Фейки щодо системи охорони здоров’я: штучний інтелект створив універсальну вакцину від COVID-19. Випуск №20

Фейки щодо системи охорони здоров’я: штучний інтелект створив універсальну вакцину від COVID-19. Випуск №20

Photo: ua.depositphotos.com / Oasishifi
29 Березня 2023
FacebookTwitterTelegram
605

COVID-19 продовжує поширюватися в Україні, а разом із ним — інформаційні атаки, що підривають довіру до вакцинації. Цього тижня користувачі поширювали фейк російського міноборони, начебто США з 2017 року працювали над мРНК-вакцинами, які можуть спричинити нові захворювання. Також у мережі писали, нібито штучний інтелект створив вакцину від коронавірусу. Тож користувачі занепокоєні, аби той не заклав у вакцину механізм «самознищення клітин» після ін’єкції. 

За підтримки проекту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» VoxCheck щотижня аналізує та спростовує наративи щодо системи охорони здоров’я, які поширює російська пропаганда в інформаційному просторі України, Білорусі, росії.

Дезінформація: США розробляли мРНК-вакцини, що викликають хвороби та серйозні ускладнення

Цього разу міноборони рф повідомляє, нібито США з 2017 року розробляли мРНК-вакцини, які викликають хвороби та серйозні ускладнення. У повідомленнях посилаються на заяву колишньої співробітниці американської фармкомпанії Pfizer Карен Кінгстон. Вона заявила, що мРНК-вакцини є різновидом «біологічної зброї». 

Як насправді?

Карен Кінгстон працювала у компанії Pfizer з 1996 по 1998 рік. Вона неодноразово поширювала фейки про вакцини від COVID-19. Наприклад, казала, що вакцини — це біологічна зброя, а препарати Pfizer-BioNTech та Moderna — токсичні, бо містять у складі оксиду графену. Це неправда: у жодній з вакцин Pfizer-BioNTech та Moderna немає оксиду графену. 

Вакцини мРНК допомагають запобігти зараженню COVID-19. Наразі є дві схвалені мРНК-вакцини: Pfizer-BioNTech та Moderna. Основна відмінність мРНК-вакцин від інших полягає у тому, що вони не мають у своєму складі вірусу або його частини. Вакцини мРНК — це певного роду «інструкція» для організму. Тобто мРНК-вакцина запускає імунну систему для створення антитіл і таким чином вчить організм виробляти білок. Своєю чергою вироблений білок бореться з вірусом. Також мРНК-вакцини не  проникають у ​​клітини ДНК та не можуть вплинути на наші гени. 

Теза про те, що США з 2017 року розробляли мРНК-вакцини, також неправдива. Насправді технологія мРНК не нова. Вчені відкрили її ще у 1961 році. Зокрема науковці вивчали, як мРНК може активувати або блокувати вироблення білка в організмі. Першу мРНК-вакцину протестували на мишах у 1990 році. Вакцину мРНК проти сказу випробували на людях у 2013 році, а також під час вірусу Ебола у 2014-2015 роках. Також до пандемії COVID-19 вчені хотіли застосовувати мРНК-вакцини для лікування раку та проводили дослідження цих вакцин. Самі ж розробники вакцин від коронавірусу якраз спиралися на досвід розробки мРНК-вакцини проти раку. 

мРНК-вакцини не викликають такі серйозні ускладнення, як менінгіт, гострий інфаркт міокарда чи інсульт, про які заявили у міноборони рф. Серед побічних ефектів на вакцини Pfizer-BioNTech та Moderna є алергічна реакція. Вона може проявитися через запаморочення, задишку, набряк обличчя або горла (як ознака анафілаксії) або висипи на тілі. У рідкісних випадках також виникає міокардит або перикардит, для яких характерні біль у грудях або прискорене серцебиття. Утім, навіть ці реакції трапляються нечасто. 

Згідно з дослідженням побічних ефектів після вакцинації у США, алергічні реакції виникають лише у 4,7 випадках на мільйон щеплень вакциною Pfizer-BioNTech і у 2,5 випадках на мільйон щеплень Moderna. Випадки міокардиту або перикардиту після вакцинації також були рідкісними та здебільшого виникали у чоловіків 18–25 років після другої дози вакцини. 

28 лютого 2023 року у журналі The Lancet вийшла стаття з оглядом рандомізованих контрольованих досліджень ефективності вакцин від COVID-19 у 2020-2022 роках. мРНК-вакцини продемонстрували високу ефективність: захист від симптоматичного захворювання COVID-19 на 85,5%, зменшення ризику ускладнень від COVID-19 на 91,5%, зменшення ризику смерті після зараження COVID-19 на 85,8%.

Джерело: медичний журнал The Lancet

В Україні теж доступні мРНК-вакцини. На сайті Державного експертного центру Міністерства охорони здоров’я України можна переглянути щотижневі звіти про результати спостереження за безпекою застосування вакцин проти COVID-19. Найчастіші побічні ефекти після вакцинації — підвищення температури, втома, озноб, почервоніння, біль і набряк у місці уколу, головний біль — швидко минають і не загрожують здоров’ю. Також у деяких людей можуть бути абсолютні або тимчасові протипоказання до вакцинації. Детальніше про них можна дізнатися на сайті Міністерства охорони здоров’я.

Місінформація: Штучний інтелект створив універсальну вакцину від COVID-19

У мережі поширюють новину під заголовком «Штучний інтелект створив нову універсальну вакцину від усіх штамів коронавірусу». Користувачі занепокоєні тим, що маючи відносну самостійність, штучний інтелект може вирішити нашкодити людям. Наприклад, закласти у вакцину механізм самознищення клітин через деякий час після ін’єкції. 

Скриншот допису

Як насправді?

Користувачів вводить в оману маніпулятивний заголовок новини. Над створенням нової вакцини працюють дослідники Массачусетського технологічного інституту, Техаського університету, Бостонського університету, Університету Тафтса, Массачусетської загальної лікарні та Acuitas Therapeutics, а не штучний інтелект. Про це вчені повідомили 9 березня 2023 року на сайті Массачусетського технологічного інституту. Йдеться про розробку вакцину мРНК-LNP (MIT-T-COVID), яка є вдосконаленим варіантом мРНК-вакцини. Вона активує вивільнення «вбивчих для вірусу» Т-клітин, а не нейтралізуючих антитіл, як у випадку стандартних мРНК-вакцин. 

Т-лімфоцити це білі кров’яні клітини, які спеціалізуються на виявленні уражених вірусом клітин. Антитіла, зі свого боку, спеціалізуються на виявленні вільних вірусів у тілі.

Алгоритми машинного навчання використовуються дослідниками для визначення того, які пептиди SARS-Cov-2 повинні входити до вакцини. Це передбачає відсіювання тисяч пептидів у вірусі до збереження лише близько 30. Основна мета полягає у виборі пептидів, які зберігаються у всіх штамах вірусу та пов’язані з молекулами HLA (human leukocyte antigen, людські лейкоцитарні антигени). Ці молекули розташовані на поверхні клітинної мембрани та зв’язують пептидні фрагменти чужорідних білків і презентують їх Т-лімфоцитам. Без молекул HLA неможлива індукція клітинного імунітету. Подібний підхід повинен виправити основний недолік стандартних мРНК-вакцин — формування обмеженої імунної відповіді, яка не охоплює всі штами COVID-19. 

Експериментальна перевірка теорії проходила на базі Техаського університету. Вакцину тестували на мишах. У результаті отримали сильну імунну відповідь, що вважається першим експериментальним доказом ефективності вакцини такого типу. Попереду ще декілька етапів експериментальних досліджень та уточнення теоретичних напрацювань, отже, про випуск такої вакцини поки не йдеться. 

Штучний інтелект у форматі алгоритмів машинного навчання застосовується лише для розробки теоретичної частини, за фіналізовану формулу вакцини та її виготовлення відповідають люди. До того ж це не перший випадок оптимізації процесу розробки вакцини за рахунок машинних технологій. Так, штучний інтелект у роботі над мРНК-вакциною застосовувала та застосовує компанія Moderna. Тож занепокоєння щодо можливого «злого умислу» із боку штучного інтелекту безпідставні.

COVID-19 продовжує поширюватися в Україні, тож вакцинація залишається актуальною. Міністерство охорони здоров’я України нагадує, що вакцинація від COVID-19, зокрема бустерні щеплення, доступна для всіх охочих. Адреси та контакти пунктів щеплень від COVID-19 можна знайти на сайті list.covid19.gov.ua.

Дисклеймер: Цей інформаційний матеріал підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданої від імені народу Сполучених Штатів Америки. Відповідальність за зміст цього інформаційного матеріалу, який необов’язково відображає погляди USAID, Уряду Сполучених Штатів Америки, несе виключно компанія ТОВ «Делойт Консалтинг» в рамках контракту №72012118C00001.

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний