ФЕЙК: Російські військові не причетні до масових вбивств цивільних у Бучі

На початку квітня українські військові повністю звільнили місто Буча (Київська область) від російської окупації. Згодом виявилося, що на вулицях та в будівлях знаходиться велика кількість убитих цивільних. Станом на 12 квітня вдалося знайти 403 убитих цивільних.

Росія заперечує свою причетність до воєнних злочинів та запускає дезінформаційні кампанії. Це стосується й Facebook зокрема. Користувачі соцмережі поширюють різні версії того, чому росія нібито не несе жодної відповідальності:

• Російські війська залишили Бучу 30 березня. Проте лише 3 квітня, після введення в Бучу військ із полку “Азов”, з’явилися повідомлення про масові вбивства цивільних.
• Після того, як російські війська вийшли з міста, ЗСУ обстріляли Бучу за допомогою артилерії.
• Братська могила в Бучі зроблена українськими військовими, оскільки вони більше місяця тому заблокували місто та підірвали міст біля Ірпеня. Потім ЗСУ розмістили трупів із цієї братської могили на вулицях.
• На одному з відео з Бучі видно, що один із трупів піднімає руку, а інший садиться. Все це — докази постановки для демонізації росії.
• На вулицях лежали свіжі трупи, у них не встигла навіть згорнутися кров. Це вказує на те, що цивільних вбили вже після виводу російських військ.

Причому деякі версії суперечать іншим версіям від тих же проросійських джерел: у першій версії загибель цивільних пов’язують із роботою полку “Азов”, а вже в другій — із артилерійським вогнем ЗСУ; у деяких версіях вбивства називають “постановкою з акторами”, тоді як в інших визнають наявність трупів, але перекладають всю відповідальність на Україну.

Хронологія звільнення Бучі

Проросійські користувачі кажуть, що росіяни залишили Бучу 30 березня, а про масові вбивства в місті стало відомо лише 3 квітня. Обидві дати вказані неправильно.

Ось як повідомляли про звільнення Бучі наприкінці березня та на початку квітня:

• 31 березня: Олександр Павлюк, голова Київської ОДА, стверджує, що Буча все ще під окупацією, ворог веде артилерійський обстріл.
• 1 квітня: Бучанська міська рада оприлюднює відеоповідомлення мера Бучі про те, що місто звільнили 31 березня.
• 1 квітня: уранці Катерина Українцева, депутатка Бучанської міської ради, стверджує, що немає офіційної інформації про деокупацію, хоча й значна частина російських військ залишила місто. Те ж саме каже Тарас Шаправський, секретар міської кради, та додає, що в місті ще залишаються російські диверсанти.
• 1 квітня: удень Катерина Українцева повідомляє, що ЗСУ зайшли в місто.
• 1 квітня: Олександр Павлюк заявляє, що більша частина Бучанського району звільнена, проте у трикутнику Гостомель-Буча-Ворзель тривають бої. 
• 2 квітня: вранці в місто заходять підрозділи поліції для його зачистки від диверсантів та розмінування.
• 2 квітня: ввечері Ганна Маляр, заступниця міністра оборони, та Київська ОДА повідомляють, що Буча звільнена.

Припускаємо, що різниця в датах (мер назвав 31 березня датою звільнення, а військові — 2 квітня) пов’язана з різним тлумаченням того, коли вважати місто звільненим від окупації. Ймовірно, мер вважав місто звільненим, коли основна частина сил рф почала відступ. Тоді як військова адміністрація вважала місто звільненим тільки після повної зачистки диверсантів.

Відео з великою кількістю трупів на вулицях Бучі з’явилися не 3 квітня, а ще 1 квітня. Тож від початку відступу російської армії та першими повідомленнями про масові вбивства пройшло не більше доби.

Артилерійський обстріл та зачистка силами “Азову”

У відкритих джерелах немає інформації, що українські військові обстріляли цивільних у  Бучі артилерією перед тим, як зайти в місто.  Крім того, ця російська версія суперечить характеру смертельних ран цивільних — за словами мера Бучі, 90% вбитих мають кульові поранення. 

У Київській області діяв підрозділ територіальної оборони “Азов”, який входить до складу ЗСУ. Зокрема, його бійці вели бої в Бучі на початку березня. Утім, невідомо, чи брав він участь у звільненні Бучі у квітні. Варто відзначити, що “Азов” принципово не відрізняється від інших підрозділів української армії. Якщо він дійсно був у Бучі на початку квітня, то, ймовірно, він виконував ті ж завдання, що й армія, поліція, добровольці, — зачистка міста від диверсантів, захист цивільних, допомога у розмінуванні.

Версія про “постановку” з акторами

На підтвердження згаданої теорії російської пропаганди в дописах наводять 2 уривки з відео. На першому з них труп на дорозі нібито піднімає руку. На другому в дзеркалі заднього виду користувачі побачили, як труп намагається сісти.

Найбільша проблема з цим відео — його низька якість, через що важко роздивитися деталі. У трохи кращій якості це відео можна знайти на сторінці адвоката Іллі Новікова.

У кращій версії відео стає зрозуміло, що “рука” — це насправді брудна пляма на лобовому склі машини, з якої ведуть зйомку. Ці плями можна помітити і в інших уривках відео.

Труп у відображення дзеркала заднього виду не рухається. Насправді його вигляд поступово змінюється через те, що машина поступово віддаляється від нього.

Братська могила та тіла загиблих на вулицях

25 лютого 2022 року українські військові підірвали 3 мости на північно-західному напрямку Києва для того, щоб призупинити наступ російських військ. На початку березня українська влада організувала евакуацію цивільних з Ірпеня, Бучі, Ворзеля. Жодного зв’язку між підривом мостів та загибеллю цивільних немає — руйнування дорожньої інфраструктури було необхідне для виконання військових завдань.

Братські могили з’явилися в Бучі ще за часів російської окупації. Компанія Maxar Technologies опублікувала супутникові зйомки та повідомила, що перші ознаки братської могили біля церкви Андрія Первозванного і всіх святих у Бучі були ще 10 березня.

Тіла загиблих на вулицях та тіла в братських могилах — це дві окремі групи загиблих. Ексгумація тіл у братській могилі почалася вже після звільнення Бучі в квітні.

Тіла загиблих залишалися на тих же вулицях, де їх потім знайшли українські силовики після деокупації Бучі. Про це свідчить аналіз супутникових знімків Maxar Technologies, оприлюднений The New York Times. На прикладі кількох вулиць працівники видання довели, що цивільних вбили та залишили на вулицях у період окупації.

Ще один доказ — відеозйомка з дрону, яку Сергій Коротких, український військовий, передав російському видання “Медуза”. Зйомки зробили 23 березня. “Медуза” зробила порівняння знімків за 23-30 березня (період окупації), 1-2 квітня (звільнення міста) і прийшла до висновків, що цивільних масово вбивали до відступу російських військ.

Крім супутникових знімків та відео з дронів, відповідальність росії за воєнні злочини (вбивства, мародерство, згвалтування, катування тощо) в Бучі підтверджують місцеві жителі, які пережили окупацію.

Нагадуємо, ми раніше спростовували фейк про те, що в Бучі українські військові обстрілювали будинки тих, хто брав допомогу від росіян. Ця історія виявилася повністю вигаданою.