Перевірка фейків у рамках партнерства з Meta
Після підриву Каховської ГЕС в соцмережах з’явилися повідомлення, нібито у Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги головна лікарка повідомила про спалах холери найближчим часом. Водночас у деяких постах не називають конкретне місто, якому загрожує холера.
Це — фейк. У «Київводоканалі» та МОЗ спростували інформацію про спалах холери найближчим часом. Пропагандисти поширюють неправдиву інформацію за 2022 рік.
Як насправді?
По-перше, «Київводоканал» спростував повідомлення про спалах холери. Там повідомили, що якість питної води контролюють і наразі немає відхилень від державних санітарних норм і правил. Тож водопровідна вода станом на 9 червня 2023 року є безпечною. Також «Київводоканал» на своїй фейсбук-сторінці щодня публікує дописи про якість води у столиці.
У Міністерстві охорони здоров’я України зазначають, що під час війни існує ризик поширення холери, оскільки люди у зоні бойових дій змушені жити без належних санітарних умов. Утім, сьогодні немає підтверджених випадків холери у будь-якій області України. У постраждалих від підтоплення територіях здійснюють посилений епідеміологічний нагляд, а також збільшують запас необхідних ліків. За словами головного санітарного лікаря Ігоря Кузіна, ситуація із захворюваннями стане більш зрозумілою після зниження рівня води.
По-друге, дописи з ідентичним текстом про нібито попередження головної лікарки поширювали ще у червні 2022 року. Міста теж вказували різні: Київ, Одеса, Запоріжжя, Херсон. Хвилю фейків про спалах холери зафіксували і у російських медіа: тільки там писали про загрозу не українським, а вже російським містам.
До того ж у повідомленнях не називають ім’я «головної лікарки», що нібито натякає на інформацію від «інсайдера». Таким чином користувачі лише намагаються залякати українців та відвернути увагу від скоєного росіянами воєнного злочину — підриву Каховської ГЕС.
Інцидент із руйнуванням ГЕС росіяни намагаються використати, аби дестабілізувати ситуацію всередині країни та посіяти панічні настрої серед українців. Так, після підриву дамби з`явились фейки не лише про холеру у столиці, а й повідомлення про аварійний стан Київської ГЕС та заяви, нібито частину Києва затопить за лічені хвилини.
Аналогічний пост про холеру у червні 2022 року
Холера — гостра інфекція, яка виникає внаслідок вживання їжі або води, що містять забруднену бактерію. Здебільшого симптоми холери з’являються від 12 годин до 5 діб після споживання зараженої їжі чи води. Більшість людей, що захворіли на холеру не мають ніяких симптомів або ж якщо вони і є, то у легкій або помірній формі. Утім, трапляються випадки розвитку гострої водянистої діареї.
Серед симптомів холери виділяють водянисту діарею, блювоту, спрагу, судоми ніг та дратівливість. Аби уникнути захворювання на холеру варто дотримуватися декількох правил:
- не купувати продукти харчування, особливо рибу, у місцях стихійної торгівлі;
- не купатися й не ловити рибу в забруднених водоймах;
- дотримуватися особистої гігієни;
- споживати лише чисту воду;
- мити овочі і фрукти перед вживанням;
Щоб уникнути ризику інфекційних захворювань на територіях, постраждалих від підриву ГЕС, важливо мати доступ до чистої води. Якщо ви перебуваєте на таких територіях та не маєте бутильованої або привізної води, необхідно очистити забруднену воду.
Отже, будь-яку інформацію від сторонніх користувачів у мережі варто перевіряти в офіційних джерелах, українських чи міжнародних ЗМІ. Наприкінці березня 2023 року Інститут масової інформації оновив список прозорих медіа, яким варто довіряти. Окрім цього, актуальну інформацію щодо стану медицини в Україні можна прочитати на сайті чи офіційних сторінках Міністерства охорони здоров’я України у соціальних мережах. Якщо ж офіційна інформація відсутня, то слід перевірити джерело, яке поширило таке повідомлення.
Та варто пам`ятати, що найкращим захистом від дезінформації є критичне мислення. Новини, які містять слова «увага», «терміново» або іншу інформацію, яка шокує/обурює/лякає потрібно перевіряти ще ретельніше. Адже фейкомети намагаються апелювати до емоцій, щоб приспати пильність користувачів. Саме тому «екстрені» новини поширюються так швидко.
Особливо обережно варто ставитися до новин, у яких:
- заголовок новини не відповідає змісту;
- повідомлення грає на стереотипах;
- присутні категоричні судження та/або узагальнення;
- замість конкретних імен експертів і їх посад або назв установ чи досліджень вказані загальні назви. Наприклад, усі/ніхто, науковці/експерти, державні структури/лікарі тощо.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
