Фейки щодо системи охорони здоров’я: росія продовжує «відновлювати» медицину на окупованих територіях. Випуск №27

Фейки щодо системи охорони здоров’я: росія продовжує «відновлювати» медицину на окупованих територіях. Випуск №27

Photo: ua.depositphotos.com / KostyaKlimenko
9 Травня 2023
FacebookTwitterTelegram
698

Цього тижня ми зафіксували традиційні прийоми російської пропаганди. Росіяни діляться своїми «успіхами» із покращення умов життя на окупованих територіях, зокрема заявляють про відновлення медичних закладів та постачання ліків. Однак при цьому забувають сказати, що вони ці ж лікарні і розбомбили. А ліки доводиться постачати, бо окупанти зруйнували аптеки та блокували гуманітарні коридори. Не забувають пропагандисти також періодично «здувати пил» із старих-перевірених наративів, наприклад, про «чорних трансплантологів».

За підтримки проекту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» VoxCheck щотижня аналізує та спростовує наративи щодо системи охорони здоров’я, які поширює російська пропаганда в інформаційному просторі України, Білорусі, росії.

Малінформація: росія відновлює медичні заклади на окупованих територіях та постачає обладнання і ліки

Російські медіа та телеграмканали вкотре відзвітували про «покращення медичної системи на окупованих територіях». Новинні ресурси процитували слова міністра охорони здоров’я рф Михайла Мурашка, що на територіях, непідконтрольних українській владі, відновили 80 медзакладів, надали 50 карет швидкої допомоги та надіслали лікарські засоби на суму 7 млрд руб. 

Як насправді?

Подібними публікаціями російські медіа намагаються показати, ніби росія дбає про українців та відновлює медицину. Проте вони ігнорують той факт, що без приходу російських військ на територію України та постійних обстрілів медичної інфраструктури не було б потреби у відновленні.

За оцінками Світового банку, агресор пошкодив або знищив щонайменше 978 медзакладів, 650 «швидких» та близько 596 аптек. Примітно, що найбільше система охорони здоров`я постраждала у регіонах, яким росія прийшла «допомагати»: на Донеччині ($785 млн), Харківщині ($618 млн), Чернігівщині ($259 млн) та Луганщині ($188 млн). 

Джерело: Світовий банк

На інтерактивній мапі, яку створили організації eyeWitness to Atrocities, Insecurity Insight, Physicians for Human Rights (PHR), Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ) та Український центр охорони здоров’я (UHC), вказано, що станом на березень 2023 року росія здійснила 822 атаки на лікарні та іншу інфраструктуру охорони здоров’я. 

Згідно зі звітом Українського центру охорони здоров’я «Медицина під час війни: вплив повномасштабного вторгнення Росії на систему охорони здоров’я України», у 2022 році кількість лікарів в Україні скоротилася на 14%. Найбільше медичних працівників виїхало з Луганської (68%), Херсонської (33%) та Донецької (28%) областей. Також, за останніми даними Міністерства охорони здоров’я України, за рік повномасштабної війни внаслідок російських атак загинули 106 медичних працівників.

У дослідженні «Лікарні під прицілом: як росія протягом року знищувала систему охорони здоров’я України», проведеному eyeWitness to Atrocities, Insecurity Insight, PHR, МІПЛ та UHC, співавтор документа, доктор юридичних наук, Крістіан Де Вос зазначив, що бомбардування лікарень, катування медпрацівників та напади на автомобілі швидкої допомоги є воєнними злочинами і потенційно можуть вважатися злочинами проти людяності.

Представники Світового банку стверджують, що для повного відновлення медичної системи необхідно виділити $16,4 млрд протягом наступних 10 років. Попри значні руйнування системи охорони здоров’я та постійні обстріли медичних установ, у березні 2023 року уряд України анонсував старт проєктів із відновлення населених пунктів на деокупованих територіях у Київській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях, зокрема це стосується відбудови лікарень. Раніше Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко повідомляв, що вже вдалося відновити близько 200 зруйнованих медичних закладів. Він також зазначив, що у багатьох регіонах роботи з відновлення не можуть розпочати через постійні обстріли.

Дезінформація: Центр «чорної трансплантології» перемістився з Косова в Україну у 2014 році

У мережі поширюють розлогий текст про «чорну трансплантологію», суть якого зводиться до того, що у 2014 році центр «чорної трансплантології» перемістився з Косова в Україну. Зокрема у ньому згадується конкретний кейс торгівлі органами у косовській клініці «Медікус» за участі громадян Ізраїлю, Туреччини та України, які ж потім нібито і перенесли свою діяльність до України. Їхня робота стала помітною, почали ширитись чутки, що в Україні масово зникають люди, діти. Зазначається, що механізм роботи мережі «чорної трансплантології» починається із організації конфліктів, аби створити умови для роботи «м’ясників».

Як насправді?

На базі клініки «Медікус» у Косово справді проводили незаконні пересадки органів. Лікарі вербували людей зі Східної Європи та Центральної Азії, обіцяючи тим близько 15 000 євро за їхні органи. Реципієнти були ж переважно із Ізраїлю, для них вартість операції сягала до 100 000 євро. В 2008 році в клініці «Медікус» було проведено щонайменше 30 незаконних видалень і трансплантацій нирок. У 2013 році директора клініки, лікаря-уролога Лютфі Дервіші засудили до восьми років позбавлення волі за організовану злочинність і торгівлю людьми. Його син Арбан був засуджений до семи років і трьох місяців, а троє інших обвинувачених отримали від одного до трьох років позбавлення волі.  

Однак підстав вважати, що після закінчення строку обвинувачені розвернули діяльність вже на території України, немає. Свої схеми «чорні трансплантологи» розвивали в тих країнах, де є прогалини в законодавстві щодо донорства. У Косово, наприклад, взагалі немає закону, котрий регулював би трансплантацію органів. Зловмисники вербували іноземців, бо ті не знали мови, законів країни, не мали знайомих або рідних, тож їх було легше ввести в оману. 

В Україні ж у 2018 році прийняли Закон «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині». У ньому чітко прописано, що іноземці не можуть бути донорами, так само як і в’язні, люди із психічними розладами або захворюваннями, що передаються, вагітні та ті, хто раніше вже був донором. Якщо серед родичів та членів сім’ї немає потенційних донорів для реципієнта, консиліум лікарів може ухвалити рішення про залучення стороннього живого донора. Сама трансплантація має бути безплатною для реципієнта та здійснюватись за державні кошти. До того ж в Україні діє презумпція незгоди щодо посмертного донорства  — громадянин має або за життя дати свою зареєстровану згоду на посмертне вилучення органів, або такий дозвіл надають його родичі після смерті людини. Посмертно ж донорами не можуть бути загиблі у зоні бойових дій, діти-сироти, невпізнані особи, а також в’язні. 

Абсурдним також є твердження про те, що конфлікти у країнах, де зафіксовані випадки «трансплантаційного туризму», організовані саме для того, щоб цей туризм став можливим. Першочерговими причинами збройного конфлікту у Косово була політика етнічної дискримінації з боку сербського уряду. Упродовж 1990-х років розпочалася серія Югославських воєн між країнами колишньої республіки Югославія (до її складу входили сучасні Хорватія, Боснія та Герцеговина, Сербія, Косово, Чорногорія, Північна Македонія та Словенія). Звинувачення Армії визволення Косова у вилученні органів у солдат та їхнього подальшого перепродажу не знайшли підтвердження

У 2013 році в Україні розпочалася Революція гідності, спровокована зміною тодішнім урядом європейського курсу розвитку на проросійський. Згодом розпочалася антитерористична операція на Сході України у відповідь на масове проникнення в східні області озброєних російських терористичних угруповань і захопленнями ними органів місцевої влади. Тоді ж російська пропаганда почала поширювати фейки про незаконне вилучення органів у загиблих військових. Проект Європейської служби зовнішньополітичної діяльності EUvsDisinfo пояснює, що звинувачення в торгівлі органами в Україні ґрунтуються не на фактах, а на чистих припущеннях. Жодних підтверджень подібної діяльності за межами прокремлівських ЗМІ немає.

Дисклеймер: Цей інформаційний матеріал підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданої від імені народу Сполучених Штатів Америки. Відповідальність за зміст цього інформаційного матеріалу, який необов’язково відображає погляди USAID, Уряду Сполучених Штатів Америки, несе виключно компанія ТОВ «Делойт Консалтинг» в рамках контракту №72012118C00001.

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний