ФЕЙК: рф завдала удару по ангарах з іноземною зброєю у ТЦ «Амстор» та на заводі «Кредмаш» у Кременчуці

ФЕЙК: рф завдала удару по ангарах з іноземною зброєю у ТЦ «Амстор» та на заводі «Кредмаш» у Кременчуці

15 Липня 2022
FacebookTwitterTelegram
1516

Перевірка фейків у рамках партнерства з Meta

Із червня 2022 року в мережі поширюють інформацію, ніби:

  • 27 червня 2022 року вкс рф завдали удару високоточною зброєю по ангарах ЗСУ з боєприпасами та зброєю від США та країн ЄС в районі Кременчуцького заводу дорожніх машин та залізничної станції Кременчук. Стверджують, що в результаті удару стався вибух на складі зброї, який призвів до пожежі в торговому центрі в Кременчуці.
  • У момент ракетного удару торговий центр не працював.
  • ТЦ «Амстор» використовували як склад для зберігання військової техніки, тому по ньому завдали удару.
  • У публікаціях вказано суперечливі версії: спочатку пишуть, що пожежа в ТЦ «Амстор» сталася внаслідок удару по ангарах ЗСУ зі зброєю, а далі — ніби ракетного удару по ТЦ завдали через те, що в ньому зберігали військову техніку.
  • На Кременчуцькому заводі дорожніх машин ремонтують військову техніку для потреб ЗСУ з 2014 року.

Однак усе це — неправда. РФ цілеспрямовано завдала ракетного удару по ТЦ «Амстор». 

Скриншот публікації

Скриншот допису у фейсбуці

27 червня Росія завдала ракетного удару по ТЦ «Амстор» у Кременчуці Полтавської області, де в той час перебували понад тисяча мирних жителів. Командування повітряних сил ЗСУ повідомило, що рф влучила ракетами Х-22, випущеними з дальніх бомбардувальників Ту-22 М3. Літаки окупантів злетіли з аеродрому Шайковка, а запуски здійснили з Курської області. 28 червня міністр внутрішніх справ Денис Монастирський повідомив, що правоохоронці встановили імена льотчиків рф, які вдарили по ТЦ «Амстор». 

Станом на 2 липня відомо про загибель 21 людини. Постраждало 66 осіб, з яких 26 були госпіталізовані. Всього від початку пошукових робіт виявлено 29 фрагментів тіл. 29 червня Володимир Зеленський у вечірньому зверненні опублікував відео, на якому показано момент влучання ракети рф у «Амстор». За його словами, ТЦ як об’єкт ракетного удару вибрали цілеспрямовано. 

Друга російська ракета влучила в Кременчуцький завод дорожніх машин «Кредмаш», розташований неподалік від ТЦ «Амстор». Будівлі розділені стіною, смугою рослинних заростей та залізничними коліями. Відстань між ТЦ і місцем ракетного удару на території заводу — приблизно 0,5 км. Отже, вибух внаслідок ракетного удару на заводі не міг спричинити пожежу в «Амсторі». 

Співробітниця обласної ДСНС Світлана Рибалко спростувала інформацію, ніби на заводі «Кредмаш» зберігалася зброя. «Це місце для виготовлення дорожньої техніки, машин для будівництва доріг», — сказала вона в коментарі BBC. 

Розташування ТЦ «Амстор» та заводу дорожніх машин «Кредмаш». Джерело — BBC

Супутникові знімки Planet показують дві пошкоджені ділянки: ТЦ «Амстор» та територію заводу дорожніх машин «Кредмаш». 

Знімок пошкодженого ТЦ «Амстор» та заводу дорожніх машин внаслідок ракетного удару рф. Джерело — Bellingcat

ТЦ «Амстор» працював у день ракетного удару

28 липня голова парламентського комітету з питань фінансів, податків і митної політики Данило Гетманцев повідомив, що в день, коли рф завдала удару по «Амстору» в Кременчуці, виторг касових апаратів цього ТЦ становив 2,9 млн грн. 

За словами Романа Ємеця, директора Smart Urban Solutions (компанії, яка керує десятком подібних торгових центрів по всій Україні), ТЦ «Амстор» працював 27 липня, а удар припав на найбільш людну пору дня для відвідувачів. 

Іншим підтвердженням того, що ТЦ «Амстор» працював в день ракетного удару, є фото чеків відвідувачів, які здійснювали покупки в ТЦ цього дня. Також Олег Булашев, кременчуцький журналіст, поспілкувався зі співробітниками магазинів та підтвердив, що ТЦ працював того дня.

Фото чеків відвідувачів ТЦ «Амстор» за 27 червня 2022 року

28 червня прокуратура розпочала розслідування за фактом дій службових осіб ТЦ у Кременчуці, які не забезпечили евакуацію відвідувачів під час повітряної тривоги перед ракетним ударом РФ.

Російські користувачі пишуть, ніби ТЦ «Амстор» не працював, тому що на фото території ТЦ після удару не помітно жінок, а в інстаграмі за геотегом «ТЦ «Амстор» немає фотографій відвідувачів із березня. Пишуть, що відгуки на інтернет-сайтах та картах Google перестали залишати також у березні. Однак ТЦ працював у звичайному режимі в день ракетного удару. Репортери BBC говорили з відвідувачами та співробітниками ТЦ, які перебували в будівлі під час удару. 

Також у перші години після ракетного удару в телеграм-каналі почали з’являтися повідомлення про зниклих безвісти людей, які або працювали в ТЦ того дня, або відвідували ТЦ. Жінка, яка регулярно відвідувала «Амстор», розповіла BBC, що ТЦ працював постійно, а їхня сім’я відвідувала його щонайменше раз на тиждень. Вона надала BBC відео, зняте 25 червня 2022 року всередині ТЦ. На ньому видно відчинені магазини та відвідувачів. 

Фрагмент відео за 25 червня 2022 року, яке надала відвідувачка ТЦ «Амстор» репортерам BBC

У фейкових дописах пишуть, що ТЦ не працював, адже на території майже не було машин. На відео «Амстора» після ракетного удару можна помітити одразу кілька легкових авто. 

Фрагменти відео, на яких видно ТЦ «Амстор» після ракетного удару

У ТЦ «Амстор» не було військової техніки чи зброї, а Кременчуцький завод дорожніх машин не виробляє військову техніку 

У публікації стверджують, що «Амстор» використовували як склад для зберігання військової техніки, а на Кременчуцькому заводі дорожніх машин нібито з 2014 року ремонтували військову техніку. Однак голова наглядової ради «Кредмашу» Микола Данилейко наголосив, що на заводі з 1989-го року не виробляли військову техніку і запчастини. У жовтні 2014 року на заводі «Кредмаш» відремонтували і передали екіпажу 92-ї механізованої бригади три БТР-70. Однак немає доказів того, що «Кредмаш» використовували для ремонту військової техніки після 2014 року.  

Міністр внутрішніх справ Денис Монастирський під час брифінгу 28 червня зазначив, що і він особисто, і журналісти повністю обійшли територію ТРЦ у Кременчуці та територію заводу «Кредмаш». Він сказав: «Нічого військового чи пов’язаного з військовими там немає і не було. Будь-які твердження, що поруч могли бути якісь важливі військові об’єкти, військові склади чи підрозділи наших військових, не відповідає дійсності. Це приводить до єдиного висновку: метою було саме масове ураження людей».

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний