ФЕЙК: Вакциною індійського виробника, у якого закупили Covishield, стерилізували жінок | VoxUkraine

ФЕЙК: Вакциною індійського виробника, у якого закупили Covishield, стерилізували жінок

23 Березня 2021
FacebookTwitterTelegram
900

Перевірка фейків у рамках партнерства з Facebook

Мережею поширюють допис антивакцинатора Захара Мілютіна, у якому він розповідає, що у 2013-2014 роках ВООЗ та влада Кенії вакцинували жінок стерилізуючим препаратом. Виробником цих вакцин, за словами Мілютіна, був Індійський інститут сироватки крові (Serum Institute of India). Там також виготовляють індійський аналог вакцини від COVID-19 AstraZeneca — препарат Covishield, який Україна закупила для вакцинації населення. 

Скриншот допису у фейсбуці

 

Вакцину від правця, яку використовували у Кенії, дійсно виготовляли в Індійському інституті сироватки крові. Однак цей препарат не мав стерилізуючого ефекту. 

У 2014 році група католицьких єпископів у Кенії заявила, що програма вакцинації проти правця — це кампанія з масової стерилізації жінок репродуктивного віку. Деякі католицькі лікарі підтримали заяву єпископів і заявили, що у 6 зразках вакцини виявили антигени до хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ) — гормону, що виробляється при вагітності. Ці дані вони начебто передали Міністерству охорони здоров’я Кенії.

Єпископи та лікарі стверджували, що ін’єкція гормону ХГЛ змушує організм виробляти антитіла до нього. Тобто коли вакцинована жінка завагітніє та в її організмі виділятиметься ХГЛ, почнуть вироблятися антитіла, і це спричинить викидень. 

Проте коли аналогічні дослідження провели у 6 лабораторіях по всьому світу (зокрема у лабораторії, обраній Ватиканом), ХГЛ у вакцинах не виявили.

Те, що вакцина не містить ХГЛ, підтвердили у ВООЗ. В організації пояснили, що вакцинують саме жінок репродуктивного віку, і зокрема вагітних жінок, бо це найбільш дієвий спосіб у майбутньому захистити новонароджену дитину. Немовлята можуть заразитися правцем, коли спори бактерії Clostridium Tetani потрапляють їм на рану або пупкову куксу. Тому важливо, щоб дитина отримала антитіла до бактерії ще до народження.

“Вакцина проти правцевого токсину (ТТ) є безпечною. Її використовували в 52 країнах для імунізації 130 мільйонів жінок, щоб захистити їх та їхніх новонароджених дітей від правця”, — йдеться у заяві на сайті ВООЗ. 

Те, що вакцина від правця не стерилізує жінок, підтвердив і Міністр охорони здоров’я Кенії Джеймс Мачаріа. 

“Дослідження”, на яке посилається Захар Мілютін, тимчасово вилучали з журналу Open Access Library Journal, але згодом опублікували заново. Це не перший випадок у кар’єрі його співавторів — Крістофера Шоу та Люції Томленович — коли наукові видання відмовлялися від їхніх праць після публікації.

Дослідження, у якому вони пов’язували ад’юванти (підсилювачі дії) у вакцинах із аутизмом, раніше вилучили з видання Journal of Inorganic Biochemistry, виявивши у ньому сфальсифіковані дані та хибну методологію. Інші дослідники також розкритикували статтю про аутизм, назвавши її “псевдонауковою”

У дописі також згадується індійський виробник вакцини від коронавірусу Covishield, яку зараз використовують в Україні. Інститут сироватки крові Індії (Serum Institute of India) вважається найбільшим виробником вакцин у світі та експортує свою продукцію у 140 країн. Україна вже багато років закуповує в Інституту вакцини проти дифтерії, правця та кашлюку. Ці препарати цілком безпечні: їхню якість перевіряли в міжнародних лабораторіях ВООЗ.

Мілютін також згадує, як у 2008 році після щеплення індійською вакциною проти кору та краснухи в Україні помер 17-річний хлопець. Але в Міністерстві охорони здоров’я пояснили, що прямого зв’язку між щепленням і смертю підлітка ніколи не було доведено. Цей випадок був збігом, адже жодних ускладнень в інших дітей, вакцинованих із цього ж 10-дозного флакона, не було.

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний