«Фейкове віддзеркалення»: як росія заперечує використання хімічної зброї в Україні

На порядку денному чергової зустрічі в Нідерландах —  використання хімічної зброї в російсько-українській війні. І хоча є достовірні докази використання рф хімічної зброї проти України, російські дипломати продовжують відкидати звинувачення та намагаються перекласти відповідальність за власні злочини на Україну. Утім, міжнародна спільнота має визнати, що заяви росії — відверта брехня.

Щоб приховати свої дії, росія часто вдає з себе жертву, заперечує докази та звинувачує інші країни у хімічних атаках проти неї. Наприклад, перед повномасштабним вторгненням в Україну міністр оборони росії сергій шойгу звинувачував американські компанії у плануванні «провокації з невідомими хімічними компонентами». Водночас президент володимир путін попереджав про «військово-технічну відповідь». 

Цими заявами путін намагався виправдати російське вторгнення в Україну. У відповідь Джо Байден попередив, що коли путін звинувачує НАТО, Україну чи США в майбутніх провокаціях, це часто свідчить про його власні наміри.

У лютому генерал-лейтенант ігор кирилов, очільник військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту зс рф, заявив, що росія знищила всі свої запаси хімічної зброї ще у вересні 2017 року. На противагу російським заявам, Державний департамент США у своєму щорічному звіті для Конгресу щодо дотримання Конвенції про хімічну зброю стверджував, що «не вірить, що росія задекларувала всі свої запаси хімічної зброї (ХЗ), всі об’єкти виробництва хімічної зброї (ОВХЗ) і всі об’єкти для розробки хімічної зброї».

Під час засідання ОЗХЗ російські чиновники відкидали звинувачення та ставили під сумнів достовірність джерел, попри зафіксовані повідомлення від російських солдатів, фотодокази та свідчення постраждалих українських військових. Усі ці матеріали доводять, що росія вкотре порушує принципи Конвенції про хімічну зброю.

Замість того, щоб припинити порушення Конвенції, росія бреше про те, що Україна використовує хімічну зброю проти російських військ, у тому числі на російській території, або що Україна планує інсценувати «провокацію» з чисельними жертвами серед цивільного населення, у якій потім звинуватить росію. Наприклад, росія заявляє, що її війська біля Авдіївки виявили лабораторію з виробництва хімічної зброї, забезпечену американськими протигазами, польськими захисними костюмами та хімічними речовинами, що заборонені міжнародними нормами. При цьому не надає жодних доказів. 

Насправді російський генерал ігор кирилов знову збрехав, нібито російська лабораторія, акредитована ОЗХЗ, перевірила зразки, що підтверджують російську версію. ОЗХЗ опублікувала ноту з уточненням, що вона не перевіряла російських заяв і що це твердження «оманливе та не відповідає дійсності». Неправдиві заяви росії про Україну та США — прояв тактики «фейкового віддзеркалення», тобто перекладання звинувачення назад на того, хто його висуває.

Щоб притягнути росію до відповідальності за порушення КХЗ через використання хімічних речовин проти українських військових, Німеччина попросила росію пояснити, чому її солдати визнали використання хімічної зброї у коментарях для державних ЗМІ та військових Telegram-каналів. Росія відкинула ці звинувачення як «абсолютно безпідставні».

Держави-учасниці повинні вимагати від росії припинити дискредитацію глобальної заборони на використання хімічної зброї через потік неправдивих обвинувачень країн-підписантів Конвенції, розкрити свою секретну діяльність, пов’язану з хімічною зброєю, і викласти план щодо приведення своєї діяльності у відповідність до договору, який вона допомагала укладати.