Фейки щодо системи охорони здоров’я: радіаційна загроза через вибухи в Тернополі й Хмельницькому. Випуск №30

Фейки щодо системи охорони здоров’я: радіаційна загроза через вибухи в Тернополі й Хмельницькому. Випуск №30

Photo: ua.depositphotos.com / HayDmitriy
19 Травня 2023
FacebookTwitterTelegram
1740

У цьому випуску спростовуємо вкид пропагандистів щодо «ядерної катастрофи» на заході Україні. Нібито під час нещодавніх вибухів у Тернополі та Хмельницькому постраждали склади із боєприпасами зі збідненим ураном. Через вивільнення урану містяни опинилися під загрозою, тож масово кинулися купувати йод для захисту від радіації. Деяким «експертам» здалося, що уран у боєприпасах не міг дати такого масштабного ефекту, тож вибухнув навіть не збіднений уран, а речовини для виготовлення «брудної бомби».

За підтримки проекту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» VoxCheck щотижня аналізує та спростовує наративи щодо системи охорони здоров’я, які поширює російська пропаганда в інформаційному просторі України, Білорусі, росії.

У мережі поширюють інформацію, нібито 13-14 травня у Тернополі та Хмельницькому вибухнули склади із боєприпасами зі збідненим ураном. За словами російських пропагандистів, це викликало паніку серед місцевого населення,  люди почали виїжджати до інших міст. В аптеках Хмельницького на хвилі ажіотажу закінчився йод. Те, що вибухнули боєприпаси саме зі збідненим ураном, ніби підтверджує підвищення у цей період радіаційного фону. Російські ж експерти припускають, що може йтися і про вибух матеріалів для «брудної бомби», оскільки після вибуху зафіксували не лише бета-, а і гамма-випромінювання. 

Скриншоти дописів (1 і 2

Як насправді?

Інформацію про вибухи боєприпасів зі збідненим ураном спростували представники місцевих органів влади. Під час брифінгу 15 травня очільник Тернопільської ОВА Володимир Труш заявив, що жодні боєприпаси, збіднені чи ні, там не вибухали та наголосив, що проблем з екологічною ситуацією у місті немає.

Спростували поширення чуток про радіаційну небезпеку і в Хмельницькій міській раді. Місцева влада наголосила, що в області не зафіксовано відхилень норм радіації та інших небезпечних для життя речовин.

За даними Тернопільського обласного центру контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України рівень радіаційного фону на Тернопільщині вранці 14 травня перебував у межах норми. Допустиме значення рівня радіаційного фону відповідно до Норм радіаційної безпеки України  30 мікрорентгенів на годину (30 мкР/год), у Тернополі ж зафіксовано 11 мкР/год. 15 травня рівень радіації в місті був у межах 13 мкР/год.

Рентген (Р) — це одиниця вимірювання гамма-випромінювання у повітрі. Рівень радіації вимірюють рентгенами за хвилину (Р/хв), рентгенами за годину (Р/год) або частковими одиницями: мр/хв, мР/год, мкР/хв, мкР/год. 

На сайті Хмельницького обласного центру контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України останнє оновлення інформації щодо рівня радіаційного фону відбулося 11 травня. Середній рівень гамма фону у місті Хмельницький — 11-13 мкР/год.  Утім, на офіційній фейсбук-сторінці центр повідомив, що після обстрілу 13 травня 2023 року фахівці провели дослідження на вміст шкідливих речовин у повітрі, воді, ґрунті. Аналіз якості води, ґрунту, повітря та радіаційного фону перебував в межах допустимих показників, тож загрози для життя населення немає. 

Центри системно передають інформацію порталу SaveEcoBot. Згідно зі статистикою порталу, 13 травня вранці у Хмельницькому рівень радіаційного фону сягав 14 мкР/год. Цей показник трохи перевищує середнє значення для міста, однак все ще знаходиться у межах норми. 14 травня рівень радіації знизився до 11 мкР/год, 15 травня — зріс до 13 мкР/год. Відсутність різкого підвищення радіаційного фону спростовує також заяви про нібито вибухи речовин для виготовлення «брудної бомби». У Тернополі рівень радіаційного фону теж не перевищує норму. 

Також у відео пропагандисти використали скриншот із порталу SaveEcoBot за 15 травня, який показує «різке зростання рівня радіації після вибуху». Утім, зростати показники за даними Українського гідрометеорологічного центру почали до вибуху, а після, навпаки, спостерігався спад. До того ж навіть у періодах незначного зростання рівень радіаційного фону не перевищує допустиму норму. Якщо ж подивитися динаміку показників регіонального центру контролю та профілактики хвороб, то вона також показує спад рівня радіації після вибуху.

Джерело фото ліворуч: телеграм-канал Соловйова, фото праворуч: портал SaveEcoBot

Дефіциту йоду в аптеках Хмельницького чи Тернополі немає. Згідно з інформацією на сайті Tabletki.ua, станом на 18 травня 2023 року як спиртовий розчин йоду, так і калій йодид доступні до продажу в більшості аптек міст. 

Калій йодид —  це препарат йоду, який застосовують для профілактики захворювань щитоподібної залози, зокрема при радіаційному ураженні щитоподібної залози під час потрапляння радіоактивних ізотопів йоду.

Джерело: Міністерство охорони здоров’я України

Як пояснює Міністерство охорони здоров’я України, калій йодид при загрозі радіаційного викиду вживають для зниження ризиків виникнення захворювань щитоподібної залози. Одноразовий прийом калію йодиду тимчасово блокує функцію щитоподібної залози, аби та не поглинала радіоактивні ізотопи йоду в радіаційних викидах. Однак приймати профілактичну дозу йодиду калію потрібно тільки після офіційного оповіщення від місцевих органів влади у ЗМІ. При цьому приймати його слід лише один раз, адже тривалий прийом подібних препаратів чи з неправильним дозуванням підвищує ризик зниження функції щитоподібної залози. Використання замість калію йодиду спиртового розчину йоду чи розчину Люголя є неефективним та може завдати шкоди здоров’ю. 

Дисклеймер: Цей інформаційний матеріал підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданої від імені народу Сполучених Штатів Америки. Відповідальність за зміст цього інформаційного матеріалу, який необов’язково відображає погляди USAID, Уряду Сполучених Штатів Америки, несе виключно компанія ТОВ «Делойт Консалтинг» в рамках контракту №72012118C00001.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний