ФЕЙК: Доказів вини Мілошевича не знайдено — Гаазький трибунал
Beta

ФЕЙК: Доказів вини Мілошевича не знайдено — Гаазький трибунал

29 Квітня 2022
FacebookTwitterTelegram
517

Перевірка фейків в рамках партнерства з Meta

У мережі поширюють інформацію, нібито через 11 років після смерті Слободана Мілошевича, першого президента Сербії, Гаазький трибунал таємно визнав, що доказів його вини не знайшли. Це означає, що НАТО незаконно бомбардували Югославію та повинні виплатити контрибуцію.

Скриншот допису, що поширюють у Facebook

Утім, через раптову смерть політика справу закрили без винесення вироку, тому його не могли ні виправдати, ні визнати винним. 

Міжнародний суд звинувачував Мілошевича у низці злочинів під час Югославських воєн, серед яких:

  • геноцид та масові вбивства боснійських мусульман і хорватів, зокрема страта декількох тисяч мусульман у Сребрениці в липні 1995 року, створення концтаборів на території Боснії та насильницьке переселення;
  • злочини проти людства та порушення Женевських конвенцій: переслідування, вбивства, тортури, незаконні ув’язнення;
  • обстріл Сараєво та інші руйнування населених пунктів та історичних пам’яток, привласнення майна, напад на мирних жителів.

Югославські війни відбувались із 1991 по 2001 рік на території колишньої Югославії як реакція сербського уряду на прагнення інших держав вийти з союзу. Мілошевич виступав за централізацію влади та сербську гегемонію. В результаті відповіддю на оголошення незалежності Словенією та Хорватією, а згодом — Боснією та Герцеговиною, став військовий наступ з боку Сербії з використанням югославської армії. Словенська війна тривала 10 днів, інші країни відвоювали території лише у 1995 році, впродовж чотирьох років на територіях республік порушувались закони воєнного часу, скоювались воєнні злочини, масові етнічні чистки та геноцид.

Югославія стала конфедерацією Сербії, Чорногорії та двох автономних територій — Косово і Воєводина. Саме для зупинки гуманітарної катастрофи в Косово у березні 1999 року була проведена військова операція НАТО на території Сербії. Насильство над етнічними албанцями упродовж років з боку югославського уряду хвилювало міжнародну спільноту, Рада безпеки ООН та Євросоюз декілька разів попереджали владу у Белграді розпочати мирні переговори з албанськими представниками. Рішення про втручання НАТО було прийнято після більш ніж року боїв та провалу міжнародних зусиль щодо врегулювання конфлікту дипломатичними засобами. Основною метою кампанії був захист мирного населення у Косові. Бомбардувалися, насамперед, казарми та інші військові обʼєкти, склади боєприпасів, бази повітряних сил, також мости та нафтопереробні заводи Белграду. Це, в свою чергу, завдало значних інфраструктурних руйнувань та призвело до екологічного лиха: внаслідок пошкоджень нафтохімічних та нафтопереробних заводів було уражено водну систему Югославії та інших балканських країн.

Суд над Слободаном Мілошевичем постійно переривався через погіршення його стану здоров’я. У 2006 році колишній президент Сербії та республіки Югославія помер від серцевого нападу в камері в Гаазі. Через раптову смерть політика справу було закрито по факту смерті обвинуваченого. Вирок так і не було винесено.

Теза про виправдання Мілошевича є вигадкою російських ЗМІ ще 2016 року. «Експерт» російської державної медіакомпанії RT хибно трактував вердикт Гаазького трибуналу по справі лідера боснійських сербів Радована Караджича. Журналісти «Радіо Свобода» подали запит для уточнення до Міжнародного суду по колишній Югославії та отримали наступну відповідь:

«Під час розслідування справи Караджича суд встановив (параграф 3460, сторінка 1303), що немає достатніх доказів стверджувати, що Слободан Мілошевич погодився із загальним планом (створення територій, очищених від несербського населення – ред.). Раніше в тому ж параграфі суд встановив, що «Мілошевич під час конфлікту надавав боснійським сербам допомогу у вигляді військового персоналу, тилового забезпечення і зброї».

Відсутність доказів в одному злочині не є виправданням усіх злочинів, у яких був звинувачений Слободан Мілошевич. Крім того, ці матеріали стосуються лише Радована Караджича і не мають ніякого відношення до закритої справи Мілошевича. Після закінчення розслідування справи Караджича визнали винним у геноциді боснійських мусульман, злочинах проти людяності та порушенні законів війни.

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний