ФЕЙК: На Донбасі «чорні трансплантологи» забирають органи у поранених українських бійців та місцевих із проросійськими поглядами

Російські телеграм-канали та медіа поширюють заяву бойовика так званої «лнр», представника «народної міліції лнр» Андрія Марочко. Він заявив, що на Донбасі серед українських військових працюють «чорні трансплантологи». На території, де ведуться бойові дії, нібито «кудись зникають» поранені українські військовослужбовці та місцеві жителі з проросійськими поглядами. Марочко згадав, ніби має докази роботи «західних трансплантологів», які транспортують органи на територію України, а потім на Захід. 

Це — фейк. Органи залишаються життєздатними за межами тіла нетривалий час, їх неможливо за цей час транспортувати з зону бойових дій на Донбасі на Захід. Крім цього, без належних умов та великої кількості фахівців неможливо здійснити забір органів. 

Заява Марочко абсурдна одразу з кількох причин. По-перше, операції з трансплантації органів передбачають залучення великої кількості персоналу та обладнання. Їх навряд можливо провести на території, де проходять активні бойові дії. 

Директор Національного інституту хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова Олександр Усенко пояснював, що для самої операції з трансплантації мають бути задіяні не одна-дві людини, а понад 150 професійних і досвідчених лікарів. Крім того, слід обладнати відповідне високотехнологічне забезпечення, умови зберігання і консервації органів. На цьому ж неодноразово наголошували в українському МОЗ, додаючи, що «чорні трансплантологи» в Україні — це міф. 

Без належних умов та фахівців неможливо здійснити й просто забір органів. За словами завідувача першого хірургічного відділення першого медичного об‘єднання Львова Гната Герича, для цього потрібна команда зі щонайменше 6-8 хірургів залежно від того, які органи потрібно забирати. 

По-друге, органи залишаються життєздатними для трансплантації поза тілом недовгий час: серце та легені — 4-6 год, печінка — 8-12 год, нирки — 24-36 год. За цей час їх потрібно було б якимось чином вивезти спершу з території бойових дій у Луганській області, виїзд з якої і так ускладнений, а згодом транспортувати на Захід. 

По-третє, живих донорів ретельно перевіряють та відбирають. А перед трансплантацією органів заздалегідь визначають їх реципієнтів за певними критеріями сумісності з донором. Наприклад, групою крові, зростом та вагою, історією хвороби чи іншими біологічними факторами. 

Крім цього, законодавство ЄС визначає, що «донорство всіх органів від померлих і живих донорів є добровільним і безоплатним, і повинно супроводжуватися необхідною згодою». 

Прокремлівські канали не вперше використовують міф про так звану «чорну трансплантологію» під час війни в Україні. Раніше російські телеграм-канали писали, ніби західні країни дешево купують в Україні людські органи для трансплантації.