Фейки щодо системи охорони здоров’я: Ізюму загрожує туберкульоз. Випуск №13

Фейки щодо системи охорони здоров’я: Ізюму загрожує туберкульоз. Випуск №13

Photo: ua.depositphotos.com / logoff
22 Лютого 2023
FacebookTwitterTelegram
1787

VoxCheck продовжує моніторинг пропагандистських вкидів про систему охорони здоров’я України. У цьому випуску ми спростовуємо фейк про важку епідеміологічну ситуацію з туберкульозом в Ізюмі та нібито бездіяльність української влади. Також після недовгої мовчанки російські медіа вкотре заговорили про «американські лабораторії»: тепер їх начебто перенесли з України до Польщі та країн Балтії.     

За підтримки проекту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» VoxCheck щотижня аналізує та спростовує наративи щодо системи охорони здоров’я, які поширює російська пропаганда в інформаційному просторі України, Білорусі, росії.

Місінформація: Ізюм під загрозою масового поширення туберкульозу

У російських та українських телеграм-каналах поширюється інформація про розповсюдження туберкульозу у деокупованому Ізюмі на Харківщині. Російські джерела також пишуть, що в місті не проводять роботи по розмінуванню мін «Лепесток» і не налагоджують центральне водопостачання. 

Скриншот допису

Як насправді?

Ситуацію із захворюваністю на туберкульоз в Ізюмі прокоментував Володимир Мацокін, заступник міського голови. Він пояснив, що загрози масового поширення туберкульозу немає. Так, мешканці міста хворіють на туберкульоз, однак про масове збільшення кількості хворих не йдеться. 

Щомісяця в Україні реєструється більше 1000 випадків туберкульозу, включно з рецидивами. Так, у січні 2022 року було зареєстровано 1 564 випадки туберкульозу, у січні 2023 1 821 випадок. Загалом у січні 2023 року від туберкульозу лікувалася 11 551 людина.

Джерело: Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України

Директорка Ізюмського центру первинної медико-санітарної допомоги Юлія Вродзинська в інтерв’ю «Суспільне Харків» розповіла, що за час перебування міста в окупації виникли потенційні умови для інфікування туберкульозом. Люди сиділи у підвалах, погано харчувалися та пережили стрес. До того ж було порушено діагностику захворювання. Щоб її відновити, лікарі звернулися до благодійників для закупівлі діагностичних препаратів. 

У деяких ЗМІ цю інформацію перекрутили так, нібито в місті вже є проблеми із захворюваністю на туберкульоз. Утім, підготовка до можливих викликів не означає, що ситуація вже критична. Зараз йдеться про профілактику та обачність. Поновити запаси діагностичного препарату «Туберкулін» для здійснення проб Манту допомогла німецька благодійна організація CAP ANAMUR. Запасів вистачить щонайменше на пів року.

Маніпулятивний висновок про те, що місто не розміновують, зробили через повідомлення про травмування підлітків від вибуху міни «Лепесток» на одній із зупинок міста. Один із постраждалих знайшов міну у селі Сулигівка та вирішив показати її друзям. Утім, роботи по розмінуванню в місті та регіоні проводилися постійно після звільнення Ізюму у вересні 2022 року. Наприклад, за добу 6 лютого піротехнічні підрозділи ДСНС обстежили 2 тис. кв. м території регіону та знешкодили 50 вибухонебезпечних предметів. 

Так само одне повідомлення про тимчасову відсутність води подали як доказ, що в місті не відновлюють центральне водопостачання. Насправді його тимчасово не було не у всьому місті, а лише в мікрорайоні «Верхнє селище». Причиною стало пошкодження росіянами ліній електропередач, яке призвело до нестачі необхідного живлення на Букінському водозаборі. Спершу жителів попросили підготувати запаси води, а вже із 27 січня по 1 лютого 2023 року технічну воду населенню надавали працівники ДСНС. 

Дезінформація: США переносить біолабораторії з України до Польщі та країн Балтії

Російські медіа поширюють інформацію, ніби США переносить біолабораторії з України до Польщі та країн Балтії. Також автори статті стверджують, що Польща спільно з американськими вченими працювала в Україні над дослідженням вірусу сказу. Окрім цього, ЗМІ цитують слова військового мікробіолога Михайла Супотницького, мовляв, у 1920-х роках Польща досягла великих результатів у розробці бактеріологічної зброї.

Як насправді?

Російські медіа активно поширювали наратив про біолабораторії США в Україні, в яких нібито проводили розробку компонентів біологічної зброї, ще до початку повномасштабного вторгнення. Раніше ми спростовували фейки, ніби у біолабораторії США в Україні вивчали, як заражати українців смертельними вірусами через комарів, а американські компанії проводили небезпечні дослідження вірусу Ебола в Одесі.

На території України ніколи не діяли американські секретні лабораторії з розробки біологічної зброї. Натомість співпраця зі США у галузі запобігання поширення технологій, патогенів та знань, які можуть бути використані під час розробки біологічної зброї, відбувалася на офіційному рівні. Так, у 2005 році Міністерство охорони здоров`я України уклало з Міноборони США угоду, у рамках якої США допомагали модернізувати українські лабораторії, проводити дослідження, підвищувати культуру безпеки для попередження спалахів небезпечних інфекційних хвороб. Програма зниження біологічної загрози чітко визначає, що українські біолабораторії належать та підконтрольні тільки Урядові України.

Радянський Союз мав власну програму біологічної зброї, а після його розпаду на території України залишилися небезпечні біологічні матеріали. Тому США ініціювали програму із запобігання розробки біологічної зброї. Вона діє у 27 країнах світу, серед них — ті, які мають спільні кордони з росією: Грузія, Казахстан та Азербайджан. До того ж до 2014 року ця програма поширювалася на російські лабораторії. 

Після звинувачень росії щодо розробки біологічної зброї 10 країн, які також співпрацюють у межах Програми зниження біологічної загрози, повідомили, що проєкт має виключно мирні цілі та не має жодного відношення до зброї.

Про згортання Програми зниження біологічної загрози в Україні жодна сторона не повідомляла. Натомість у 2022 році українські науковці взяли участь у Щорічній міжнародній конференції з біобезпеки та біозахисту у рамках цієї ініціативи.

Ще у 2020 році головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін пояснював, що лабораторії в Україні відповідають другому та третьому рівню біологічного захисту і біобезпеки, а цей рівень не дозволяє адекватно і повноцінно працювати з особливо небезпечними інфекціями.

«Лабораторії, які зараз працюють у системі управління Міністерства охорони здоров`я, обласні лабораторні центри, наша лабораторія — це справді діагностичні лабораторії. Враховуючи дійсно невелику площу цих лабораторій, використання їх в якихось подвійних цілях є дуже важким з технологічної точки зору», — зауважував Кузін.

До речі у Польщі найвищий клас лабораторій — третій. Такі лабораторії розташовані у Підзамчі, Кракові та Пулавах. Лабораторій четвертого класу також немає ні, у Литві, ні в Естонії, ні в Латвії.

Також у переліку країн, з якими США співпрацювали в рамках Програми зниження біологічної загрози, немає Польщі, Литви, Естонії або Латвії. Окрім цього, ці країни, як і Україна, підписали конвенцію «Про заборону розробки, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про їх знищення».

Хоча Польща займалася розробкою біологічної зброї у 1930-х роках, ці дослідження не були настільки успішними. Як зазначив польський історик Анджей Краєвський, що досліджував цю тему, спілкуючись з очевидцями та вивчаючи архівні документи, полякам не вдалося створити біологічну зброю, яку можна було б використовувати у військових операціях.  У той час як японці досягли у цьому значних успіхів, створивши бактеріологічні бомби, зокрема осколкові бомби із сибірською виразкою. Однак Японія згорнула цю діяльність після закінчення Другої світової війни та у 1972 році також підписала Конвенцію про заборону біологічної зброї. 

Польські вчені, про яких згадують російські медіа, проводили дослідження вірусу сказу в Україні, аби простежити тенденцію поширення вірусу у різних областях, тобто скільки випадків хвороби українські лабораторії фіксували за певний проміжок часу. Дослідження проводив Інститут ветеринарної медицини Варшавського університету природничих наук — цю ж установу ж згадують російські медіа — а також науковці з України, США та Швейцарії. Результати дослідження оприлюднили у 2021 році. 

Керівник польського Інституту, професор Марцін Банбура також зазначив, що використовувати вірус сказу як біологічну зброю нерозумно. Адже він передається тільки через укус, мікроушкодження шкіри чи слизових оболонок. У той час як ефективніше було б використати віруси, які легко передаються, наприклад, повітряно-крапельним шляхом.

Дисклеймер: Цей інформаційний матеріал підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданої від імені народу Сполучених Штатів Америки. Відповідальність за зміст цього інформаційного матеріалу, який необов’язково відображає погляди USAID, Уряду Сполучених Штатів Америки, несе виключно компанія ТОВ «Делойт Консалтинг» в рамках контракту №72012118C00001.

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний