Перевірка фейків у рамках партнерства з Meta
Російська клінічна психологиня Світлана Колобова заявила, нібито за офіційними даними Міністерства охорони здоров’я України наразі 30% військовослужбовців на фронті страждають на різні психічні захворювання. Вона додала, мовляв, такі оцінки є применшеними і до того ж незрозуміло, за якою методикою українські фахівці виявляли ці психологічні проблеми у військових ЗСУ.
Утім, це фейк. МОЗ не публікувало подібну статистику, прогнози щодо кількості військових, які можуть у майбутньому мати психічні розлади, давали лише українські та міжнародні експерти.
На сайті чи у соцмережах Міністерства охорони здоров’я України немає відповідного дослідження. Також його не публікував Центр громадського здоров’я чи Національна служба здоров’я України. У відкритих джерелах немає досліджень щодо ментального стану військовослужбовців ЗСУ за поточний чи попередні роки. Окремі дослідження щодо кількості військових не з різними психічними захворюваннями, а лише з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) українські науковці публікували ще у 2017 році, тобто задовго до початку повномасштабного вторгнення.
Наразі є лише статистика щодо кількості військових, які можуть у майбутньому мати психічні розлади, але ці дані публікувало не Міністерство охорони здоров’я України, а міжнародні та українські фахівці. До прикладу у звіті «Шрами на їхніх душах: ПТСР та ветерани України» експерти міжнародного аналітичного центру Globsec вказували, що у період проведення АТО та ООС у близько 25% випадках бойовий стрес трансформувався у ПТСР різного ступеня тяжкості, а від 20 до 30% військових, які отримали психологічні травми під час бойових дій, не змогли вирішити їх без допомоги фахівця. Зважаючи на ці дані, автори звіту вказували, що реальна кількість випадків ПТСР в Україні може бути більшою, ніж 20%. Це пов’язано з великою кількістю військових, які беруть участь у бойових діях та неналежною діагностикою.
Українські психологи здебільшого концентрувались на кількості військових, які матимуть ПТСР. Так, кризова психологиня, керівниця громадської організації «Форпост» Олена Подолян, базуючись на досвіді попередніх воєн у світі, вказувала, що в Україні статистика ПТСР не перевищить міжнародні показники і може сягнути 8%. Натомість директорка Центру реабілітації ветеранів Ксенія Возніцина прогнозувала, що такий діагноз можуть мати 20% військовослужбовців.
Своєю чергою, Міністерство охорони здоров’я України повідомляло, що кількість людей серед усього населення із діагнозом ПТСР серед населення у 2023 році зросла майже в чотири рази в порівнянні з 2021 роком, а за перші два місяці 2024 року діагноз встановили майже такій же кількості пацієнтів, як за весь 2021 рік. У 2021 році ПТСР мали 3 167 пацієнтів, у 2023 році — 12 494 пацієнти, а станом на 6 березня у 2024 році цей розлад констатували у 3 292 пацієнтів. У грудні 2023 року завідувачка відділу управління та протидії туберкульозу Центру громадського здоров’я МОЗ України Яна Терлеєва повідомляла, що щонайменше 15 мільйонів людей в Україні потребуватимуть психологічної допомоги після закінчення російсько-української війни. Однак вона не вказувала, який відсоток із цих людей матимуть саме ПТСР. Так само вона не заявляла, яка частка з цих мільйонів — це військові.
Як пояснювала офіцерка відділу психологічного супроводу Головного управління морально-психологічного забезпечення ЗСУ Альона Сидоренко, психологічна допомога військовим надається на кількох рівнях. Під час перебування на передовій вони підтримують свій психологічний стан самостійно або допомагають одне одному, користуючись навичками, які вони опанували в навчальних центрах або які їм надали психологи військових частин. Коли безпекова ситуація дозволяє, психологи приїжджають до військових на передові позиції.
На другій лінії фронту встановлені пункти психологічної допомоги, де працюють психологи. Протягом приблизно трьох діб у цих пунктах перебувають військовослужбовці, які не впоралися з психологічними реакціями через виникнення травматичних подій. Якщо протягом цього часу їм не стає краще, психологи рекомендують направити таких солдатів на консультацію до клінічних госпіталів, де психіатри ставлять діагноз та спрямовують на стаціонарне лікування.
Також за 200-300 км від лінії бойових дій розташовані установи, де працюють психологи і протягом тижня військовослужбовці проходять стабілізацію, а потім повертаються на передову. Після виведення підрозділів з районів ведення бойових дій протягом 3–7 діб з військовими працюють групи психологів. У такий спосіб визначають людей, які потребують тривалішого відновлення, їх перенаправляють до центру реабілітації «Лісова Поляна».
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
