Перевірка фейків у рамках партнерства з Facebook
У мережі поширюють інформацію про те, що діагноз «поліомієліт» з 19 століття ставили тим людям, які нібито насправді страждали від отруєння засобами, що використовувалися в сільському господарстві, зокрема ацетатом свинцю та інсектицидом ДДТ. Додають те, що поліомієлітом начебто можна заразитися через вакцину. Автор допису також ставить під сумнів існування поліомієліту в Пакистані.
Однак, це – фейк.
Поліомієліт – це гостре інфекційне захворювання, яке в основному вражає дітей віком до 5 років. Поліовірус, який викликає захворювання, передається від людини до людини переважно фекально-оральним шляхом, рідше – через будь-який носій інфекції (наприклад, забруднену воду або їжу). Поліовірус розмножується у кишечнику, звідки він може потрапити у нервову систему та спричинити параліч.
Інсектицид ДДТ не викликає поліомієліт.
Дихлордифенілтрихлорметилметан (ДДТ) – інсектицид, який використовують у сільському господарстві. ДДТ використовують проти таких комах-шкідників як воші, блохи, комарі та мухи.
У період з кінця Другої світової війни і до початку 1950-х років інсектицид ДДТ використовували для знищення мух, яких помилково вважали переносниками поліовірусів. Міста обробляли інсектицидом ДДТ після спалахів поліомієліту, бо на той час збудник хвороби не був досліджений. Спалахи поліомієліту (кінець 19 – початок 20 століття), які досягали масштабів епідемій, відбувалися ще до того, як на початку 1940-х років виявили те, що ДДТ є ефективним пестицидом.
Ацетат свинцю – біла кристалічна сполука зі солодкуватим смаком. Як і інші сполуки свинця, є отруйною речовиною. Отруєння свинцем та захворювання на поліомієліт мають деякі схожі симптоми: нудота, біль у шлунку та втома. Однак, наявність декількох спільних симптомів не свідчить про те, що поліомієліт – це отруєння ацетатом свинцю. Поліомієліт має інші характерні симптоми, наприклад, жар, хворе горло, головний біль, парестезію (відчуття поколювання у ногах), менінгіт та параліч.
Єдиний ефективний засіб попередження поліомієліту — це вакцинація, завдяки якій, за даними ВООЗ, попередили 1,5 млн дитячих смертей та параліч у понад 18 млн дітей.
Доступні два типи вакцин проти поліомієліту: інактивована поліовірусна вакцина та жива ослаблена оральна поліовакцина. Оральна поліовакцина викликає як гуморальний, так і кишковий імунітет, вона безпечна, дешева та проста у введенні. Недоліком є невеликий ризик розвитку вакциноасоційованого паралітичного поліомієліту або поліовірусу вакцинного походження.
Вакциноасоційований паралітичний поліомієліт викликає штам поліовірусу, який генетично змінений від початкового штаму, що міститься в оральній поліовакцині. Зміна відбувається в кишечнику і за певних умов може спричинити параліч у людей та розвинути здатність до стійкої циркуляції. Згідно з даними Європейського центру з епідемічного контролю (ECDC), вакциноасоційований параліч після оральної поліовакцини трапляється з частотою 4 випадки на мільйон вакцинованих дітей.
Спалахи поліовірусу вакцинного походження зросли з 2019 року – вірус поширюється серед невакцинованих дітей. Наприклад, 18 березня 2021 року у Таджикистані зареєстрували 4 випадки зараження циркулюючим поліовірусом вакцинного походження, а у 2020 році – у Афганістані.
Інактивована поліовірусна вакцина вводиться внутрішньом’язово і не несе ризику вакциноасоційованого паралітичного поліомієліту. Недоліком є те, що ця вакцина не надає кишковий імунітет і не є ефективною для боротьби зі спалахами захворювань. Вона дорожче і вимагає більш підготовленого персоналу для її ведення.
Вакцина від поліомієліту, яка вводиться декілька разів, може захистити дитину від захворювання на все життя. МОЗ рекомендує введення 6 доз вакцини для формування імунітету до поліомієліту.
Завдяки глобальній імунізації з 1988 року кількість випадків захворювання на дикий поліовірус зменшилася більш ніж на 99%: із 350 000 випадків у 125 ендемічних країнах, тобто країн, де поширення цього вірусу було властивим та очікуваним, до 33 випадків, зареєстрованих у 2018 році. Із 3 штамів дикого поліовірусу дикий поліовірус 2-го типу був ліквідований в 1999 році, нових випадків захворювань на дикий поліовірус 3-го типу не виявили з часу останнього зареєстрованого випадку в Нігерії в листопаді 2012 року.
Пакистан та Афганістан є ендемічними країнами поліомієліту: там ніколи не зупинялася циркуляція дикого поліовірусу 1-го типу.
Інші фейки пов’язані з вакцинацією проти поліомієліту ми спростовували тут, тут і тут.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний