Фейки про охорону здоров’я: «небезпечне» донорство крові для ЗСУ. Випуск №7

Фейки про здачу крові в школах для ЗСУ чи про смерть трьох людей у харківському пункті незламності, які далі ми будемо спростовувати, — це частина наративу про неефективне державне управління в Україні, а саме нестачу ресурсів та відсутність можливостей раціонально їх використовувати. У російській пропаганді Україну вже давно представляють як «failed state» («неспроможну державу»). У цьому випадку українській та іноземній аудиторії намагаються продемонструвати, що українська держава не здатна забезпечити сталі запаси крові, тому вимушена залучати до цього дітей, і не може організувати безпечні пункти незламності для тих, хто потребує допомоги під час блекаутів.

Щодо фейку про заражену донорську кров, яку країни НАТО начебто надіслали Україні, то цей кейс дезінформації є складовою наративу про неякісну західну допомогу Україні під час повномасштабного вторгнення рф. За словами пропагандистів, майже вся військова, економічна, гуманітарна (зокрема медична) допомога західних країн є неефективною або навіть шкідливою для України і жодним чином не прискорить її перемогу над росією.

Дезінформація: Українські діти здають кров для потреб ЗСУ

У російських медіа кажуть, нібито в одній зі шкіл Черкаської області дітей змушують здавати кров для поранених військових ЗСУ. До новини прикріплюють фото оголошення, у якому зазначено, що учні 6-12 класів мають прийти в кабінет медсестри з паспортом або свідоцтвом про народження для здачі крові на потреби армії. У публікаціях стверджують, що фото вперше поширили в одному з українських телеграм-каналів.

Як насправді?

Уперше дане повідомлення опублікували в телеграм-каналі «Главное в Херсоне и области» ввечері 2 грудня. Автори каналу позиціонують росіян як «визволителів» та пишуть про нібито «мирне життя», яке почалось у Херсоні після приходу армії рф. Наступного дня «оголошення» почали поширювати російські та проросійські сайти.

На фальшивість цього оголошення вказує декілька фактів.

По-перше, згідно з Порядком медичного обстеження донорів крові та компонентів крові, донорами можуть бути особи від 18 років із вагою тіла не менше 50 кг. Окрім цього, для донорства крові існують постійні та тимчасові протипоказання. Зокрема, люди з цукровим діабетом, серцево-судинними та інфекційними захворюваннями не можуть бути донорами. У той час як тимчасовими протипоказаннями для здачі крові є  лихоманка, грип, стоматологічне лікування тощо.

По-друге, донори мають підготуватися до здачі крові. Міністерство охорони здоров`я рекомендує за 2 доби до донації не вживати жирну, гостру, смажену, копчену їжу, молочні продукти, банани, фініки, енергетичні напої, інакше процедуру доведеться перенести. Також за 3 доби рекомендовано не вживати ліків. Утім, ця інформація не вказана в «оголошенні».

Ба більше, процедура здачі крові може проводитись лише у спеціалізованих державних установах, закладах переливання крові та у відповідних підрозділах закладів охорони здоров’я лише за наявності відповідної ліцензії. Відповідно до Закону «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» працівники повинні мати належну кваліфікацію та підготовку, а також проходити початкове та подальше навчання відповідно до виконуваних функцій.

До того ж зібрану кров потрібно зберігати у спеціальних холодильниках та проводити постійний моніторинг температурного режиму. Навряд чи школа могла би розмістити в себе таке обладнання. На початку повномасштабного вторгнення Черкаська обласна рада опублікувала перелік медичних закладів, які займаються забором донорської крові. Про відкриття пунктів у школах влада не повідомляла.Також шкіл немає в переліку пунктів для забору крові на сайті проєкту «ДонорUA»

В «оголошенні» вказано, що кров мають здавати учні з 6 по 12 клас. Проте в Україні наразі немає жодного 12-го класу. 12-річну програму навчання у школах Міністерство освіти розпочало у 2018 році. Тож перші дванадцятикласники з`являться в України у 2029 році. 

Дезінформація: НАТО відправило військовим ЗСУ заражену донорську кров

У мережі також поширили інформацію, що Міністерство охорони здоровʼя України попросило у країн НАТО 62 тисяч літрів крові для поранених військових ЗСУ. Російські ЗМІ запевняють, що в результаті вибіркової перевірки крові українські медики виявили ВІЛ та гепатити різних типів у цих донорських зразках.

Як насправді?

МОЗ України опублікувало спростування інформації щодо зараженої донорської крові, яку НАТО нібито відправило ЗСУ. У міністерстві стверджують, що від початку війни Україна жодного разу не надсилала запити на донорську кров або її компоненти закордонним партнерам. 

В Україні налагоджене ефективне планове донорство, а також логістичні процеси, що дають змогу забезпечувати та постійно поновлювати запаси крові. Якщо у центрах відчувається нагальна потреба у донорській крові, українці можуть відгукнутися на запити та закрити такі потреби. 

МОЗ зазначає, що Україна не проводить вибіркових перевірок крові чи її компонентів. Натомість вся донорська кров та її компоненти завжди проходить лабораторні дослідження. У центрах використовують лише ретельно перевірену під час лабораторних досліджень кров, що забезпечує ефективне та безпечне переливання для пацієнта.

Дезінформація: Троє харків’ян померли в пункті незламності

На тлі відкриття нових пунктів незламності в інфопросторі почали з’являтися фейки про них. Так, російські ЗМІ та телеграм-канали поширили новину, що 29 листопада 2022 року троє харків’ян загинули в пункті незламності від отруєння чадним газом. Як доказ наводять скриншоти трьох статей від 29 листопада — статті «Троє харків’ян загинули в “Пункті незламності” від отруєння чадним газом» на сайті «ТСН», статті «Інцидент у пункті незламності. Є потерпілі» на сайті «УНІАН» та статті «Помилка генератора. Чадний газ у Харкові загубив трьох людей» на сайті «Укрінформ».

Як насправді?

Насамперед ми перевірили сайти видань «ТСН», «УНІАН», «Укрінформ». На усіх трьох сайтах немає статей із подібними заголовками. Також там немає новин із іншим заголовком, але зі схожим змістом. Пошук у Google за цими заголовками також не дав результатів.

Можна припустити, що оригінальні новини видалили з сайтів українських видань. Утім, навряд чи можлива ситуація, коли би з української мережі повністю зникли згадки про публікації у великих виданнях. Крім того, якщо врахувати активне обговорення пунктів незламності в Україні, таку новину обов’язково би опублікували в інших українських ЗМІ або соціальних мережах. Натомість ми знайшли скриншоти цих «новин» у російських телеграм-каналах, що системно поширюють дезінформацію про Україну. Ймовірно, скриншоти статей відредагували та додали несправжній заголовок.

30 листопада редактори «Укрінформ» підтвердили, що на їхньому сайті таку новину ніколи не публікували. На запит інформагентства речниця голови харківської ОВА Олена Шаповал повідомила, що загибель трьох людей у пункті незламності — це фейк.