ОЗХЗ, російська дезінформація про нібито застосування Україною хімічної зброї досягла піку. За день до сесії покійний генерал-лейтенант Кирилов звинуватив Україну в порушенні КЗХЗ. Він заявив, що ОЗХЗ допомагає Україні обходити правила Конвенції, стверджуючи, що організацію контролює США. Кирилов також звинуватив США і Німеччину у використанні ОЗХЗ для фабрикації доказів проти росії. 

Кирилов також стверджував, що російські військові знайшли в тимчасово окупованій Авдіївці хімічну лабораторію. Мовляв, в лабораторії були реактори для отримання токсичних речовин і стелажі з лабораторним обладнанням та реактивами, а також ціанід — речовина зі Списку 3 КЗХЗ, заборонена статтею 1 Конвенції. Міністерство оборони росії розповсюдило відео нібито з цієї хімічної лабораторії. Однак на записі немає достовірних доказів про її розташування або зв’язок з виробництвом хімічної зброї. В Авдіївці знаходиться найбільший в Європі коксохімічний завод, тож у місті можуть бути обʼєкти хімічної промисловості. Проте обладнання на відео виглядає застарілим, і, ймовірно, виготовлене ще за радянських часів. Видно, що це стандартне лабораторне оснащення, непридатне для виробництва зброї. Його можна легко придбати і в росії. Отже, цей сюжет — очевидна маніпуляція та фальсифікація.

Після 18 листопада 2024 року, коли ОЗХЗ підтвердила застосування росією речовини CS для боротьби з масовими заворушеннями проти українських позицій, російські ЗМІ заявили, що звіт ОЗХЗ і є тією провокацією, про яку вони раніше попереджали. Вони також стверджували, що звіт створили, щоб несправедливо позбавити росію права голосу в організації. Кирило Лисогорський, голова російської делегації в ОЗХЗ, назвав висновки Технічного секретаріату «театром абсурду». Володимир Тарабрін, представник росії в ОЗХЗ, стверджував, що немає нічого дивного в тому, що документ поширили серед членів ОЗХЗ напередодні Конференції держав-учасниць. Мовляв, це добре відома тактика, яку роками використовували на Заході, щоб задати вектор обговорення сирійського хімічного досьє на сесії. Ці заяви ілюструють російську тактику «віддзеркалення», коли рф звинувачує інших у тому, що робить cама. 

Заздалегідь висунувши неправдиві звинувачення про «українську провокацію», росія зміщує увагу з власних злочинів на нібито упередженість ОЗХЗ. Під час 29-ї сесії росія також намагалась відвернути увагу від доповіді Технічного секретаріату, заявивши, що вона надала організації щонайменше 30 дипломатичних нот, які нібито доводять використання Україною заборонених хімічних речовин. Росія заявила, що продовжить збирати інформацію про ймовірні хімічні злочини України, проігнорувавши будь-які зауваження у свій бік. Ба більше, аід час конференції росія поширила неправдиву заяву про нібито нову провокацію з боку Заходу та України. Голова російської делегації стверджував, що ІДІЛ у співпраці із західними та українськими спецслужбами готує чергову провокацію із застосуванням отруйних хімічних речовин. Але росія не надала жодних підтверджень цих заяв. 

Застосування росією хімічної зброї в Україні

Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну західні країни послідовно висловлюють рішучу підтримку Україні та ставлять під сумнів звинувачення росії у застосуванні Україною хімічної зброї. Багато країн направили вербальні ноти або інші дипломатичні звернення в ОЗХЗ, закликаючи росію дотримуватися Конвенції і утримуватися від будь-яких порушень. У липні 2024 року ОЗХЗ провела технічний візит до України. У листопаді 2024 року на засіданні Конференції держав-учасниць обговорювалося питання застосування росією хімічної зброї. Перед зустріччю Ніколь Шампін, посол США в ОЗХЗ, підтвердила прихильність Сполучених Штатів разом з «багатьма іншими країнами до забезпечення того, щоб притягнення росії до відповідальності це було на першому місці на порядку денному в ОЗХЗ».

У відповідь на дії росії та з метою стримування використання хімічної зброї в майбутньому західні країни здійснили низку заходів, спрямованих на притягнення росії до відповідальності. У травні 2024 року Сполучені Штати наклали санкції на російські організації у відповідь на використання росією засобів боротьби з масовими заворушеннями та хлорпікрину — хімічної зброї, поширеної за часів Першої світової війни. Аналогічно, у жовтні 2024 року Велика Британія запровадила санкції проти покійного начальника сил ядерного, хімічного та біологічного захисту генерал-лейтенанта Ігоря Кирилова — головного пропагандиста, який поширював дезінформацію про розгортання хімічної зброї в Україні та КЗХЗ.

Спроби росії повернути собі місце в Виконавчій раді ОЗХЗ

Попри неправдиві заяви росії, більшість країн Східної Європи в ОЗХЗ не хочуть бачити її своїм регіональним представником. Причина цього — застосування росією хімічної зброї, спроби підірвати авторитет ОЗХЗ і напад на одну з країн-членів регіональної групи. Переважна більшість країн Східної Європи стверджує, що поки росія не буде дотримуватися Конвенції і не припинить спроби дискредитувати її, вона не має права представляти країни Східної Європи в ОЗХЗ.

У листопаді 2023 року росія втратила місце у Виконавчій раді ОЗХЗ на період з травня 2024 року. Парламентська асамблея обрала представниками Східної Європи Україну, Польщу та Литву представляти Східну Європу. Регіон має п’ять місць у Виконавчій раді, і два з них переобирали на Конференції держав-учасниць 25-29 листопада 2024 року. Намагаючись відновити свій вплив в ОЗХЗ, росія висунула свою кандидатуру, конкуруючи з Чехією та Північною Македонією. Росія заявила про намір боротися за переобрання, звинувачуючи Захід у спробах «провокацій, шахрайства, тиску, шантажу, [і] погроз». 

У липні 2024 року росія оголосила про участь у виборах до Виконавчої ради ОЗХЗ. У відповідь на запитання про перспективи, представник росії в ОЗХЗ підкреслив, що росія не висунула б свою кандидатуру, якби не вірила, що у неї є реальні шанси на успіх. Він наголосив, що росія готова до тривалої роботи заради цього. У передвиборчій кампанії росія продовжувала просувати наративи про «політизацію» ОЗХЗ країнами Заходу та підготовку «сирійського сценарію», щоб зашкодити росії. Мовляв, Захід не пошкодує зусиль, щоб не допустити обрання росії. Посол росії в Нідерландах і постійний представник в ОЗХЗ Володимир Тарабрін заявив, що не виключає можливості того, що західні країни вдадуться до провокацій, маніпуляцій, примусу, шантажу або погроз, щоб завадити обранню росії Ці заяви активно поширювали російські ЗМІ та пропагандисти, стверджуючи, що США надали Україні фінансування для проведення хімічної атаки. Мовляв, це потрібно, щоб звинуватити росію і отримати реакцію ОЗХЗ, схожу на відповідь на використання хімічної зброї Сирією — позбавити рф права голосу в організації.

Напередодні Конференції держав-учасниць у листопаді 2024 року росія активно лобіювала свою кандидатуру та поширювала дезінформацію. Зʼявились повідомлення, що росія намагалася домовитись про обмін голосами з іншими країнами. Тобто обіцяла голосувати на користь цих країн у чутливих для них питаннях в обмін на підтримку своєї кандидатури. Міністерство закордонних справ росії розповсюдило меморандум з ключовими пропагандистськими наративами серед посольств у кількох країнах, включаючи Туреччину, Мексику, Бразилію та Філіппіни. 

Коли більшість країн підтримали Чехію та Північну Македонію як представників Східної Європи, росія звинуватила ОЗХЗ в упередженості, і стверджувала, що її відсутність у Виконавчій раді послаблює організацію. Попри невдалу спробу повернути місце у Виконавчій раді, росія пообіцяла залишатися активною в ОЗХЗ і протидіяти передбачуваним зловживанням з боку Сполучених Штатів. Росія звинуватила США у використанні ОЗХЗ для прикриття американських правопорушень. Заяви і звинувачення росії поширювали іноземні ЗМІ. Наприклад, китайські і ганські видання цитували міністра закордонних справ рф лаврова. Заяви росії також поширювали в німецькомовному інформаційному просторі, зокрема видання Anti-Spiegel, що регулярно повторює російські наративи.

Перед голосуванням на конференції Тарабрін також розкритикував спроби заблокувати вступ деяких країн до Виконавчої ради, які нібито свідчать про наміри деяких країн контролювати діяльність ОЗХЗ. Він підкреслив ключову роль росії щодо моніторингу та експертизи хімічної зброї. Тарабрін назвав росію «беззаперечним лідером у регіоні», оскільки вона « володіє майже 37% всіх задекларованих об’єктів у Східній Європі, які підлягають інспекціям ОЗХЗ». Він також звинувачував Чехію та Північну Македонію у тому, що на виборах до Виконавчої ради замість того, щоб підкреслити свої власні досягнення, вони намагалися дискредитувати росію. Але усі заяви росії вимагають ретельної перевірки. 

Щоб завадити переобранню росії до Виконавчої ради ОЗХЗ, більшість країн Східноєвропейської групи просували кандидатури інших держав. Міністерство закордонних справ України, наприклад, назвало російську кандидатуру «цинічною». Наприкінці жовтня 2024 року посол України в Азербайджані Юрій Гусєв закликав Азербайджан підтримати Північну Македонію та Чехію на майбутніх виборах. Він наголосив, що важливо надіслати сигнал про єдність міжнародної спільноти проти агресії. Представник посольства України в Малайзії також підкреслив, що надання росії місця у Виконавчій раді підірве довіру до ОЗХЗ і буде «небезпечним сигналом світові».

26 листопада 2024 року держави-учасниці КЗХЗ обрали Чехію та Північну Македонію представниками країн Східної Європи. Кандидатуру росії не підтримали. Це рішення прийняли через кілька днів після публікації Технічним секретаріатом ОЗХЗ доповіді, яка підтвердила використання росією токсичних хімічних речовин проти українських військ. Попри спроби росії лобіювати свою кандидатуру та поширення дезінформації, висновкам ОЗХЗ мали значний вплив на рішення країн-членів Конвенції при голосуванні. Щороку підтримка присутності росії у Виконавчій раді ОЗХЗ зменшувалася. У листопаді 2023 року рф не вистачило 1 голосу, а в 2024 році — 12 голосів. Аналогічно, у 2023 році 32 держави-члени приєдналися до заяви проти кандидатури росії, а у 2024 році 59 держав-членів виступили проти її кандидатури. Росія й надалі безперешкодно поширює неправдиві заяви. Утім, ці тенденції голосування свідчать, що терпимість міжнародної спільноти до її безпідставних тверджень зменшується. 

Напередодні виборів до Виконавчої ради в листопаді 2024 року Володимир Тарабрін, постійний представник росії в ОЗХЗ, висловив стурбованість нібито цілеспрямованими спробами Заходу паралізувати діяльність Східноєвропейської групи в рамках організації. Під час виступу на 29-й Конференції держав-учасниць ОЗХЗ він зазначив, що «18 з 23 членів групи є або повноправними учасниками, або приєдналися до Європейського Союзу і НАТО». На думку росії, західний вплив несправедливо ставить під загрозу автономію групи. 

Росія поширює наративи про західний контроль над ОЗХЗ через акаунти своїх посольств у соціальних мережах і державні ЗМІ, насамперед RT і Sputnik. І росія вже здобула певну міжнародну підтримку. Наприклад, колишній генерал-майор індійської армії Шаші Астана в інтерв’ю державному російському телеканалу RT висловив думки, які збігаються з російським наративом. Він стверджував, що Сполучені Штати намагаються дискредитувати рф, звинувачуючи її у використанні хімічної зброї. Астана також припустив, що ОЗХЗ та інші моніторингові органи перебувають під впливом західних спонсорів, що підриває їхній авторитет.

Реакція росії на провал на виборах до ОЗХЗ була помітно стриманою. Лише кілька російських ЗМІ повідомили про це досить лаконічно — так, ніби такий результат був очікуваним від самого початку. Відомі російські пропагандисти та військові експерти не коментували це питання. Мовчали і міжнародні ЗМІ країни. Лише державне інформаційне агентство опублікувало заяву англійською мовою, визнавши, що росія не змогла отримати місце у Виконавчій раді ОЗХЗ. Схоже, таке мовчання покликане применшити репутаційні втрати. А заявами про відсутність серйозних наслідків для росії вона, ймовірно, намагається поставити під сумнів авторитет ОЗХЗ.

Цинізм російської спроби зайняти керівну роль в ОЗХЗ полягає в тому, що вона є неодноразовим порушником міжнародної угоди про заборону хімічної зброї. До того ж росія постійно заперечує і перекручує інформацію про свої спроби саботувати заборону хімічної зброї і діяльність своїх союзників, таких як режим Асада в Сирії. Держави-учасниці, які не підтримали кандидатуру росії на місце в Виконавчій раді ОЗХЗ, продемонстрували, що жодна російська дезінформація чи лобіювання не дадуть закрити очі на злочини росії. Голосування підтвердило зобов’язання міжнародної спільноти не допустити до роботи в керівному органі жодну країну, яка порушує основні цілі міжнародного договору.

Африканські країни-учасниці КЗХЗ запропонували змінити процедуру обрання представників регіональних груп до Виконавчої ради ОЗХЗ. Без урахування порушень росією основних принципів угоди зміна правил, узгоджених усіма державами-учасницями КЗХЗ, є небезпечним кроком. Це рівнозначно повторним переговорам про укладення договору, щоб проігнорувати дії порушника. 

Росія неодноразово порушувала умови КЗХЗ і перешкоджала діяльності ОЗХЗ, намагаючись підірвати нинішній міжнародний порядок. Якщо росія поверне собі лідерство в ОЗХЗ, вона може використати Організацію для поширення неправдивих заяв і підриву зусиль, спрямованих на дотримання заборон щодо хімічної зброї. Обрання Чехії та Північної Македонії, а не росії, на керівні посади в ОЗХЗ є важливим сигналом, що дезінформаційні кампанії рф розбиваються об факти. 

Висновки

Росія, ймовірно, продовжуватиме заперечувати звинувачення, ухилятись від відповідей на питання, перекручувати факти і фабрикувати історії, щоб приховати свої злочини в Україні і в усьому світі. Держави-учасниці ОЗХЗ повинні притягти росію до відповідальності за застосування хімічної зброї, змусити розкрити свою приховану діяльність у сфері хімічної зброї та розробити план приведення її у відповідність умов договору, який вона допомагала укладати. Це те, що повинна зробити відповідальна держава. Тим часом держави-учасниці договору повинні не допустити, щоб росія обіймала будь-які керівні посади в ОЗХЗ. Наступним кроком має бути призупинення прав і привілеїв росії. Саме так міжнародна спільнота діяла після того, як Сирія застосувала хімічну зброю і перешкоджала розслідуванням ОЗХЗ. 

Росія часто використовує міжнародні організації для просування своїх інтересів. ОЗХЗ була створена для запобігання застосуванню хімічної зброї, яка має руйнівний вплив на цивільне населення, та для дотримання норм КЗХЗ. Дозвіл росії мати вплив в організації і потенційно отримати місце лідера в майбутньому, а також будь-які спроби змінити правила і процедури ОЗХЗ на користь росії навіть без формального лідерства, викликає значне занепокоєння. Такий сценарій може стати небезпечним сигналом для інших потенційних порушників і підірвати систему стримування, покликану підтримувати ОЗХЗ та інші міжнародні організації. Якщо дозволити росії впливати на роботу ОЗХЗ та претендувати на лідерство в організації і залишити безкарними її спроби змінити правила і процедури ОЗХЗ на свою користь, це може стати небезпечним сигналом для інших потенційних порушників міжнародного права та підірвати систему стримування, яку підтримують ОЗХЗ та інші міжнародні організації.