Розвиток стійкості до антибіотиків є глобальною проблемою, усі країни зараз намагаються протидіяти цьому. Бактерії стають стійкішими, що впливає на лікування інфекційних хвороб бактеріального походження, підвищує ризики ускладнень під час хірургічних втручань. Причиною посилення резистентності бактерій є неправильне чи надмірне використання антибіотиків. Війна несе додаткові ризики, адже йдеться про збільшення поранених, руйнування медичної інфраструктури, імпульсивне прийняття рішень. Тож світові організації відкрито комунікують про проблему та пропонують допомогу Україні щодо зниження ризиків поширення резистентності до антибіотиків. Натомість російські пропагандисти винять в усьому «американські лабораторії» та їхні «досліди».
За підтримки проекту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» VoxCheck щотижня аналізує та спростовує наративи щодо системи охорони здоров’я, які поширює російська пропаганда в інформаційному просторі України, Білорусі, росії.
У мережі поширюють інформацію, нібито Центри з контролю та профілактики захворювань США (CDC) повідомили про те, що українці завозять до Європи небезпечні супербактерії. Шведські дослідники з університету Лунда встановили, що кожен десятий українець заражений хвороботворними супербактеріями. Також російські пропагандисти пов’язують це з роботою «американських біолабораторій» в Україні. Начебто США спочатку озброїли, потім нацькували, а в процесі проводили досліди над божевільними чи просто за гроші купували українців для своїх дослідів. Тепер починають «з’являтись наслідки їхньої діяльності».
Як насправді?
Супербактеріями називають мікроби, резистентні до антибіотиків. 8 грудня 2023 року CDC справді опублікували матеріал щодо розповсюдження стійких до антибіотиків бактерій в Україні через війну. Організація у 2022 році разом із Центром громадського здоров’я України, Європейським регіональним бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та іншими міжнародними партнерами, а також місцевими закладами охорони здоров’я оцінювала роботу окремих діагностичних лабораторій в Україні. Йдеться про 6 лабораторій діагностики та профілактики у Тернопільській, Хмельницькій та Вінницькій областях.
Будь-які конспірологічні теорії про проведення «дослідів над людьми» в цих лабораторіях безпідставні. Спектр їхніх завдань полягає в епідеміологічному нагляді, зокрема щодо антибіотикорезистентності, моніторингу та профілактиці захворювань, а також наданні діагностичних послуг.
Спеціалісти CDC відмітили недостатню кількість автоматизованого мікробіологічного обладнання та витратних матеріалів для тестування чутливості до антибіотиків. Також завдяки опитуванню пацієнтів, котрі заразились у цих лікарнях (50 респондентів) вони виявили високі показники резистентності до антибіотиків. У 60% інфекція була викликана саме резистентними бактеріями. Наразі організація разом з місцевими та міжнародними партнерами проводить наступні дії для покращення ситуації, починаючи з Тернопільської, Хмельницької та Вінницької областей:
- модернізація лабораторного обладнання та робочих процесів;
- підвищення доступності та використання засобів для гігієни рук, а також забезпечення технічного навчання для персоналу;
- видача клінічних рекомендацій щодо показань до бактеріологічного дослідження, в тому числі для військових госпіталів;
- навчальні програми, які включають клінічні та лабораторні роботи між міжнародними експертами з протимікробної стійкості та українськими клініцистами та лаборантами;
- семінари з розробки та використання клінічних і лабораторних стандартних операційних процедур для посилення профілактики та контролю інфекцій, а також клінічного лікування інфікованих пацієнтів;
- надання додаткових лабораторних матеріалів.
Загалом у матеріалі аналізувалось питання стійкості до антибіотиків серед українських пацієнтів та пошуку шляхів розв’язання цієї проблеми саме на території України. Для опису проблематики автори матеріалу справді згадують німецький кейс 2022 року, коли зафіксували зростання кількості випадків захворювань, спричинених супербактерією Klebsiella pneumoniae. Супербактеріями називають мікроби, резистентні до антибіотиків. Велика частка виявлених пацієнтів раніше перебувала в Україні. Однак вказується, що резистентність до антимікробних препаратів є глобальною проблемою, котра існує вже не один рік.
Також пропагандисти згадують дослідження шведських дослідників з університету Лунда. Вчені моніторили поширеність стійких до препаратів інфекцій в трьох українських лікарнях з лютого по вересень 2022 року. У залежності від виду бактерії виявлені рівні резистентності сягали від 18% до 95%. Висновку, що кожен десятий українець заражений супербактеріями, вони не роблять.
Як пояснює ВООЗ, розвиток стійкості до антимікробних препаратів — це природний процес, який відбувається з часом через генетичні зміни патогенів. Його появу та поширення пришвидшує діяльність людини, головним чином неправильне та надмірне використання антимікробних засобів для лікування, запобігання або контролю інфекцій у людей, тварин і рослин. З кожним неправильним використанням антимікробного препарату якісь із бактерій виживають. Вони розмножуються далі, і нове покоління цих бактерій вже неможливо знищити цим антибіотиком.
Для боротьби з резистентністю у всьому світі країни у 2015 році прийняли Глобальний план дій (GAP) та зобов’язалися розробити та впровадити багатосекторальні національні плани дій. Станом на листопад 2023 року 178 країн розробили національні плани, серед яких і Україна. Вперше відповідний план затвердили у 2019 році, однак нові ризики, пов’язані з війною, потребували нового плану. Тож Міністерство охорони здоров’я України розробило новий Національний план дій щодо боротьби з протимікробною резистентністю, що включає розширення національної мережі мікробіологічних лабораторій, посилення системи інфекційного контролю на рівні закладів охорони здоров’я, епіднагляду за резистентними збудниками.
Так, з початку повномасштабної війни проблема антимікробної резистентності посилилась через збільшення кількості поранених. До таких причин розвитку резистентності як надмірне і нераціональне використання антибіотиків з профілактичною та лікувальною метою (особливо під час пандемії COVID-19), самостійний прийом антибактеріальних препаратів (без призначення лікаря) додались неможливість дотримання мінімальних гігієнічних вимог на прифронтових територіях, перенавантаженість медичної системи. Крім того, з гуманітарною допомогою надходить значна кількість антибактеріальних препаратів, контроль за використанням яких досить обмежений. Використання цих антибіотиків без лабораторного підтвердження доцільності є вкрай небезпечним, стійкість до них розвивається швидше.
Аби протидіяти цьому, Міністерство охорони здоров’я України внесло зміни до Стандарту медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою». Зокрема препарати з високою резистентністю перенесено до групи резерву, що забороняє використовувати їх для профілактики. Також оновлено принципи вибору антибіотика — призначається антибіотик із меншим ризиком розвитку стійкості.
Ще одним інструментом контролю неконтрольованого відпуску і вживання антибіотиків стало запровадження з серпня 2022 року електронного рецепта на них. Відтоді виписано 933 тисячі електронних рецептів на антибіотики. Електронний рецепт можна отримати у будь-якого лікаря, незалежно від наявності декларації з сімейним лікарем.
Дисклеймер: Цей інформаційний матеріал підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданої від імені народу Сполучених Штатів Америки. Відповідальність за зміст цього інформаційного матеріалу, який необов’язково відображає погляди USAID, Уряду Сполучених Штатів Америки, несе виключно компанія ТОВ «Делойт Консалтинг» в рамках контракту №72012118C00001.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
